35/436
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 35/436
12.10.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт-Євро”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ”
про визнання права власності
За зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотехцентр-Київ”
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт-Євро”;
2) Київського міського бюро технічної інвентаризації та
реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна;
3) Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації
про визнання недійсним договору, визнання права власності та
зобов”язання вчинити дії
Суддя М.Є. Літвінова
Представники за первісним позовом:
від позивача Жаріков І.С. –предст. за довір. №14/2007 від 25.07.07р.
від відповідача Коваленко В.В. –предст. за двір.№б/н від 12.05.07р.;
Онищук М.Ю. – предст. за довір.№03 від 20.09.07р.
Представники за зустрічним позовом:
Від позивача: Коваленко В.В. –предст. за довір.№б/н від 12.05.07р.
Онищук М.Ю. –предст. за довір.№03 від 20.09.07р.
Від відповідача-1: Жаріков І.С. –предст. за довір.№14/2007 від 25.07.07р.
Від відповідача-2: не з”явились;
Від відповідча-3: не з”явились.
Рішення прийняте 12.10.2007 року, у зв”язку з оголошеними в судових засіданнях перервами, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, з 21.09.2007 року по 09.10.2007 року та з 09.10.2007 по 12.10 2007 року.
В судовому засіданні 12.10.2007р., на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт-Євро” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” про визнання за позивачем права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1-б і який складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування, та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Договору купівлі-продажу майнового комплексу №б/н від 09.07.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ”, в особі громадянина України Коваленка В”ячеслава Валерійовича, що діє на підставі довіреності від 12.05.07р. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Контракт-Євро” на купівлю майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1-б в м. Києві (надалі-Договір), відповідач у 15-денний строк взяті на себе зобов”язання (п.10 Договору) не виконав, та не передав позивачу усі документи, що підтверджують належність майнового комплексу відповідачу та технічну документацію на майновий комплекс, та не звільнив майновий комплекс від обладнання та іншого майна, яке йому належить.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2007р. порушено провадження у справі № 35/436, розгляд справи призначений на 21.09.2007 року.
В судовому засіданні представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/436 від 17.09.2007 року. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували посилаючись на те, що повірений Коваленко В”ячеслав Валерійович, при укладанні договору купівлі-продажу діяв з перевищенням повноважень, наданих йому відповідачем та на думку відповідача уклав договір, який не відповідає вимогам закону, що ставляться до даних договорів.
В судових засіданнях 21.09.2007 року та 09.10.2007 року, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви з 21.09.2007 року по 09.10.2007 року та з 09.10.2007 року по 12.10.2007 року.
В судовому засіданні 12.10.2007 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №35/436.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Контакт-Євро” в особі директора Слісаренко Вікторії Олексіївни та Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” в особі представника Коваленко В”ячеслава Валерійовича, який діяв на підставі довіреності від 12.05.2007 року, видану директором ТОВ „Автотехцентр-Київ”, укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу (надалі-Договір), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1-б, що складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, автомийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування (п.2 Договору).
Вартість майнового комплексу становить п”ять мільйонів п”ятдесят тисяч гривень (п.3 Договору).
За погодженням сторін продаж майнового комплексу здійснюється за п”ять мільйонів п”ятдесят тисяч гривень з яких 50 000 гривень Продавець передає Покупцю на момент укладання цього Договору, а решту грошей зобов”язується передати у строк до 20 вересня 2007 року (п.4 Договору).
Відповідно до п.8 Договору передача об”єкта продавцю здійснюється оформленням відповідного акту прийому-передачі.
09.07.2007 року між сторонами був складений акт передачі-прийому майнового комплексу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.2 ст.238 Цивільного кодексу представник не може вчиняти право чин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов”язки особи, яку від представляє, лише у разі наступного схвалення право чину цією особою. Право чин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов”язки з моменту вчинення цього правочину.
Підпунктом „в” п.12.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр” передбачено, що директор товариства укладає та підписує від імені Товариства господарські та будь-які інші договори (угоди, контракти), в тому числі кредитні та договори застави; виступає розпорядником його коштів та майна.
Видає довіреності на право вчинення дій від імені Товариства та представлення його інтересів. Довіреності можуть бути видані на вчинення лише тих дій, які належать до компетенції директора Товариства (пп. ”г” п.12.3 Статуту відповідача).
Згідно довіреності, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” громадянину України Коваленко В”ячеславу Валерійовичу 25.08.1967 року народження, 12.05.2007 року, уповноважила останнього бути представником підприємства в усіх підприємствах, організаціях та інших установах незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності в органах влади, в тому числі в Державних адміністраціях, а також перед фізичними особами, з усіх питань, пов”язаних із вивченням ринку нерухомого майна у м. Києві та пошуку покупців для здійснення продажу, чи відчуження в інший, передбачений законодавством України спосіб, майнового комплексу за адресою: вул. Туполєва 1-б у м. Києві, який складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування.
Таким чином, 09.07.2007 року повірений відповідача Коваленко В”ячеслав Валерійович, уклав від імені відповідача договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу з перевищенням повноважень на укладення зазначеної дії.
Акт передачі-прийому майнового комплексу від 09.07.2007 року також підписаний представником відповідача Коваленко В”ячеслава Валерійовича, а отже наступного схвалення спірного правочину з боку відповідача не було. Відсутність схвалення правочину також підтверджується обставинами, на які посилається у позовних вимогах сам позивач щодо невиконання умов договору з боку відповідача в частині передачі відповідної технічної та правовстановлюючої документації на спірний об”єкт.
Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
По зустрічному позову
На розгляд Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Євро”, 2) Комунального підприємства „Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна”, 3) Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.07.2007 року майнового комплексу, який знаходиться за адресою вул. Туполєва 1-б в м. Києві і складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авт мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” в особі громадянина України Коваленко В”ячеслава Валерійовича 25.08.1967 року народження, який зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 7/20 кв. 136 паспорт МЕ 175512 виданий 01.10.2002 Деснянським РУ ГУ МВС України м. Києва, ідентифікаційний код 2470810632 та Товариством з обмеженою відповідальністю Контракт-Євро”; визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” право власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1-б і який складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, автомийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування; зобов”язати відповідача-2 зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” на майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Туполєва, 1-б і який складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування; зобов”язання відповідача-3 створити державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Туполєва 1-б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2007 року №05-5-35/13370 на підставі п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України зустрічну позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом. Розгляд справи призначений на 09.10.2007 року.
В судовому засіданні 09.10.2007 року представник Відповідача-1 проти зустрічного позову заперечував у зв”язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідач-2 судове засідання 09.10.2007 року не з”явися, своїх представників не направив, вимог ухвали суду від 04.10.2007 року №35/436 не виконав, витребуваних документів суду не подав.
Відповідач-3 в судове засідання 09.10.2003 року не з”явися, своїх представників не направив, вимог ухвали суду від 04.10.2007 року №35/436 не виконав, витребуваних документів суду не подав.
В судовому засіданні 09.10.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 12.10.2007 року.
10.10.2007 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог.
11.10.2007 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача-3.
В судовому засіданні 12.10.2007 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №35/436.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Будівництво Київським державним авіаційним заводом „Сокол-2” КиГАЗ провадилось з 1989 року, в загальній кількості якого будувались гаражні бокси та комплекс станції технічного обслуговування за адресою вул. Туполєва 1-б в м. Києві.
Рішенням загальних зборів Київського державного авіаційного заводу „Сокол-2” від 21.09.1190 року з метою зменшення витрат на будівництво гаражів та благоустрою, було прийнято рішення відокремити по кошторису та територіально СТО та мийку, та знайти організацію, яка буде здатна прийняти на баланс та раціонально використовувати даний об”єкт.
З метою вирішення даних питань, було створено фірму „Автотехцентр -Київ”, яка мала фахівців, що пройшли відповідну фахову підготовку у провідних фірмах Великобританії та Германії.
З метою ефективного утримання, введення в експлуатацію та визначення єдиного підприємства, було прийнято рішення та укладений Договір про дольову участь у будівництві об”єктів соцкультбиту №104/057 від 18.09.1995, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” та Київським державним авіаційним заводом, відповідно до якого позивач виступає дольщиком у будівництві об”єктів соцкультбиту та приймає на себе фінансові обов”язки фінансувати будівельно-монтажні роботи об”єктів соцкультбиту в сумі 4,1 млрд. карб. (Додаток 1), а Київський державний авіаційний завод в рахунок дольової участі в будівництві об”єктів соцкультбиту, зобов”язався передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” станцію технічного призначення (СТО) з прилеглою територією згідно додатку 2 (п.1, 2 Договору).
До матеріалів справи позивачем надані суду докази на підтвердження витрат, понесених останнім на виконання даного Договору про дольову участь.
Згідно акту приймання –передачі від 25.10.1995 року позивачу за зустрічним позовом було передано:
згідно додатку №1 (експерта оцінка вартості об”єкта, виготовлена РНИЦ „Цінобуд”) корпус СТО, блок гаражів, прилеглі стіни (огорожі), інші затрати, не включені до СМР, контрольно-пропускний пункт;
згідно додатку №2 –відповідні мережі, комунікації та інше спорудження, що знаходиться на території СТО;
документація на прилеглу територію.
В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що до 2007 року об”єкт не був введений в експлуатацію у зв”зку відсутністю ордеру №93110031. Даний ордер був знищений у зв”язку з закінченням строків зберігання.
Листом від 10.04.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автотехцентр-Київ” звернувся до відповідача-2 з проханням провести інвентаризацію, видати технічний паспорт та зареєструвати майновий комплекс, СТО що знаходиться за адресою: м. Київ, Туполєва 1-Б.
Як вбачається з матеріалів справи на замовлення позивача Комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об”єкти нерухомого майна було проведено технічну інвентаризацію спірного об”єкта, який знаходиться на вул. Туполєва, 1-Б. У Святошинському районі м. Києва (докази на підтвердження зазначеного надані до матеріалів справи).
Разом з тим, у зв”язку з відсутністю Акту комісії про прийняття об”єкту і введення його в експлуатацію місцевими органами виконавчої влади, позивачу було відмовлено в реєстрації даного майнового комплексу.
На звернення позивача за зустрічним позовом, листом Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації за №7159/14-20/24 від 24.09.2007 року, відповідач-3 повідомив про розгляд заяви позивача від 03.09.2007 року №05/0907 про підготовку розпорядження про утворення державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом комплексу СТО по вул. Туполєва, 1-б, і повідомляє, що не має підстав для утворення такої комісії у зв”язку з ненаданням позивачем належним чином правовстановлюючих документів за зазначений майновий комплекс та земельну ділянку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 128 Цивільного кодексу Української РСР (що був чинний на момент укладення договору) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Таким чином, право власності на Об”єкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, Туполєва 1-Б позивач набув на підставі договору про дольову участь у будівництві об”єктів соцкультбиту №104/057 від 18.09.1995від та акту приймання-передачі до цього договору.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонене законом, зокрема із право чинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання того, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до п.6.1 ч.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (із змінами та доповненнями) оформлення права власності на об”єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об”єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об”єкта і введення його в експлуатацію.
У відповідності до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно з п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Пункт 5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначає, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
У відповідності до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Крім того, ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначає, що технічна інвентаризація - довідка-характеристика технічного стану об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку.
Відповідно до п.1.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №127 від 25.05.2001р. технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги слід визнати обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Приймаючи до уваги обставини справи, суд прийшов до висновку про покладення судових витрат на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. В первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2007 року майнового комплексу, який знаходиться за адресою вул. Туполєва, 1-б в м. Києві і складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр - Київ” в особі громадянина України Коваленко В”ячеслава Валерійовича 25.08.1967 року народження, який зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 7/20 кв.136 паспорт МЕ 175512 виданий 01.10.2002 Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний код 2470810632 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Контракт Євро”.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” право власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1-б і який складається з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування.
Зобов'язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію створити державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом майнового комплексу, який розташовано за адресою м. Київ, вул. Туполєва, 1-б.
Зобов”язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна” зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-Київ” на майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Київ, вул.. Туполєва, 1-б і який складається з з гаражних боксів, адміністративної будівлі, авто мийки, станції технічного обслуговування та салону станції технічного обслуговування.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 17.10.2007р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2007 |
Оприлюднено | 25.11.2008 |
Номер документу | 2363438 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні