32/52
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 32/52
11.07.08
За позовом Закритого акціонерного товариства “Південсільспецмонтаж”
До Закритого акціонерного товариства “Енергомонтажвентиляція”
Про стягнення 254392,50 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
Від позивача: Іщук Є.Д. –предст, Петриченко –предст.
Від відповідача: Романено С.П. –предст., Свадковська К.В. –предст.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство “Південсільспецмонтаж” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариство “Енергомонтажвентиляція” про стягнення боргу у розмірі 254392,50 грн. з врахуванням індексу інфляції, пені і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення ст.ст. 526, 530, 854 Цивільного кодексу України відповідач не оплатив виконані роботи за договором субпідряду.
В ході судового розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, відповідно до останньої редакції яких просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 72065,60 грн., інфляційні нарахування у розмірі 24231,10 грн., пеню в розмірі 19408,30 грн., 3 % річних у сумі 3240,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість у розмірі 18176,80 грн., в іншій частині заперечував проти стягнення з нього заявленої суми грошових коштів, оскільки у зв'язку з наявністю претензій по якості виконаних робіт частина актів не були підписані, а тому не вбачає підстав включати їх у свою бухгалтерську звітність та не враховує їх при взаєморозрахунках. В останньому судовому засіданні представник відповідача визнав основну суму заборгованості в повному обсязі.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.04.2006 між закритим акціонерним товариством “Південсільспецмонтаж” та закритим акціонерним товариством “Енергомонтажвентиляція” укладено договір № 23/06 на виконання будівельно –монтажних робіт на об'єкті: “Торгівельно –виставочний центр на території ВАТ “Автоагрегат”, що розташований по провулку Семафорному, 4 місто Одеса, за умовами якого (п.1.1) підрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно –кошторисної документації, будівельних норм та правил в обумовлений договором строк виконати будівельно –монтажні роботи на об'єкті “Торгівельно –виставочний цент на території ВАТ “Автоагрегат”, замовником якого є ТОВ “Середньофонтанський”. Загальна ціна договору визначна динамічною договірною ціною (додаток –1) і становить в межах виділених капіталовкладень в сумі 699830,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % . Динамічна договірна ціна коригуєть відповідно до норм ДБН Д. 1.1-1-2000 у таких випадках: - при внесенні змін до проектно –кошторисної документації; - у разі виникнення, у процесі виконання умов цього договору, потреби у додаткових передбачених роботах; - при обставинах непереборної сили (п. п. 2.1, 2.2, 2.4). Джерелом фінансування визначені інвесторські кошти. Терміни виконання робіт на об'єкті встановлені п. 3.1 договору, початок робіт визначний квітнем 2006 року, а закінчення робіт –груднем 2006 року.
За договором підряду, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, що визначено ст. 854 Цивільного кодексу України.
Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачем, позивач вчасно виконав взяті на себе обов'язки по будівельно –монтажним роботам за договором субпідряду, що підтверджується актами приймання виконаних робіт по формі КБ –2 в, кошторисами по формі № 4 та довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ –3, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.
В 2007 році відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт, зокрема 10.05.2007 перераховано 14000,00 грн., 27.09.2007 перераховано грошові кошти у розмірі 40000,00 грн. у звязку з чим залишок неоплаченої суми зменшився.
В ході судового розгляду справи сторонами проведено звірку взаємних розрахунків та складено акт від 21.02.2008. Загальна сума боргу складає 122065,60 грн. Відповідач погодився з вказаною сумою боргу, але визнав її лише у квітні 2008 року, на виконання чого 22.05.2008 в погашення боргу перерахував позивачу 50000,00 грн., що відповідно зменшило суму боргу. Таким чином остаточна сума боргу становить 72065,60 грн.
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за виконані та неоплачені роботи у розмірі 72065,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав взяте на себе грошове зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню за час прострочення, що передбачено п. 10.3 договору.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п. 10.3 договору за порушення строків здійснення розрахунків за виконані роботи боржник зобов'язаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення.
Дії відповідача щодо несплати грошових коштів на користь позивача є порушенням
грошових зобов'язань, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню та за перерахунком суду складає 5099,59 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3240,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню та за перерахунком суду складають 22484,47 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи той факт, що позивачем укладено договір на надання юридичних послуг від 15.01.2008 № 01/1 з додатковою угодою № 1 від 11.04.2008, за якими оплачено 12800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 286 від 20.05.2008, тому вимоги позивача щодо відшкодування витрат, пов'язаних з судовим розглядом справи підлягають задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 2 частини 1 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито передбачено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів розмір ставки складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в сумі 1028,87 грн. державного мита та 102,07 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 11072,00 грн. витрат на юридичне забезпечення пов'язане з судовим розглядом справи, в іншій частині залишаються за позивачем.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Енергомонтажвентиляція” (01030, м. Київ, вул. І. Франко, 5-б, р/р 26009014031892 у ВАТ “Укрексімбанк” м. Києва, МФО 380333, код ЄДРПОУ 25293049) або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь закритого акціонерного товариства “Південсільспецмонтаж” (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 60, р/р 2600830153667 в Одеському центральному відділенні Промінвестбанку України, МФО 328135, код ЄДРПОУ 05392335) суму основного боргу у розмірі 72065 (сімдесят дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 22484 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 47 коп., пеню у розмірі 5099 (п'ять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп., 3 % річних у розмірі 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. коп., витрати на юридичне забезпечення пов'язане з судовим розглядом справи у розмірі 11072 (одинадцять тисяч сімдесят дві) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 1028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 87 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
СуддяО.О. Хрипун
Дата підписання 16.07.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2008 |
Оприлюднено | 25.11.2008 |
Номер документу | 2363999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні