Рішення

від 14.03.2008 по справі 37/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/461

14.03.08

За позовом

До

ПроВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»стягнення 8528344,49 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача     Троян О.В.- представник за довіреністю № 139 від 28.09.07р.;

Від відповідача  Ткаченко С.Н.- представник за довіреністю № 18-1655/11 від 28.12.2007 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»про стягнення 8528344,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/461, розгляд справи було призначено на 16.10.2007 року о 11-30.

Представник відповідача 16.10.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/461 від 27.09.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/461 від 27.09.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, а також не провів звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 року № 37/461 розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/461 від 16.10.2007 р., про поважні причини невиконання вимог ухвали суду  не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2007 року № 37/461 розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 27.11.2007 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про направлення судового запиту до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Печерської районної ради, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації з метою підтвердження факту виділення 2433100,00 грн. 7930000,00 грн. до бюджету Печерського району міста Києва та погашення заборгованості комунальних житлово-експлуатаційних організацій та міських комунальних підприємств за послуги холодного водопостачання та водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, а також для підтвердження факту  отримання коштів (та якому розмір) відповідачем.

Розгляд та вирішення поданого клопотання судом було відкладено до наступного судового засідання.

В судовому засіданні 27.11.2007 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 37/461.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2007 року було продовжено строк вирішення спору по даній справі, а також відкладено розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 11.12.2007 року через канцелярію Господарського суду міста Києва звернувся до суду з клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 1 статті 81 1 ГПК України передбачено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вищезазначені приписи ст. 81 1 ГПК України, а також й те, що  повне фіксування технічними засобами є однією з конституційних засад судочинства, перелічених у ст. 129 Конституції України, а організація фіксування судового процесу технічними засобами є прерогативою суду, суд задовольнив заявлене клопотання відповідача.

Перед початком судового засідання 11.12.2007 року позивача попереджено про неможливість на даний час здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу з технічних причин.

З метою підготовки звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні  оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2007 року розгляд справи було відкладено до 28.01.2008 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав суду  уточнений розрахунок, відповідно до якого за твердженням позивача з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 645,72 грн., інфляційних витрат в розмірі 2413,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2008 року розгляд справи було відкладено до 04.03.2008 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд у відповідності до статті 38 Господарського процесуального кодексу України надіслав судовий запит на адресу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації,  Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Печерської районної у місті Києві ради щодо витребування інформації чи перераховувались з державного (місцевого, районного) бюджету України  на рахунок Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»грошові кошти для погашення заборгованості перед ВАТ  «АК «Київводоканал»на виконання пункту 2 мирової угоди від 21.12.2004 року, яка затверджена Київським апеляційним господарським судом від 23.12.2004 року.

29.02.2008 року та 13.03.2008 року на адресу Господарського суду міста Києва від Київської міської державної адміністрації та Печерської районної у місті Києві державної адміністрації надійшли відповіді на судовий запит.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.03.2008 року оголошувалась перерва до 14.03.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнавав, зазначаючи, що  Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»належним чином виконує умови мирової угоди. Яка затверджена постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2004 року у справі № 22/121, заборгованість за даною мировою угодою перед позивачем відсутня.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін в судовому засіданні 14.03.2008 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

  23 грудня 2004 року постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 22/121 затверджено мирову угоду, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»по справі № 22/121.

Позивач вважаючи, що відповідач порушує умови мирової угоди звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суму основного боргу в сумі 8354320,00 грн., збитків від інфляції в розмірі 134657,86 грн., 3 % річних у сумі 39366,63 грн.

Пі час судового розгляду позивач надав уточнений розрахунок суми  3 % річних та збитків від інфляції, відповідно до розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 645,72 грн.  3 % річних від простроченої суми та 2413,87 грн. збитків від інфляції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3.9.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997 р. у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено, однак, інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відтак, мирова угода є за своєю юридичною природою двостороннім правочином, яким учасниками спору узгоджено порядок виконання обов'язку Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»щодо сплати заборгованості Відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал». За таких обставин зазначена мирова угода підлягає обов'язковому виконанню відповідно до загальних умов виконання зобов'язання.

          Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди сторони домовились про наступне :

1.          відповідач зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем у сумі 1931100,00 грн. шляхом 60 місяців від дати підписання цієї угоди шляхом щомісячного перерахування на почтовий рахунок позивача № 26008753 в АППБ «Аваль»міста Києва, МФО 300335, код 03327664 платежів у сімі 32185,000 гривень. Щомісячний платіж у сумі 32185,00 має здійснюватись відповідачем до 28 числа місяця, за який він сплачується.

2.          заборгованість у сумі 7324400,00 грн. складається із

-          різниці в тарифах (2001-2004 р.р.) -64449,9 тис. грн..;

-          різниці в тарифах до 2011 року, невраховані при підписанні актів звірок –200,4 тис. грн.;

-          боргу за холодну воду  на підігрів, що склався до введення в дію розпорядження КМДА від 02.08.1999 року № 1261-  316,3 тис. грн..

-          пільг та субсидій –90,3 тис. грн..

-          додаткової різниці в тарифах, яка виникла після введення в дію розпорядження КМДА від 26.12.2002 року № 2306 та від 26.12.2002 року № 2308 –267,5 тис. грн..

і підлягає погашенню відповідачем за рахунок державного бюджету, після вирішення питання упорядкування розрахунків за послуги холодного, гарячого водопостачання між мешканцями, житлово-експлуатаційними та енергопостачальними організаціями (підстава Постанови КМУ від 22.06.1998 року № 939, від 07.06.200 року № 934, від 14.11.2002 року № 1693).

Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається, що згідно мирової угоди заборгованість відповідача перед позивачем складається з двох частин, по –перше, заборгованість в розмірі 1931100,00 грн. погашається відповідачем протягом 60 місяців за рахунок власних коштів, по- друге, заборгованість відповідача в розмірі 7324400,00 грн. погашається відповідачем за рахунок державного бюджету після вирішення питання упорядкування розрахунків за послуги холодного, гарячого водопостачання між мешканцями, житлово-експлуатаційними та енергопостачальними організаціями.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за мировою угодою, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 8354320,00 грн.

В подальшому, під час судового розгляду позивач надав розрахунок суми основного боргу, відповідно до якого вбачається, що відповідач належним чином виконував умови мирової угоди та перерахував позивачу згідно п. 1 мирової угоди грошові кошти в розмірі 1029920,00 грн., що також підтверджується виписками з банківського рахунку, які надані відповідачем для долучення до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України,  суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» заборгованості в розмірі 1029920,00 грн. за період з січня 2005 року по серпень 2007 року згідно п. 1 мирової угоди.

Проте, відповідно до наданих відповідачем виписок з банківського рахунку, судом встановлено, що відповідач порушував умови договору та прострочив виконання зобов'язання щодо перерахування на рахунок позивача щомісячного платежу в розмірі 32185,00 грн. в строк до 28 числа кожного місяця, а тому судом застосовуються правові наслідки, які встановлені статтею 625 Цивільтного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 645,72 грн. - три проценти річних від простроченої суми та 2413,87 грн. –збитків від інфляції,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Суд відзначає, що позов частині стягнення суми заборгованості в розмірі 7324400,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки строк виконання зобов'язання в цій частині не настав.

Зокрема, як вже було встановлено судом, сторони погодили,  заборгованість у сумі 7324400,00 грн. підлягає погашенню відповідачем за рахунок державного бюджету, після вирішення питання упорядкування розрахунків за послуги холодного, гарячого водопостачання між мешканцями, житлово-експлуатаційними та енергопостачальними організаціями (підстава Постанови КМУ від 22.06.1998 року № 939, від 07.06.200 року № 934, від 14.11.2002 року № 1693).

Відповідно до відповідей Київської міської державної адміністрації та Печерської районної у місті Києві державної адміністрації на судовий запит від 28.01.2008 року № 37/461 судом встановлено, що у 2005 році відповідно рішення сесії Київської міської ради від 27.10.2005р. № 246/3707 за рахунок субвенції на відшкодування різниці між затвердженим тарифом на послуги холодного водопостачання і водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг КП УЖГ «Печерськжитло»для погашення цієї різниці (2001-2004 рр.) направлено ВАТ «АК «Київводоканал»коштів міського бюджету у сумі 1016689,94 грн.

Рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 року №111/168 «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2005 № 621/3082 «Про бюджет міста Києва на 2006 рік»було затверджено субвенцію з міського бюджету районним бюджетам на погашення заборгованості комунальних житлово-експлуатаційних організацій та міських комунальних підприємств за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання перед акціонерною компанією «Київенерго»та за послуги холодного водопостачання та водовідведення перед АК «Київводоканал». Субвенцію в сумі 831200,00 грн. Печерському району перераховано 29.11.2006 для погашення заборгованості перед АК «Київводоканал». Копія зазначеного рішення Київради та копія платіжного доручення про перерахування субвенції району додаються.

В 2006 році відповідно рішення сесії міської ради від 31.10.2006р. № 111/168 за рахунок субвенції на відшкодування різниці між затвердженим тарифом на послуги холодного водопостачання і водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг КП УЖГ «Печерськжитло»для погашення цієї різниці (2001-2004 рр.) ВАТ «АК «Київводоканал»направлено коштів міського бюджету у сумі 472000,0 грн.

Відповідно до рішення сесії Печерської районної у м. Києві ради у грудні 2005 року при реформуванні ЖЕО 603, який входив до структури КП УЖГ «Печерськжитло»частина заборгованості була передана до КП «Липкижитлосервіс», зокрема різниця в тарифах (2001-2004р.) у сумі 863,2 тис. грн. Відповідно міської субвенції у 2005 році КП «Липкижитлосервіс»погашена різниця в тарифах (2001-2004 рр.) перед АК «Київводоканал»у сумі 701Д 5 тис.грн., у 2006 р. - 250,0 тис. грн.

У квітні 2006 р. заборгованість по різниці в тарифах (2001-2004р.) у сумі 700,2 тис. грн. передана до КП «Печерська брама», як правонаступник прав та обов'язків ЖЕО-604 КП УЖГ «Печерськжитло». У 2006 році за рахунок міської субвенції за рахунок міського бюджету погашена різниця в тарифах у сумі 109,2 тис.грн.

У 2007 році відповідно до проведеної реорганізації КП УЖГ «Печерськжитло»різниця в тарифах (2001-2004 рр.) у сумі 1081,0 тис.грн. передана новоствореному підприємству «Хрещатик», як правонаступнику прав та обов'язків ЖЕО-601 та ЖЕО-608 КП УЖГ «Печерськжитло», та у сумі 952,2 (колишнього ЖЕО-606 КП УЖГ «Печерськжитло») передано КП УЖГ «Печерська брама».

На сьогодні станом на 01.01.2008р. за КП УЖГ «Печерськжитло»залишилось не погашеною

-          різниця в тарифах (2001-2004 рр,) у сумі 1677,5 тис.грн.

-          різниця в тарифах до 2001 року, невраховані при підписанні актів звірок при розподілі границь територій районів - 33,2 тис.грн.

-          борг за холодну воду на підігрів, що склався до введення в дію розпорядження Київська міська державна адміністрація від 02.08.1999р. № 1261 -104,1 тис.грн.

-          пільг та субсидій  -21,0 тис.грн.

-          додаткова різниця в тарифах, яка виникла після введення в дію розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002р. № 2306 та від 26.12.2002р. № 2308 - 1091,3 тис.грн.

Станом на день прийняття рішення по даній справі грошові кошти в вищезазначеному розмірі з державного бюджету відповідачу не перераховувались.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8354320,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»(01010, м. Київ, провулок Січневий, 7, код ЄДРПОУ 03366569) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 645 (шістсот сорок п'ять) грн. 72 коп. - 3 % річних від прострочено суми, 2413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 87 коп. - збитків від інфляції, 9 (дев'ять) грн. 15 коп. -  державного мита, 4 (чотири) коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині  позовних вимог відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                            І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 01.08.2008 р.