Рішення

від 12.02.2008 по справі 37/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/492

12.02.08

За  первісним позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»

Простягнення 66727,96 грн.

За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»

доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

Третя особаЖитлово - будівельний кооператив «Будівельник»

Про недійсним договір № 1465/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 07.03.2005 року у частині надання робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80.

                                                                             Суддя  Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача     за  первісним позовом  Ковальчук О.В.- представник за довіреністю № 196-1678/Кр від 21.06.2007 року;

Від відповідача  за  первісним позовом  Гніздило Т.М.- представник за довіреністю № 14 від 16.11.2007 року; Бєлозьорова С.М.- представник за довіреністю № 14 від 16.11.2007 року;

Від позивача     за  зустрічним позовом  :   Гніздило Т.М.- представник за довіреністю № 14 від 16.11.2007 року; Бєлозьорова С.М.- представник за довіреністю № 14 від 16.11.2007 року

Від відповідача  за  зустрічним позовом :   Ковальчук О.В.- представник за довіреністю № 196-1678/Кр від 21.06.2007 року;

Від третьої особи : Боженко Д.Є. –представник за довіреністю № 104/а від 17.12.2007 року, Ковальчук Л.В.- голова правління;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон» про стягнення 66727,96 грн. заборгованості за договором № 1465/ТК від 07.03.2005 року (58320,00 грн. –основний борг, 3928,6 грн. –інфляційних витрат, 3304,49 грн. –пені та 1174,86 грн. –3 % річних від простроченої суми).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 року порушено провадження у справі № 37/492, розгляд справи було призначено на 29.10.2007 року о 11-15.

Представник відповідача 29.10.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/492 від 04.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 29.10.2007 року представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 15.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон»значиться за адресою: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олени Теліги,17, офіс 86. Суд зазначає, що дана адреса є іншою, ніж та, що вказана в позовній заяві.

Крім того, позивач в судовому засіданні 29.10.2007 надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 71187,45 грн. –основний борг, 4177,01 грн. –інфляційних витрат, 3674,59 грн. –пені та 1250,91 грн. –3 % річних від простроченої суми. Судом подана заява була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2007 року розгляд справ був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.11.2007 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості провести звірку взаємних розрахунків.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.11.2007 року судом була оголошена перерва до 28.11.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.11.2007 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 65982,41 грн., а також 9102,51 грн. –загальну суму штрафних санкцій.

Крім того, 28.11.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон»через канцелярію Господарського суду міста Києва  було подано зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»,  відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір № 1465/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 07.03.2005 року у частині надання робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон», суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову для  спільного розгляду з первісним позовом, та ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2007 року № 37/492 був прийнятий зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»для  спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом –Житлово - будівельний кооператив «Будівельник».

Представник третьої особи 04.12.2007 року в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що суму боргу визнає частково, а саме : 44798,41 грн. Відповідач не визнає заборгованість у розмірі 30376,51 грн., яка складається з 9102,51 грн. –штрафні санкції, 18484, сума боргу по об'єкту Червоноармійська, 80, 2790,00 грн. –сума боргу по об'єкту Червоноармійська, 43/16.

Крім того, представники сторін в судовому засіданні 04.12.2007 року подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 37/492.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача за зустрічним  позовом заявив суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових пояснень по справі № 37/492 та надання можливості отримати відповідь на лист від Голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого вказує на те, що заборгованість перед позивачем визнає частково в розмірі 14688,00 грн. (плата за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресою вул. Саксаганського, 131), а також в розмірі 28896,00 грн. (плата за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресою вул. Л. Українки, 19/16 та Червоноармійська,43/16( (серпень 2006 року –березень 2007 року)).

Представник третьої особи в судовому засіданні надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого вказує на те, що відповідач за зустрічним позовом не має ніяких правових підстав укладати договір на  право користування місцем для розташування рекламного засобу, яке йому не належить і повноважень на розпорядження яким відповідач за зустрічним позовом не має.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.02.2008 року за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -       

                                     ВСТАНОВИВ:

07 березня 2005 р між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама», правонаступником якої є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) – (Робочий орган), згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006р №8/65 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон»- ( Розповсюджувач) було укладено договір № 1465/ТК, відповідно до умов якого Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на підставі дозволів, а Розповсюджувач використовує надані місця за цільовим призначенням –для розміщення об'єктів, та здійснює оплату за право користування цими місцями.

Також сторонами були укладені Додатки (Адресні програми), на підставі яких відповідачу було передано право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а також було визначено місця розташування об'єктів, базова ціна та строк користування ними (Додаток № 1 від 07.03.2005р., Додаток №1 від 01.07.2005р., Додаток №2 від 04.07.2006р.), копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено    Додаткові Угоди № 1465/ТК-1 від 01.07.2005р. та №1465/ТК-2 від 04.07.2006р., відповідно до яких, сторони додатково погоджували зміни, що вносилися до вищезазначених адресних програм.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002 №1395 «Про затвердження Положення госпрозрахункової організації «Київреклама»встановлено, що  позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.

Розділом 4 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язався отримувати рахунки на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.

Згідно п. 4.5. цього ж договору № 1465/ТК плата за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами сплачується Розповсюджувачем реклами не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору     не здійснив   оплату всіх виставлених позивачем рахунків в повному обсязі, чим порушив  договірні зобов'язання покладені на нього Договором.

Оцінюючи подані первісним позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За твердженням позивача згідно  заяви про збільшення позовних вимог від  29.10.2007 р. сума заборгованості відповідача становить 71187,45 грн.

В подальшому позивач знову уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 65982,41 грн.

Відповідачем визнається сума боргу частково, а саме у розмірі 44708,41 грн., та останнім не визнається сума у розмірі 30376,51, яка складається з 9102,51 грн. - штрафних санкцій, сумі боргу щодо об'єкту, який розташований по вул. Червоноармійської,80  у розмірі 18484,00 грн. та сумі боргу в розмірі 18484,00 грн. по об'єкту Червоноармійська, 43/16.

Відповідач заперечує позовні вимоги, та надає суду зустрічний позов про визнання частини Договору №1465/ТК укладеного між ним та первісним позивачем на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами недійсним.

Розглянувши зустрічний позов, судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою вул. Червоноармійської,80, збудований за кошти членів ЖБК «Будівельник», та є житловим з нежитловими приміщеннями і не відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Києва, що підтверджується листом Головного Управління  комунальної власності м. Києва від 03.12.2007р. № 042/109 -8605.

Відповідно ст. 4 Житлового кодексу Української РСР  жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд, Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів).

Таким чином, житловий будинок по вул. Червоноармійської,80 є власністю житлово-будівельного кооперативу «Будівельник», а отже не є комунальною власністю.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності – на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Судом встановлено, що між  ТОВ «Юкон»та ЖБК «Будівельник»третя особа по справі був укладений договір оренди 02/04, відповідно до умов якого Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує орендну плату за розміщення рекламної конструкції за адресою Червоноармійська,80. Цей Договір-оренди був чинним на момент укладення між первісним позивачем та відповідачем Договору №1465/ТК від 07.03.2005р. на надання права на тимчасове користування місцем (Червоноармійською,80).

Так, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) іншої, які передбачені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Судом встановлено, що договір № 1465/ТК від 07.03.2005 року у частині наданні відповідачем позивачу права на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська, 80 суперечить вимогам Закону України «Про рекламу», постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»та п. 13.3.6 рішення Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587 «Про правила забудови міста Києва».

Зокрема, у відповідності до п. 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно п. 13 «Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100, а також рішенням  Київської міської  ради від 27.01.2005 року № 11/2587 «Про Правила забудови міста Києва»місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом.

Отже, лише власник, в даному випадку ЖБК «Будівельник», уповноважений надавати розповсюджувачу реклами у тимчасове користування місце розташування рекламного засобу.

З вищевикладеного вбачається, що КП «Київреклама»не мала ніяких правових підстав укладати договір на право користування місцем для розташування рекламного засобу, яке йому не належить і повноважень на розпорядження яким КП «Київреклама»не має.

За таких обставин, суд відзначає, що зустрічний позов щодо визнання визнати недійсним договір № 1465/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 07.03.2005 року у частині надання робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80.

У відповідності до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, в зв'язку з недійсністю договору № 1465/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 07.03.2005 року у частині надання робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80, у відповідача відсутній обов'язок здійснювати оплату на кориисть позивача за тимчасове використання місця для розміщення обєкту зовнішньої реклами за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що первісні позовні вимоги в частині стягнення оплати за користування місцем для розташування ОЗР, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається  з наданих доказів вбачається, що позивач за первісним позовом виставляє відповідачу рахунки за серпень 2006 року по листопад 2007 року за надання права на тимчасове користування місцем за адресою Голосіївський район, вул. Червоноармійська 43/16.

Проте судом встановлено, що об'єкт зовнішньої реклами за вищезазначеною адресою було демонтовано в березні 2007 року, що підтверджується Договором підряду від 29.03.2007р  укладеного між ТОВ «ЮКОН»( відповідач за первісним позовом) та ТОВ «ЮКОН-С»та Актом приймання-передачі виконаних робіт від 02.04.2007р.

Відповідно до п. п. 18.1, 18.2 «Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100 демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця її розташування та транспортування на спеціально відведеній території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та наступне зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на нього до територіальної громади міста Києва. Демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у наступних випадках:

а) в разі неможливості встановити власника (законного користувача) РЗ, у тому числі у випадках відсутності маркування на РЗ, а також при виявленні безхазяйних рекламних засобів;

б) в разі виявлення самовільно розміщених РЗ,

в) в разі, коли термін дії дозволу на розміщення РЗ закінчився і не був продовжений;

г) в разі, коли технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам;

д) в разі невідповідності технічних характеристик РЗ та місця його встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

е) в інших випадках, передбачених договором про надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва і є єдиними для всіх розповсюджувачів реклами.

Судом встановлено, що термін дії Дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами (№ 08495-05) по об'єкту вул. Червоноармійська 43/16 закінчився 12.04.2007р. і не був продовжений.

Відповідно до п. 7.6 Договору сторони погодили, що дія цього договору, в частині наданого місця, припиняється внаслідок припинення дії Дозволу, необхідності монтажу ОЗР у зв'язку із зміною містобудівної ситуації.

Враховуючи те, що термін дії Дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами (№ 08495-05) по об'єкту вул. Червоноармійська 43/16 закінчився 12.04.2007р., а також даний об'єкт був демонтований, суд відзначає, що договір припинив свою дію в частині даного об'єкта, а тому у позивача відсутні право підстави виставляти рахунки на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР, за адресою: Голосіївський район, Червоноармійська 43/16.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу в частині стягнення заборгованості за період з травня по листопад 2007 року щодо сплати коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР, за адресою: Голосіївський район, Червоноармійська 43/16.

В свою чергу, слід зазначити, що судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був здійснити  оплату за тимчасове користуванням місцями  розташованими за адресою вул. Саксаганського, 113, вул. Л. Українки, 19/16 та вул Червоноармійська, 43/16 (до травня 2007 року) відповідно до рахунків №№ 55834, 59206, 59207, 61663, 61664, 65683, 65684, 67650, 67651, 68956, 68957, 71138, 71139,73360,73361,75155,75156,КП-07/39652/4, КП-07/39653/4, КП-07/77704, КП-07/79789, КП-07/80740, КП-07/80741,КП-07/39652.4, КП-07/39653.4 в розмірі 55259,97 грн., проте відповідач сплатив лише 10919,78 грн., а тому первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 44340,19 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі  1250,91грн.,   3674,59грн. –пені,   та інфляційні збитки в розмірі 4177,01 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, але з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 2682,13 грн. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 819,43 грн.- 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3. Договору № 1465/ТК від 07.03.2005р. за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 6.3 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  3674,59 грн.

Судом встановлено, що позивач здійснюючи розрахунок пені, нараховував відповідачу пеню за період прострочення більше ніж шість місяців, а також за рахунками, які не підлягали оплаті, як вже було встановлено судом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що період нарахування штрафних санкцій обмежується законом, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН» пеню в розмірі  2365,30 грн. за обґрунтованим розрахунком суду.

        Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, щодо розгляду зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом,  держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом,  покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 60, 6182 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов  Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН» (04112 м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олени Теліги,17 оф.86, ідентифікаційний код 23160657) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. вул. М.Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 44340 (сорок чотири тисячі триста сорок) грн. 19 коп.–основний борг, 2682 (дві тисячі шістсот вісім десять дві) грн. 13 коп. - інфляційних витрат, 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн. 43 коп. - 3% річних від простроченої суми, 2365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 30 коп. - пені, 502 (п'ятсот дві) грн. 07  коп. - державного мита та 73 (сімдесят три) грн.  96 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

4.          Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН»задовольнити повністю.

5.          Визнати недійсним договір № 1465/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 07.03.2005 року у частині надання робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою : Голосіївський район, вул. Червоноармійська,80.

6.          Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. вул. М.Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН» (04112 м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олени Теліги,17 оф.86, ідентифікаційний код 23160657) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

8.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                  І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.08.2008 р.