Рішення

від 15.07.2008 по справі 18/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/200

15.07.08

За позовом:          ДП „Міжнародний дитячий центр „Артек”;

До:                    Акціонерного товариства „Фірма „Укргазбуд”;

Про:                     стягнення 169 229,67 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кириленко А.І., представник, довіреність №01/11-751 від 08.10.2007 р.;

Від відповідача:          Чапинський М.В., представник, довіреність б/н від 15.07.2008 р.;

                              Кирилюк Г.С., представник, довіреність б/н від 03.06.2008 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 26.06.2008 р. до 15.07.2008 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 26.06.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 156 613,63 грн. (144 639,68 грн. основного боргу + 11 973,95 грн. інфляційних втрат), 867,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 10 558,69 грн. пені, 1 189,52 грн. штрафу, 1 733,51 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представники останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечували, у задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на наступне:

—АТФ „Укргазбуд” уклав договір з ТОВ „Виробничо-будівельна фірма „Євробуд”; між сторонами додаткових договорів не укладалось, а тому взаємовідносин між сторонами не існує;

—згідно зі статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Відповідач зазначає про те, що позивач не мав права надавати послуги по енергопостачання без укладення письмового договору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

06.06.2005 р. між відповідачем та ТОВ „Євробуд” укладений договір №3/759-1, за умовами якого ТОВ „Євробуд” доручає, а відповідач зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи по реконструкції „Міжнародного дитячого центру „Артек”, що знаходиться за адресою: смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41.

Відповідно до п. 6.1.5. договору відповідач зобов'язався самостійно укласти окремі договори з замовником об'єкту (ДПУ МДЦ „Артек”) на проживання і харчування робітників відповідача, транспорт, забезпечення телефонного зв”язку, водозабезпечення, енергоспоживання, а також оренду службових приміщень.

Відповідно до гарантійних листів відповідача від 23.05.2005 р., 26.09.2005 р. та від 12.07.2005 р. позивачем були надані відповідачеві послуги по проживанню, харчуванню, послуги водозабезпечення, телефонного зв”язку, енергопостачання та комунальні послуги.

За період з травня 2005 р. по грудень 2005 р. відповідачеві були надані вищезазначені послуги.

Факт надання та отримання вищезазначених послуг на загальну суму 124 427,18 грн. підтверджується актами виконаних послуг:

—від 30.06.2005 р. на суму 19 846,00 грн.;

—від 31.07.2005 р. на суму 34 475,00 грн.;

—від 31.08.2005 р. на суму 7 367,25 грн.;

—від 30.09.2005 р. на суму 2 200,00 грн.;

—від 31.10.2005 р. на суму 1 275,00 грн.;

—від 01.11.2005 р. на суму 11 960,00 грн.;

—від 30.12.2005 р. на суму 15 300,00 грн.;

—від 01.10.2005 р. на суму 14 790,00 грн.;

—від 30.11.2005 р. на суму 10 016,72 грн.;

—від 30.11.2005 р. на суму 6 369,76 грн.;

—від 30.12.2005 р. на суму 827,45 грн.

Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодами, надані позивачем послуги не оплатив. Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 124 427,18 грн.

Акт виконаних послуг від 31.05.2005 р. на суму 3 572,50 грн. не є належним доказом, оскільки підписаний лише позивачем.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З відповіді відповідача вих. №54/1 від 29.01.2008 р. на претензію позивача №01/11-42 від 17.01.2008 р. вбачається, що відповідач повністю відхиляє вимоги позивача по оплаті заборгованості згідно з підписаними актами виконаних послуг з посиланням на відсутність договірних зобов'язань між сторонами.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 156 613,63 грн. (144 639,68 грн. основного боргу + 11 973,95 грн. інфляційних втрат) та 867,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

При нарахуванні суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції позивачем невірно розрахований їх розмір, а тому господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача, у розмірі 136 401,13 грн. (124 427,18 грн. основного боргу + 11 973,95 грн. інфляційних втрат).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 10 558,69 грн. пені та 1 189,52 грн. штрафу не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня та штраф, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість та безспірність вимог позивача, а тому позовні вимоги останнього підлягають частковому задоволенню за рахунок відповідача.

Посилання відповідача на те, що позивач не мав права надавати послуги по енергопостачання без укладення письмового договору є безпідставним, оскільки позивачем надавались послуги по проживанню, харчуванню, послуги водозабезпечення, телефонного зв”язку, енергопостачання та комунальні послуги.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства „Фірма „Укргазбуд” (інд. 03110, м. Київ, вул. Піроговського, 19, корпус 2, код ЄДРПОУ 25565631) на користь Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек” (інд. 98640, АРК, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 16502790) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 136 401 (сто тридцять шість тисяч чотириста одна) грн. 13 коп., 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 83 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 57 коп. витрат по сплаті держмита та 95 (дев'яносто п'ять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко