Постанова

від 09.04.2012 по справі 2а/0570/268/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/268/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленков О.В.

при секретарі Проніні Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» до управління Пенсійного фонду України в місті Селідове про визнання дій неправомірними щодо винесення постанов про застосування штрафних санкцій,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Селідове про визнання дій неправомірними щодо винесення постанов про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за порушення строків сплати єдиного внеску є такими що не відповідають вимогам п.165.1.20 ст.165 Податкового кодексу України та нормам постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 17.03.2011 року «Про затвердження переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподаткування доходу яких не включається вартість такого вугілля». Просив позов задовольнити.

Відповідачем через канцелярію суду надані письмові заперечення проти позову з документами на їх підтвердження, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, державне підприємство «Селидіввугілля», зареєстроване 06.06.2005 р. Селидівською міської радою в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 33426253.

До структури позивача входить відокремлений підрозділ „Автобаза " без права юридичної особи, ідентифікаційний код 33604359 який є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", в редакції, яка діяла до 01.01.2011р., позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме ДП „Селидіввугілля ", яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Актом перевірки № 77/03 від 28.11.2011 року встановлено, що 20 працівникам відокремленого підрозділу «Автобаза» Державного підприємства «Селідоввугілля» було надано вугілля на побутові потреби, але єдиний внесок з вартості цього вугілля підприємством не був сплачений.

Рішенням начальника УПФУ в м. Селидове Донецької області № 333 від 30.11.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску позивачеві нараховано штраф в розмирі 1682,18 грн.

Рішенням № 332 від 30.11.2011 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів)позивачеві нараховано штраф в розмирі 2112,53 грн.

Відповідно до ч.7 ст.43 Гірничого Закону України, підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб:

працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 04.04.2011 року затверджений перелік професій працівників підприємств з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу місячного або річного оподаткованого доходу яких не включається вартість такого вугілля.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та вказав що просить визнати дії відповідача неправомірними в частині донарахування та включення до доходу суми нарахованої грошової компенсації вартості вугілля та утримані з неї внески по 8 застрахованим особам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 яка складає 33025,08 грн. та просить скасувати рішення відповідача № 332 та № 333 частково.

Але, посилання позивача на норми ст.165 Податкового Кодексу України та постанову КМУ № 303 від 04.04.2011 року є помилковими, тому що оподаткування та сплата єдиного внеску не є тотожними поняттями, та норми Податкового Кодексу не можуть застосовуватися до дій пов'язаних зі сплатою єдиного внеску, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 дія Закону 2464 поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частини що не суперечить цьому закону.

Виключно цим законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярний основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 1 ст.9 Закону 2464 встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону 2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період

Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.25 Закону 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до акту перевірки № 77/03 від 28.11.2011 року, проведеної відповідачем, встановлено порушення п.4.9 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, з боку позивача - при формуванні таблиць 6 Додатку № 4 за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року не включено суму нарахованої грошової компенсації вартості вугілля та утримані з неї внески по 8 застрахованим особам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо застосуванню фінансових санкцій за сплату єдиного внеску не в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.

З огляду на вищевикладене, у позовних вимогах позивача слід відмовити повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» до управління Пенсійного фонду України в місті Селідове про визнання дій неправомірними щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій №333 від 30.11.2011 року та № 332 від 30.11.2011 року та визнання цих рішень недійсними - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі 12 квітня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.