Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-1670/537/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/537/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача -Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сігма-Кабель" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2012 року Приватне підприємство «Сігма-Кабель» (далі-позивач, ПП «Сігма-Кабель») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003112301 від 22.11.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 98 380,25 грн, з яких за основним платежем 82 832,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 548,25 грн, а також податкове повідомлення-рішення №0003122301 від 22.11.2011,яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 60 227,50 грн, з яких за основним платежем 48 182,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 12 045,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТ-Плюс»(далі -ТОВ «ЕСТ-Плюс») підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій вважає необґрунтованими. Позивач зазначає, що відсутність товарно-транспортиних накладних не спростовують факту наявності господарських операцій з ТОВ «ЕСТ-Плюс». На час перебування у договірних правовідносинах з ТОВ «ЕСТ-Плюс»товариство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник ПДВ.

У ході судового розгляду справи позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України змінив позовні вимоги та зазначив, що не має заперечень щодо суми 20 643,00 грн основного платежу та 1,00 грн суми штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0003112301 від 22.11.2011 та просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0003112301 від 22.11.2011 в частині основного платежу з податку на прибуток у розмірі 62 189,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15 547,25 грн. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

У судовому засіданні представники позивача змінені вимоги позовної заяви підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №711076 ПП «Сігма-Кабель»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання 09.09.1994 виконавчим комітетом Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 22531407) /том 2 арк. с. 100/.

З 29.11.2002 ПП «Сігма-Кабель»є платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва №23993193 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №211748 /том 2 арк. с. 99/.

Згідно з копією довідки з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій №09/2-1848 видами діяльності ПП «Сігма-Кабель»є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, монтаж електророзподільної та контрольної апаратури, електромонтажні роботи, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та електроапаратурою /том 2 арк. с. 98/.

На підставі направлень від 20.10.2011 №1807, від 20.10.2011 №1808, від 20.10.2011 №1817 від 20.10.2011 №1818, виданих ДПІ у м. Полтаві, згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, статті 77, пункту 82.1. статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка ПП «Сігма-Кабель»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

У ході перевірки встановлено заниження податку на прибуток в сумі 69 975,00 грн за період з 2008 по 2010 роки та 20 643,00 грн за 2011 рік, а також заниження ПДВ у розмірі 55980,00 грн за період з 2008 по 2011 роки /том 1 арк. с. 56/.

За результатами перевірки складено акт №8652/23-02/22531407 від 09.11.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 5.1., 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

22.11.2012 на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0003112301 від 22.11.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 98 380,25 грн, з яких за основним платежем 82 832,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 548,25 грн, а також та податкове повідомлення-рішення №0003122301 від 22.11.2011,яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 60 227,50 грн, з яких за основним платежем 48 182,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 12 045,50 грн.

ПП «Сігма-Кабель»не погодилось із винесеними ДПІ у м. Полтаві податковим повідомленням-рішенням №0003122301 від 22 листопада 2011 року та податковим повідомленням-рішенням №0003112301 від 22 листопада 2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств розмірі 77 736,25 грн, в тому числі основний платіж - 62 189,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 15 547,25 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0003112301 та №0003122301 від 22.11.2011, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 62 189,00 грн та з ПДВ у сумі 48 182,00 грн стали господарські операції між позивачем та ТОВ «ЕСТ-Плюс».

Судом встановлено, що 25.01.2008 між ПП «Сігма-Кабель»та ТОВ «ЕСТ-Плюс»укладено договір поставки №ОТ/4806, за умовами якого останній зобов'язався поставити та передати у власність ПП «Сігма-Кабель»електротехнічну продукцію,а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його /том 1 арк. с. 71/.

За умовами зазначеного договору поставка товару здійснювалась силами ТОВ «ЕСТ-Плюс».

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та інформацій по платнику податків, ТОВ «ЕСТ-Плюс»зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради 14.08.2006 /том 2 арк. с. 133/, дата видачі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ -27.12.2006, дата анулювання свідоцтва -15.11.2011 /том 2 арк. с. 154/.

На підставі господарських операцій з ТОВ «ЕСТ-Плюс»позивач відніс до валових витрат 396 611,00 грн та сформував податковий кредит з ПДВ у розмірі 48 182,00 грн.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «ЕСТ-Плюс»позивач надав суду копії договору поставки, банківських виписок, видаткових та податкових накладних /том 1 арк. с. 71-247, том 3 арк. с. 1-72/, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, звіт про партії товару, взаєморозрахунків з постачальниками /том 2 арк. с. 1-83, 138-236/, рахунків-фактури /том 3 арк. с. 73-181/.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що ПП «Сігма-Кабель»придбавало у ТОВ «ЕСТ-Плюс»електротехнічну продукцію з метою їх подальшої реалізації ЗАТ «Великобагачанський комбікормовий завод», ПП «Мірус Компані», ВГФ «СПМК-516 ЛТД», ТОВ «Октан», ПП «Альфа-капітал», ТОВ «Украгросоюз КСМ», Карлівському нафто-газорозвідувальної експедиції глибокого буріння, ТОВ «Ранок», ВАТ НДКТІ «Емальхіммаш і НТ Колан», ЗАТ «Мостобудівельне управління №8», ТОВ «Автоматорна компанія», ТОВ «Лтава-2», ПОКППТХ «Полтаватеплоенерго», СТОВ ім. Калашника, Полтавській філії ВАТ «Укртелеком», Онкологічному диспансеру, ПП «Мегапол», ВАТ «Комбінат виробничих підприємств», ОСОБА_5, Полтавській філії Європейського університету, ПП «Євро клас», Першій міській лікарні, Агрофірмі «Ворскла», ТОВ «Приват-агро-альянс», ТОВ «Тахтаївський гранит», ТОВ «Бліцсервіс», ТОВ «Нео-транс», Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта», ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, СТОВ «Мрия», ВАТ «Комбінат виробничих підприємств», ПП «Агроекологія»Шишаки, ТОВ «Полтаваекопродукт», ПП ОСОБА_9, ТОВ «Полтава-Союзмаш», ВАТ «Полтаваавтотранс», Полтавському комбінату хлібопродуктів, ТОВ ІПК Полтавазернопродукт ВП «Глобинський цукровий завод», ТОВ «Востокстройгаз», ТОВ «Агрофірма «Добробут», СТОВ «Калина», ДП НДГ «Ювілейний»ПДАА, ВГФ «СПМК -516 ЛТД», Квартирно-експлуатаційному відділу м. Полтава, ТзОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», ВАТ «Полтаваавто», ТОВ «Білагро», ПОСП «Відродження», Корпорації «Полтавабудінвест», ОСОБА_6, ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», АФН «Еліта», ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПСП «Агрофірма імені Чапаєва», ВАТ «Полтаваобленерго», ТОВ «Мальва-плюс», Представництву «Регал петролеум корпарейшн лімітед», ПП «Уек», Полтавській філії ВАТ «Полтаваобленерго», ОСОБА_12, Приватній агрофірмі «Полузірська», ТОВ «Макади», СРУ ЗАТ «Райз-Максимко», третій поліклініці, ПФ «Либор», ПП «Техно-торговий центр «Полтава-кабель», ОСОБА_13, ТОВ «Електропривід», ПП ОСОБА_14, ТОВ «Апеллент», ПП ОСОБА_15, ПМК-72, Багатопрофільному приватному малому підприємству «Степ», ТОВ «Експосервіс плюс», Полтавському обласному клінічному госпіталю для інвалідів війни, ТОВ «Лікур ЛТД», ОСОБА_16, ТОВ «Амарант», ТОВ «Сталькомплект», ОСОБА_17, ТОВ «Агіт-пол», ОСОБА_18, ОСОБА_19, ПП ОСОБА_20, ОСОБА_21, ТОВ «Юнсон», ПАБ «Полтава-банк», ТОВ «ВКФ СЕН», СПД ОСОБА_22, НВТОВ «Поіск», ТОВ «Мікрон-ЛТД», ТОВ «Полтавські телекомунікаційні системи», ТОВ «Фармацевтична компанія «Провізор»,ОСОБА_23, Решетилівській центральній районній лікарні, ОСОБА_24, ОСОБА_25, АТ «Полтавський турбомеханічний завод», ПП «Явір-2000», ЗАТ «Полтаваінфоком», ВАТ «Полтавський завод медичного скла», ОСОБА_26, Ноуково-виробничому підприємству «Зонд», філії ГПУ «Полтавагазвидоб»ДК «Укргазвидоб»НАК «Нафтогаз України», ОСОБА_27, ТОВ «Електра», ПП ОСОБА_28, відділу освіти Котелевської райдержадміністрації, спеціальній школі-інтернат м. Кобеляки на підтвердження чого надано копії видаткових накладних за період з 25.07.2008 по 31.12.2010, довіреностей, звіту про обіг товару /том 3 арк. с. 182-241, том 4 арк. с. 1-190/.

У розумінні пункту 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт використання товару, придбаного у ТОВ «ЕСТ-Плюс»у господарській діяльності ПП «Сігма-Кабель».

Посилання органу податкової служби в акті перевірки на відсутність у ПП «Сігма-Кабель»товарно-транспортних накладних суд вважає необгрунтованими, оскільки, по-перше, обов'язок поставити товар договором №ОТ/4806 від 25.01.2008 біло покладено на ТОВ «ЕСТ-Плюс», по-друге, товарно-транспортні накладні не є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства.

Твердження ДПІ у м. Полтаві про відсутність у ТОВ «ЕСТ-Плюс»кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення товару, спростовується листами ТОВ «ЕСТ-Плюс»від 25.11.2011 №301 та від 16.03.2012 №2 згідно яких, метою створення підприємства був розвиток нового напрямку торгівлі електротоварами в сегменті великих торгівельних мереж господарського і будівельного напрямку на території України та на виконання цих завдань створено регіональні структурні підрозділи до яких приймались співробітники у середньому по 10 чоловік у кожному регіоні, а саме, у м. Полтаві, м. Києві, м.Донецьку, м. Дніпропетровську, м. Запоріжжі, м. Сімферополі, м. Харкові, м. Одессі, м. Тернополі. В штаті ТОВ «ЕСТ-Плюс»працювало в різний час одночасно до 200 співробітників ( включаючи штат в регіонах), які приймалися згідно наказів і працювали в більшості як робітники за основним місцем роботи. Зарплата нараховувалася і виплачувалася згідно платіжних відомостей як з готівкової виручки підприємства, так і на банківські картки. Обсяги продажу товарів складали по декілька мільйонів гривень на місяць і тому в ДПІ у м. Полтаві підприємство було віднесено до великих платників податків. Укладання договорів з постачальниками продукції здійснювалося робітниками відділу закупок відповідно до розроблених і прийнятих на підприємстві планів щодо асортименту і обсягів продажу товарів. Продаж товарів здійснювався комерційною службою підприємства через регіональні представництва покупцям відповідного регіону. Первинні документи мали право виписувати торгові представники, бухгалтери, оператори комп'ютерного набору. Щомісячно вся документація передавалася в бухгалтерію головного підприємства, там складалася консолідована звітність і подавалася у встановлені законодавством строки до ДПІ, органи ПФУ та соціальних фондів, органів статистики.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ТОВ «ЕСТ-Плюс»під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження податку на прибуток в сумі 62 189,00 грн, заниження ПДВ у розмірі 48 182,00 грн за період з 2008 по 2010 роки неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003122301 від 22.11.2011 та №0003112301 від 22.11.2011 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 77 736,25 грн, у тому числі основний платіж -62 189,00 та штрафні (фінансові) санкції -15 547,25 грн протиправним та таким, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 95 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Згідно з абзацом 1 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищезазначеного, у зв'язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі 2 146,00 грн та з урахуванням зменшення розміру позовних вимог на 20 644,00 грн, стягненню з Держаного бюджету України на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 939,56 грн (2 146,00 грн -206,44 грн).

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сігма-Кабель" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0003122301 від 22 листопада 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0003112301 від 22 листопада 2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств розмірі 77 736 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять шість) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок, в тому числі основний платіж - 62 189 (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень 00 (нуль) копійок та штрафні (фінансові) санкції - 15 547 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сігма-Кабель" (ідентифікаційний код 22531407, вул. Фрунзе, 128/1, м. Полтава) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1939 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко