Постанова

від 15.02.2011 по справі 37/461

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 № 37/461

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Лосєва А.М.

ОСОБА_1

при секретарі: Шпорт В.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 06/17 від 04.01.2011 року

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 14-69 від 19.03.2010 року

від третьої особи: ОСОБА_4 - довіреність № 178/10 від 23.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 13.12.2010 року

у справі № 37/461 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ХарківміськгазВ»

до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 компанія „Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ»

про стягнення 3 264 204, 21 грн.

В судовому засіданні 15.02.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ХарківміськгазВ» до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» про стягнення 2 884 305, 60 грн. основного боргу, 267 410, 69 грн. пені та 112 487, 92 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за підсумками 2008 року Відкритим акціонерним товариством „ХарківміськгазВ» Національній акціонерній компанії „Нафтогаз УкраїниВ» було донараховано за надання послуг з транспортування природного газу в обсязі 88 851 тис. м. куб. на суму 2 884 305, 60 грн. за Договором № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року. Таке донарахування було викликано тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 р. № 163 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території УкраїниВ» з 1 березня 2008 року імпортований природний газ повинен реалізуватися лише Національною акціонерною компанією В«Нафтогаз УкраїниВ» , з якою на 2008 рік у позивача був укладений Договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року. При цьому позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу на вказану суму, незважаючи на те, що такі послуги були надані.

В обґрунтування обставин надання таких послуг позивачем надано акти прийому-передачі природного газу з ресурсів квітня 2008 року, травня 2008 року та червня 2008 року, підписані Дочірньою компанією „Газ УкраїниВ» НАК „Нафтогаз УкраїниВ» (Постачальник), ВАТ „Харківська ТЕЦ-5В» (Покупець) та ВАТ „ХарківміськгазВ» (Газотранспортна організація), а також реєстри (додатково) реалізації природного газу ДК „Газ УкраїниВ» підприємствам теплоенергетики та про транспортований ВАТ „ХарківміськгазВ» за квітень 2008 року, за травень 2008 року та за червень 2008 року.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ВАТ „ХарківміськгазВ» відмовилося від стягнення з НАК „Нафтогаз УкраїниВ» 267 410,69 грн. пені та 112 487,92 грн. інфляційних нарахувань та просило стягнути з відповідача лише 2 884 305,60 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.09.2010 року залучено ОСОБА_5 компанію „Газ УкраїниВ» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» до участі у справі № 37/461 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що розділом 4 Договору визначається порядок оформлення здачі-приймання послуг з транспортування газу. Обов'язковою умовою, передбаченою Договором, є складання акту здачі-приймання послуг до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2 Договору). Тобто, Договір обмежує строки на складання актів здачі-приймання послуг. Договором передбачено вчинення дій, що можуть підтвердити надання послуг та передують підписанню актів приймання-передачі послуг, до яких відносяться складання реєстру та підписання трьохстороннього акту здачі приймання газу. Відповідач зазначає, що позивачем не надані реєстри та підписані трьохсторонні акти за квітень, травень та червень 2008 року, що можуть посвідчити факт додаткового надання послуг, як стверджує позивач.

Відповідач звертає увагу на те, що розділ 4 Договору передбачає певну послідовність дій, які мають бути вчинені з метою підписання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, однак, позивачем ніяким чином не доведено дотримання вказаного порядку, а як наслідок сам факт надання відповідачеві послуг.

Донарахування послуг за підсумками року не передбачено у Договорі № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року, позивач не має права самостійно змінювати його умови та вимагати виконання дій, що не передбачені умовами укладеного між сторонами Договору.

Відповідач просив суд першої інстанції звернути увагу на те, що Господарським судом м. Києва розглядалась справа № 42/276-7/21 за позовом ВАТ „ХарківміськгазВ» до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» про стягнення боргу за Договором № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2010 року було затверджено мирову угоду у справі № 42/276-7/21, відповідно до умов якої ВАТ „ХарківміськгазВ» погодилось, що не має жодних претензій до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» відносно виконання Договору від № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції третьою особою було надано суду копії актів приймання-передачі природного газу з ресурсів квітня-червня 2008 року, копії договорів № 406-06/08-2128 від 06.11.2008 року, № 06/08-44 від 18.03.2008 року, а також копію рішення Господарського суду Харківської області у справі № 33/81-09, а позивач надав суду копію листа ОДУ ДК В«УкртрансгазВ» НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» від 29.11.2010 року № 64-2174/2, відповідно до якого постачальником природного газу, використаного ВАТ „Харківська ТЕЦ-5В» в квітні 2008 року в обсязі 30 523,00 тис.куб.м, в травні 2008 року в обсязі 27 805, 00 тис. куб.м. та в червні 2008 року в обсязі 14 508, 00 тис. куб.м., є ДК В«Газ УкраїниВ» . Газ використано з ресурсів Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461 позов задоволено частково.

Стягнуто з Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ХарківміськгазВ» 2 884 305, 60 грн. основного боргу, 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 267 410, 69 грн. пені та 112 487, 92 грн. інфляційних нарахувань припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано всі істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції проігнорував зазначене відповідачем у відзиві на позовну заяву, не надавши належної оцінки домовленостям сторін щодо обмеження строків на складання актів здачі-приймання послуг, визначеними умовами договору.

Апелянт звертає увагу на те, що позивачем при звернені до суду, у якості основних аргументів були надані копії проектів актів приймання-передачі послуг за підсумками року, що не передбачено умовами спірного Договору, таким чином, позивачем у односторонньому порядку змінено умови Договору, що прямо заборонено нормами чинного законодавства України. Позивачем не надано первинних документів, підписаних позивачем та відповідачем, які підтверджують факт надання послуг з транспортування природного газу згідно Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року. Надані позивачем копії проектів актів приймання-передачі наданих послуг не є первинними документами, що відповідають вимогам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в УкраїніВ» , та не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

На думку апелянта, місцевим господарським судом проігноровано вимоги чинного законодавства щодо форми первинних документів та обов'язковості виконання договірних зобов'язань, а також умови самого Договору, що в свою чергу свідчить про неправильне застосування (не застосування) норм законодавства, яке призвело до винесення необґрунтованого рішення.

Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи № 37/461 проігнорував підтверджену ухвалою від 25.02.2010 року у справі № 42/276-7/21, відсутність претензій ВАТ „ХарківміськгазВ» до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» щодо виконання Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

Також, апелянт зазначає, що ДК „Газ УкраїниВ» не є учасником спірного Договору, рішення зі спору у справі № 37/461 не може вплинути на її права або обов'язки, а тому залучення судом першої інстанції до участі у справі ДК „Газ УкраїниВ» у якості третьої особи було безпідставним. Якщо брати до уваги надані третьою особою акти приймання-передачі наданих послуг, об'єми протранспортованого газу у наданих актах є значно меншими ніж ті, що були погоджені між сторонами Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року та надання послуг за якими сплачено Національною акціонерною компанією „Нафтогаз УкраїниВ» на користь ВАТ „ХарківміськгазВ» у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.02.2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.02.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.02.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461 залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.02.2011 року питання щодо задоволення апеляційної скарги чи відмови у її задоволенні залишив на розсуд суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

19.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ХарківміськгазВ» (Виконавець) та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз УкраїниВ» (Замовник), укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами № 58-08-82/3 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник, згідно з плановим розподілом поставок природного газу Споживачу (суб'єкту господарювання - промисловому підприємству з обсягом споживання більше 400 тис. куб. м. в місяць, та підприємствам комунальної теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ крім населення) доведеним до Виконавця об'єднаним диспетчерським управлінням Дочірньої компанії В«УкртрансгазВ» , доручає і зобов'язується оплатити надані Виконавцем послуги, зазначені в п. 1.2.

Згідно із п. 1.2 Договору Виконавець зобов'язується відповідно до умов даного Договору прийняти природний газ (газ) від НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» (в разі коли вона безпосередньо постачає газ Споживачеві), або ДК В«Газ УкраїниВ» (в разі, коли вона реалізує газ з ресурсів НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» надалі Постачальники, через ДК В«УкртрансгазВ» НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» та/або газодобувні підприємства, які є технічними виконавцями зобов'язань Постачальника і про транспортувати від Пунктів приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування Виконавця, до пунктів призначення (вхідної запірної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП Споживача) або припинити (обмежити) постачання газу згідно з п. 3 даного Договору.

Додатковою угодою № 3 до Договору пункт 1.2 Договору було викладено в наступній редакції: В«Виконавець зобов'язується відповідно до умов даного Договору прийняти природний газ (газ) від НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» (в разі коли компанія безпосередньо постачає газ споживачеві), або ДК В«Газ УкраїниВ» , ТОВ В«Газпром збут УкраїнаВ» (в разі коли вони реалізують газ з ресурсів НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» ) - надалі постачальники, через систему газопроводів ДК В«УкртрансгазВ» та/або газодобувні підприємства, які є технічними виконавцями зобов'язань Постачальника, і протранспортувати від Пунктів приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування Виконавця, до пунктів призначення (вхідної запірної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП Споживача) або припинити (обмежити) постачання газу згідно з п. 3 даного ДоговоруВ» .

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Договору №58-08-82/3 від 19.05.2008 р. газ для транспортування передається Виконавцю у Пунктах приймання-передачі у загальному потоці; для належного здійснення технічної передачі газу та організації його обліку, Виконавець зобов'язується укласти з ДК В«УкртрансгазВ» НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» або/та газодобувними підприємствами, а також з усіма Споживачами Постачальника технічні угоди щодо порядку організації обліку газу на Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення, на підставі яких вести облік газу. Перелік Пунктів приймання-передачі газу або Пунктів призначення уточнюється у зазначених технічних угодах.

Після передачі газу в Пунктах приймання-передачі газу, Виконавець несе усі ризики, пов'язані із втратою належного Постачальнику газу, переданого Виконавцю для транспортування (п. 3.3 Договору).

Згідно із п.п. 3.4. та 3.5 Договору обсяги газу, отримані Виконавцем від Постачальника протягом місяця для транспортування в пунктах приймання-передачі газу повинні відповідати обсягам газу, які передані Виконавцем Споживачам в пунктах призначення; Виконавець забезпечує дисципліну газопостачання, веде облік газу та здійснює контроль за споживанням газу усіма Споживачами.

Відповідно до п. 3.6.4 Договору Виконавець зобов'язується щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним, на підставі показів вузлів обліку газу підписувати зі Споживачем та Постачальником акт приймання-передачі обсягів газу і на підставі цих актів складати реєстр щодо фактичних обсягів спожитого газу та до 10-го числа надати його факсом і в електронному вигляді Замовнику.

Розділом 4 Договору сторони погодили, що факт надання послуг з транспортування газу Споживачем оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (акт); сторони зобов'язані до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, підписати акт за місяць, у якому Виконавець надавав Замовникові послуги з транспортування природного газу; акт складається на підставі реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць, який до 10-го числа місяця, наступного за звітним, надається Виконавцем Замовнику з врахуванням планових обсягів газу для Споживачів, які ОДУ ДК В«УкртрансгазВ» доводило до відома Виконавця; підставою для складання реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць є трьохсторонні акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, складені між Постачальником, Виконавцем і Споживачами, що підтверджують факт використання природного газу Споживачам у місяці, за який складається реєстр обсягів реалізації газу відповідно до договору на постачання природного газу; акти складаються у двох примірниках, по одному кожній із сторін і є підставною для здійснення розрахунків за даним договором.

У відповідності до п.п. 6.1 та 6.2 Договору вартість наданих Виконавцем Замовнику послуг з транспортування газу у звітному місяці визначається у акті, зазначеному в п. 4.1 даного Договору, та тарифів, зазначених у п. 5.1; на підставі акту Виконавець оформлює рахунок-фактуру на оплату послуг та направляє її Замовнику; оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані Виконавцем у звітному місяці транспортування газу, до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

За твердженням позивача, за підсумками 2008 року ним Національній акціонерній компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» було донараховано виконання послуг з транспортування природного газу в обсязі 88 851 тис. м. куб. на суму 2 884 305, 60 грн. за Договором № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

У зв'язку з цим, 30.01.2009 року ВАТ В«ХарківміськгазВ» кур'єрською поштою надіслало на адресу відповідача акт приймання-передачі послуг на зазначений обсяг газу та рахунок-фактуру на оплату цих послуг.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від підписання зазначеного акту приймання-передачі послуг та не оплачує надані послуги, Відкрите акціонерне товариство В«ХарківміськгазВ» звернулося до суду з позовом про стягнення з Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» 2 884 305, 60 грн. основного боргу, 267 410, 69 грн. пені та 112 487, 92 грн. інфляційних нарахувань.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що з наданих позивачем реєстрів (додатково) обсягів реалізації газу ДК В«Газ УкраїниВ» підприємствам теплоенергетики та про транспортований ВАТ В«ХарківміськгазВ» , підписаних Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ХарківміськгазВ» , вбачається, що: за квітень 2008 року було додатково протранспортовано 30 523, 000 тис.куб.м. природного газу, за травень 2008 року було додатково протранспортовано 27 805, 000 тис.куб.м. природного газу, за червень 2008 року було додатково протранспортовано 14 508, 000 тис.куб.м. природного газу. Вказані обсяги додатково протранспортованого позивачем природного газу зазначені також у актах прийому-передачі природного газу, складених Дочірньою компанією В«Газ УкраїниВ» НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» , Відкритим акціонерним товариством В«Харківська ТЕЦ-5В» та погоджених Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ХарківміськгазВ» .

Відповідно до кур'єрської накладної служби доставки КСД від 30.01.2009 року № 2236801, відповідач отримав від позивача акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу (у двох примірниках) за квітень 2008 року на обсяг 30523,0 тис. куб.м., за травень 2008 року на обсяг 27805,0 тис. куб.м., за червень 2008 року, рахунки-фактури на оплату на суми 1 208 710, 80 грн., 1 101 078, 00 грн. та 574 516, 80 грн., а також податкові накладні на вказані суми.

Місцевий господарський суд зазначає, що відповідач акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за квітень 2008 року на обсяг 30523,0 тис. куб.м., за травень 2008 року на обсяг 27805, 0 тис. куб.м., а також за червень 2008 року не підписав та не повернув, проте і обсяг наданих позивачем послуг з транспортування газу не оспорив та не заперечив.

У відповідності до п. 11.1 Договору №58-08-82/3 від 19.05.2008 р. цей договір набрав чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу - до їх повного здійснення.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки відносини з транспортування природного газу у 2008 році між сторонами регулювалися лише Договором № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року, то, в силу вимог пункту 6.2 цього Договору, відповідач зобов'язаний був після отримання рахунків-фактур та актів приймання-передачі послуг сплатити за спожиті послуги не пізніше 25 лютого 2009 року, проте цього не здійснив.

Тому місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2 884 305,60 грн. основного боргу з оплати послуг з транспортування природного газу.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки місцевого господарського суду помилковими виходячи з наступного.

19.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ХарківміськгазВ» (Виконавець) та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз УкраїниВ» (Замовник), укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами № 58-08-82/3.

Відповідно до розділу 1 Договору, за завданням Замовника (відповідача) Виконавець (позивач) зобов'язується відповідно до умов Договору прийняти газ від Замовника та/або Постачальника газу з ресурсів замовника на Пунктах приймання-передачі газу і протранспортувати його системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування Виконавця, до пунктів призначення - вхідної запірної/відключаючої арматури газопроводів та/або ГРП Споживача (суб'єкти господарювання - промислове підприємство, підприємство комунальної енергетики, ТЕЦ, ТЕМ, ТЕС ТЦ, комунально-побутове підприємство, крім населення) в обсягах, затверджених Замовником, відповідно до планового розподілу поставок природного газу, доведених виконавцю Об'єднаними диспетчерськими управліннями ДК „УкртрансгазВ» , а Замовник зобов'язується оплатити надані Виконавцем послуги.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок оформлення здачі-приймання послуг з транспортування газу.

Так, у відповідності до п. 4.1 вказаного розділу, факт надання послуг з транспортування газу Споживачам оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, надалі - акт. Сторони зобов'язані до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним підписати акт за місяць, у якому Виконавець надавав Замовникові послуги з транспортування природного газу (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що акт складається на підставі Реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць, який до 10-го числа місяця, наступного за звітним, надається Виконавцем Замовнику з врахуванням планових обсягів газу для Споживачів, які ОДУ ДК „УкртрансгазВ» доводило до відома Виконавця. Реєстр складається Виконавцем і погоджується Постачальником. Підставою для складання Реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць є трьохсторонні акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, складені між Постачальником, Виконавцем і Споживачами, що підтверджують факт використання природного газу Споживачам у місяці, за який складається Реєстр обсягів реалізації газу відповідно до Договору на постачання природного газу (п. 4.4 Договору).

Отже, обов'язковою умовою, передбаченою Договором, є складання акту здачі-приймання послуг до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним. Тобто, Договір обмежує строки на складання актів здачі-приймання послуг.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивачем при зверненні до суду, у якості основних аргументів були надані копії проектів актів приймання-передачі послуг за підсумками року, що не передбачено умовами Договору. Таким чином, позивачем у односторонньому порядку змінено умови Договору, що прямо заборонено нормами чинного законодавства України.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в УкраїніВ» , підтвердженням здійснення тієї чи іншої господарської операції є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.

Стаття 9 вказаного Закону визначає, що первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Однак, позивачем не надано первинних документів, підписаних позивачем та відповідачем, які підтверджують факт надання послуг з транспортування природного газу згідно Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року. Надані позивачем копії проектів актів приймання-передачі наданих послуг не є первинними документами, що відповідають вимогам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в УкраїніВ» , та не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язання за договором має виконуватися відповідно до умов договору (п. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Тобто, у відповідності до наведених норм, ВАТ „ХарківміськгазВ» не мало права самостійно змінювати умови договору та вимагати виконання дій, що не передбачені умовами укладеного між сторонами Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції третьою особою було подано суду копії актів приймання-передачі природного газу з ресурсів квітня-червня 2008 року, копії договорів № 406-06/08-2128 від 06.11.2008 року, № 06/08-44 від 18.03.2008 року, а також копію рішення Господарського суду Харківської області у справі № 33/81-09, а позивач надав суду копію листа ОДУ ДК В«УкртрансгазВ» НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» від 29.11.2010 року № 64-2174/2, відповідно до якого постачальником природного газу, використаного ВАТ „Харківська ТЕЦ-5В» в квітні 2008 року в обсязі 30 523,00 тис.куб.м, в травні 2008 року в обсязі 27 805, 00 тис. куб.м. та в червні 2008 року в обсязі 14 508, 00 тис. куб.м., є ДК В«Газ УкраїниВ» . Газ використано з ресурсів Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» .

Відповідності до наданого ДК „Газ УкраїниВ» акту за червень 2008 року було протранспортовано 14 508,000 тис. м. куб., у той же час, у відповідності до актів які надавались відповідачем, між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз УкраїниВ» та ВАТ „ХарківміськгазВ» було складено, підписано та сплачено акт за червень 2008 року про надання послуг з транспортування газу у об'ємі 46 943,288 тис. м. куб. За травень 2008 року надано акт на 27 805,000 тис. м. куб., підписано та сплачено два акти на 28 319,373 тис. м. куб. та на 3 657,696 тис. м. куб. За квітень 2008 року надано акт на 30 523,000 тис. м. куб., підписано та сплачено два акти на 364,228 тис. м. куб. та на 46 943,228 тис. м. куб.

Тобто, між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз УкраїниВ» та ВАТ „ХарківміськгазВ» були підписані та сплачені акти приймання-передачі послуг з транспортування газу на значно більші об'єми, ніж зазначені у наданих актах.

Як вбачається з матеріалів справи, і відповідач неодноразово на цьому акцентував увагу, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2010 року було затверджено мирову угоду у справі № 42/276-7/21, відповідно до умов якої ВАТ „ХарківміськгазВ» погодилось, що не має жодних претензій до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» відносно виконання Договору № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що донарахування послуг за підсумками року не передбачено у Договорі № 58-08-82/3 від 19.05.2008 року, а тому позивач не має права самостійно змінювати його умови та вимагати виконання дій, що не передбачені умовами укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої під час розгляду справи судом першої інстанції ВАТ В«ХарківміськгазВ» відмовилося від стягнення з НАК В«Нафтогаз УкраїниВ» 267 410, 69 грн. пені та 112 487, 92 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги, що відмова ВАТ В«ХарківміськгазВ» від позовних вимог про стягнення 267 410,69 грн. пені та 112 487,92 грн. інфляційних нарахувань не суперечить чинному законодавству України і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, місцевий господарський дійшов вірного висновку про можливість її прийняти та припинення провадження у справі в цій частині.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2 884 305, 60 грн. основного боргу підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на задоволення апеляційної скарги та відмову в позові, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії „Нафтогаз УкраїниВ» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року у справі № 37/461 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

„1. У задоволенні позовних вимог про стягнення 2 884 305, 60 грн. основного боргу відмовити.

2. Провадження у справі в частині стягнення 267 410,69 грн. пені та 112 487, 92 грн. інфляційних нарахувань припинитиВ» .

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ХарківміськгазВ» (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 37/461 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Лосєв А.М.

ОСОБА_1

18.02.11 (відправлено)