Рішення

від 21.07.2008 по справі 46/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2008 р.   Справа 46/88

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Молодіжні видання”

простягнення 234 020,98 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаВенецька О.О. —представник за довіреністю від 15.07.2008 р. № 3/39

від відповідача Жданова Н.А.—представник за довіреністю від 18.06.2008 р. № 28

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Молодіжні видання” з позовом від 14.05.2008 р. № 7/76 про стягнення 222 354,99 грн. заборгованості за виконані поліграфічні роботи в рамках договору № 43/27 від 27.06.2007 р., 10 246,44 грн. пені та 1 509,55 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва № 46/88 від 26.05.2008 р., яку призначено до розгляду на 18.06.2008 р.  

У судове засідання, призначене на 18.06.2008 р., з'явилися представники сторін. Представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 3/57 від 11.06.2008 р. та докази її надсилання на адресу відповідача. Згідно з поданою заявою позивач збільшує позовні вимоги у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування штрафних санкцій та просить стягнути з відповідача 15 546,41 грн. пені, 2 149,20 грн. 3 % річних з простроченої суми та 10 895,33 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Представник відповідача подав клопотання про перенесення дати судового засідання для підписання акту звірки розрахунків та для вирішення питання про мирне врегулювання спору.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, у зв'язку з чим ухвалою від 18.06.2008 р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2008 р.

21.07.2008 р. через канцелярію суду від позивача судом отримано заяву № 3/38 від 15.07.2008 р. про збільшення позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” збільшує період нарахування штрафних санкцій та просить стягнути з відповідача 20 371,21 грн. пені, 2 725,30 грн. 3 % річних та 12 674,17 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

В ході розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість у сумі 222 354,99 грн., а також штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання, нараховані до 21.07.2008 р.  

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних на його користь підрядних робіт (друк поліграфічної продукції) на умовах договору № 43/27 від 27.06.2007 р.    

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, листів-замовлень, рахунків та видаткових накладних.  

Представник відповідача не заперечував проти існування суми заборгованості в розмірі 222 354,99 грн. та просив відкласти розгляд справи з огляду на незадовільний матеріальний стан підприємства, документів, якими стверджується досягнення між сторонами зголи щодо погашення боргу або ж мирного врегулювання спору суду не надав.    

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

27.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Молодіжні видання” в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” в якості підрядника укладено договір підряду на виконання поліграфічних робіт, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов'язання виконати для замовника роботи з виготовлення друкованої продукції (газети, журнали, брошури, буклети та інше) і надати пов'язані з цим послуги відповідно до поданих замовником листів-замовлень і підписаних сторонами додатків, які становлять невід'ємну частину цього договору, в яких визначається тираж, технічні умови, графіки чи строки виконання робіт, ціна, умови доставки, строки здійснення розрахунків та інші умови за угодою сторін.

Відповідно до положень п.п. 2.1.1 та п.п.2.1.2 даної угоди підрядник зобов'язаний виконати роботи зі своїх матеріалів і своїми засобами згідно з умовами договору і підписаними сторонами додатками до нього та здати їх у встановлений термін у готовому вигляді.

Згідно з положеннями п. 2.2 договору замовник прийняв на себе зобов'язання, зокрема,  своєчасно виконати всі обумовлені цим договором та додатками до нього умови, прийняти виконані підрядником роботи, оплатити виконання робіт відповідно до умов цього договору, додатків та рахунків підрядника, засвідчити отримання готової продукції шляхом належного підписання, засвідчення та повернення підрядникові видаткової накладної (п.п. 2.2.3, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.8).  

У п. 3.1 та 3.2 зазначеного договору сторони погодили, що ціни на роботи та послуги визначаються в додатках до нього, а розрахунки здійснюються в безготівкову порядку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника. При цьому, замовник зобов'язаний проводити оплату послуг підрядника згідно з умовами та в строки, викладені в додатках.    

Як вбачається з матеріалів справи, додатками № 21, 28 та 29 до договору № 43/27 від 27.06.2007 р. сторонами було погоджено технічне завдання і характеристики замовлення відповідача (тираж, примірники, формат, кількість полос, кількість фарб, марка та вага, скріплення, вимоги до пакування, виготовлення діапозитів, доставка), а також ціну примірника друкованої продукції, вартість тиражу, вартість додаткових примірників, терміни виконання замовлення, терміни та умови доставки замовлення, строки та умови оплати.  

Згідно з п. 5 додатків № 21, 28 та 29 до вищевказаного договору оплата робіт та вартості продукції проводиться замовником шляхом перерахування 50 % вартості замовлення за 1 календарний день до початку виготовлення замовлення, а наступні 50 % —в термін 40 календарних днів після його виготовлення.  

За виконані роботи з друкування поліграфічної продукції позивач виставив відповідачу рахунки № 10.01.2008 р. № ВГ-0004686 на суму 19 736,00 грн., від 18.01.2008 р. № ВГ-0004713 на суму 20 925,00 грн. та від 25.01.2008 р. № ВГ-0004745 на суму 189 117,00 грн.   

Факт передачі відповідачу виготовленої продукції підтверджується видатковими накладними № ВГ-0009463 від 16.01.2008 р. на суму 19 736,00 грн., № ВГ-0009604 від 26.01.2008 р. на суму 20 925,00 грн. та № ВГ-0009734 від 05.02.2008 р. на суму 189 117,00 грн.

Отже, матеріалами справи стверджується, що позивач виконав взяті на себе договором від 27.06.2007 р. зобов'язання по виготовленню друкованої продукції за замовленнями відповідача, а відповідач прийняв виконання та зобов'язаний був оплатити роботи загальною вартістю 229 778,00 грн.

За твердженнями позивача, в рахунок погашення заборгованості за отриману продукцію 06.02.2008 р. відповідач перерахував 7 423,00 грн., посилаючись в платіжному дорученні на рахунок № ВГ-0004686 від 10.01.2008 р. таким чином, заборгованість відповідача, станом на час звернення позивача до суду становить 222 354,99 грн.    

В ході розгляду спору по суті представник відповідача підтвердив наявність перед позивачем вищевказаної заборгованості.

Виходячи з того, що відповідно до положень параграфу № 7 глави 79 Цивільного кодексу України притримання є правом, а не обов'язком сторони зобов'язання, суд доходить висновку про те, що дії позивача по виконанню робіт ат передачі друкованої продукції відповідачу до отримання попередньої оплати не суперечать законодавству та укладеному сторонами договору.    

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги встановлені судом обставини справи, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 222 354,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають повному задоволенню.    

Крім суми заборгованості з оплати вартості виконаних робіт позивач також просить стягнути з відповідача 2 752,30 грн. 3 % річних з простроченої суми боргу, 12 674,17 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції та 20 371,21 грн. пені в редакції заяви про збільшення та доповнення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

У п.п 6.3.1 договору від 27.06.2007 р. № 43/27 сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.  

Зважаючи на умови договору сторін та наведені норми законодавства, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкції є такими, що заявлені правомірно. Разом з тим, виходячи з уточненого розрахунку, проведеного судом за період з моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати виконаних робіт до 21.07.2008 р. з врахуванням часткового погашення боргу 06.02.2008 р. розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 20 140,39 грн., 3 % річних —2 431,24 грн., інфляційних нарахувань —13 471,41 грн. Але, зважаючи на норми Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Молодіжні видання” збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих та заявлених позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, а пеня та 3 % річних —в сумі, визначеній судом.    

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.      

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального  України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судом враховується збільшення позивачем суми позовних вимог.  

Надмірно сплачена сума державного мита підлягає поверненню позивачу згідно з положеннями ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.   

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Молодіжні видання” (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 16, кв. 31, ідентифікаційний код 32109137, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” (81085, Львівська обл., Яворівський район, с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5, ідентифікаційний код 22393603, поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а) 222 354 (двісті двадцять дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 99 грн. боргу, 20 140 (двадцять тисяч сто сорок) грн. 39 коп. пені, 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн. 24 коп. 3 % річних з простроченої суми, 12 674 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 41 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” (81085, Львівська обл., Яворівський район, с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5, ідентифікаційний код 22393603, поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а)  зайво сплачене державне мито в розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 48 коп., що перераховане платіжним дорученням № 695 від 06.06.2008 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 46/88.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                    С.В. Шабунін

справа №  46/88

21.07.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Експрес"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжні видання"

про                    стягнення 234 020,98 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                 Шабунін С.В.