Рішення

від 10.07.2008 по справі 6/634

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/634

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/634

10.07.08

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»

Третя особа           на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Голосіївську районну у місті Києві раду.

Про                              стягнення 4347384,73 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача                     Косовець Н.В. (за дов.)

Від відповідача                     Ющенко О.М. (за дов.)

                                        Литвиненко Л.М. (за дов.)

                                        Кравчук О.Г. (за дов.)

Від третьої особи                     не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»про стягнення 1784951,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 06963/2-01 від 06.10.2006 за період з 01.08.2004 по 01.01.2007.

Ухвалою суду від 01.10.2007 було порушено провадження у справі № 6/634.

Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач у наданих суду відзивах та доповненнях до нього позовні вимоги відхилив, зазначивши, що у розпорядженні Київської міської державної адміністрації     № 1680 від 28.08.2008, на яке посилається позивач, не зазначено, що на житлово-експлуатаційні організації покладається обов'язок здійснити оплату за спожиті населенням послуги. З викладеного відповідач робить висновок про те, що на нього не покладається обов'язок по оплаті послуг, наданих населенню.

Крім того, оскільки договір № 06963/2-01 від 06.10.2006, на який посилається позивач, укладено в судовому порядку, він набрав чинності з дати набрання рішенням суду законної сили –20.03.2007.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4347384,73 грн., а саме: 3116381,44 грн. основного боргу, 155819,07 грн. штрафу, 253165,21 грн. пені, 64522,41 грн. інфляційних, три проценти річних в розмірі 176796,6 грн. Спірним періодом позивач визначив додатково 01.01.2007 по 01.08.2007 включно (останнім місяцем у наданому розрахунку є липень 2007 року).

Відповідач заперечив проти задоволення позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зазначивши наступне. На думку відповідача, попередні вимоги за інший період не можуть розглядатися в одному провадженні з вимогами за новий період, оскільки таке об'єднання суперечить вимогам ст. 58 ГПК України. Також, за твердженням відповідача, між сторонами не існує договору, що регулює правовідносини між сторонами за перший період, про який йдеться у позовній заяві, позивачеві в судовому порядку відмовлено в укладенні такого правочину. Як зазначає відповідач, не регулюють правовідносини між сторонами щодо водопостачання та водовідведення також договір № 30 від 01.07.2007 на утримання і обслуговування житлового і нежитлового фонду, що перебуває у комунальній власності Голосіївського району міста Києва, договір від 01.07.2003 та договір № 53 від 01.07.2005.

Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі Голосіївської районної у місті Києві ради як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки останнього щодо однієї зі сторін.

Ухвалою суду від 22.05.2008 вказане клопотання було задоволено.

03.07.2008 третьою особою було надано суду письмові пояснення по суті спору, у якому зазначено, що між сторонами було укладено двосторонній договір № 06963/2-01 від 06.10.2006 про постачання питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі, в якому передбачено права та обв'язки сторін вказаного правочину, третя особа не є учасником договору, а тому не може відповідати за невиконання умов останнього.  

На вимогу суду позивачем було подано копії дислокацій об'єктів водоспоживання та водовідведення, а також маршрутні карти, підписані відповідачем.

10.07.2008 позивачем було заявлено клопотання про направлення запиту до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо витребування додаткових доказів, а відповідачем –про залучення до участі у справі як іншого відповідача Київської міської державної адміністрації, які відхилені судом як необґрунтовані.

Крім того, позивачем було надано уточнений (розширений) розрахунок боргу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          У грудні 2006 року до господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»про визнання договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06963/2-01 від 06.10.2006 укладеним в редакції позивача.

          Рішенням господарського суду міста Києві у справі № 7/47 від 19.02.2007, повний текст якого було підписано 20.03.2007, позов було задоволено повністю.

          Зокрема, вказаний вище договір було вирішено вважати укладеним з моменту набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення набрало законної сили, в апеляційному чи касаційному порядку оскаржено не було.

          Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Отже, договір № 06963/2-01 від 06.10.2006 (далі –Договір) діє між сторонами з квітня 2007 року (дата набрання рішенням суду законної сили).

          Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києві, а  абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умова Договору, дотримувати порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 165/374 від 22.07.1994, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за            № 403/6691, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

          Згідно з частиною 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, крім випадків, передбачених Правилами користування, а у випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показниками лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

          Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника (п. 2.1.2).

          Порядок розрахунків між сторонами встановлено розділом 2.2. Договору.

          Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомленні або у паперовому вигляді –вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів (п. 2.2.1).

          У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2).

          В разі неотримання від постачальник поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

          Згідно з п. 7.1 Договору останній укладається строком на один рік та набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення грошових коштів за період з 01.08.2004 по 01.08.2007, позивач визначив правовою підставою такого звернення порушення умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинність з його укладення (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

У той же час, оскільки, як було встановлено вище, моментом укладення Договору є набрання рішенням законної сили, тобто він набрав чинність з квітня 2007 року, і його умови не застосовуються до відносин, які виникли до укладення Договору, правовідносини між сторонами до квітня 2007 року не регулюються Договором. Отже, правомірним є застосування Договору до регулювання прав і обов'язків сторін з квітня 2007 року по липень 2007 року.

Крім того, у період до квітня 2007 року (час, з якого Договір вважається укладеним), відповідач також не був балансоутримувачем майна (будинків, у які постачалася вода), а також не був виконавцем відповідних послуг.

З огляду на це, вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором, яка утворилась до  квітня 2007 року, є необґрунтованими. Докази позадоговірного споживання у вказаний період саме відповідачем питної води суду не подано.

За період з квітня 2007 року по липень 2007 року позивачем було нараховано відповідачеві за надані послуги 520653,96 грн.(131670,01 грн. + 126743,23 грн. + 140305,76 грн. + 121934,96 грн.), що з урахуванням знижки  у розмірі 5,5% складає 492017,99 грн.

Вартість даних послуг включає складає 174715,69 грн. вартості води, використаної для виробництва гарячої води. Включення даної суму є неправомірним, оскільки предметом Договору є надання абоненту послуг з постачання питної води та прийняття від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва.

Відповідачем за період з квітня 2007 року по липень 2007 року було сплачено грошові кошти в сумі 419330,23 грн. Таким чином, станом на 01.08.2008 переплата за надані послуги склала 102027,93 грн.

Враховуючи відсутність підстав для стягнення основного боргу, не підлягає також задоволенню вимога про стягнення штрафу, пені, інфляційних та трьох процентів річних.

          Враховуючи викладене вище, позов задоволенню не підлягає.           

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити повністю.

            Суддя                                                                                С.А. Ковтун

                  Рішення підписано 15.09.2008