Рішення

від 27.08.2008 по справі 44/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/38

27.08.08

За позовом          Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»

про          стягнення 227 840,91 грн.          

Суддя    Чеберяк П.П.

Представники  

від позивача          Потоцький О.В. (довіреність № 9-210 від 08.01.2008 р.)

від відповідача          Фомінов В.О. (директор), Микал Н.І. (головний бухгалтер)

Рішення прийняте 27.08.2008р., оскільки у судових засіданнях 11.06.2008р. та 09.07.2008р. розгляд справи відкладався у відповідності до п.1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

 Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія»(далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»(далі –відповідач) 227 840,91 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2008 року порушено провадження у справі № 44/38 та призначено розгляд справи на 11.06.2008 року.

В судовому засіданні 11.06.2008 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав викладені у позові обставини та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2008 року не з'явився, відзиву на позов не надав. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.   

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судовому засіданні 11.06.2008 року було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.07.2008 року.

В судовому засіданні 09.07.2008 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача не заперечував проти заявленого клопотання. Представниками сторін подали клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць.

В судовому засіданні 09.07.2008 року суд виніс ухвалу про продовження строку вирішення спору та  відкладення розгляду справи на 27.08.2008 р.

В судовому засіданні 27.08.2008 року представник відповідача надав усні та письмові заперечення проти заявленого позову, зазначивши, що більш пізній строк поставки товару був погоджений сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору № 02-01\1-500 від 21.11.2007р.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю за результатами тендерних торгів № 02-01/1-500/622 (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність платника (позивача) комбайн прохідницький КСП-32 з перевантажувачем на стрічковий конвеєр L=30 м (далі –товар), а платник зобов'язався прийняти та здійснити оплату за товар коштами державного бюджету України, виділеними на ці цілі.

Загальна ціна договору складає 2 669 725,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за товар здійснюється шляхом 100 % передплати за узгоджену партію товару, після отримання бюджетних коштів на відповідні цілі.

На виконання вимог договору позивачем було перераховано суму коштів у розмірі 2 669 725,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 349 від 17.12.2007 р. (оплачено 20.12.2007 р. Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області).

04.02.2008 р. між позивачем та відповідачем в особі заступника генерального директора з енергомеханічного постачання та ремонту Міронова В.М. (діяв на підставі довіреності № 9-208 від 30.10.2007 р.) було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої п. 3.1. договору був викладений в новій редакції, а саме: «Доставка погодженої партії товару здійснюється на умовах DDP –ДП ДВЕК –Україна, Донецьк, вул. Стадіонна № 1, (Інкотермс 2000), за заявками платника, але не пізніше 01.05.2008 р.».

Таким чином, відповідач відповідно до нової редакції п. 3.1. договору зобов'язаний був поставити товар позивачеві в строк до 01.05.2008 р.

Як підтверджується видатковою накладною № РН-080503 від 08.05.2008 р. та актом прийомки –передачі ТМЦ № ОУ –080503 від 08.05.2008 р., відповідачем товар за договором був поставлений 08.05.2008 р., тобто з порушенням п. 3.1. договору, а саме з 3-денним простроченням.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 8.1. договору у разі прострочення строків поставки продукції згідно з п. 3.1. договору відповідач сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми непостачання товару за кожний день прострочення поставки.

Зважаючи на викладене, оскільки 1, 2, 3, 4 травня були вихідними днями у зв'язку з травневими святами, стягненню з відповідача підлягає пеня за 3 дні.

Таким чином, враховуючи встановлену судом обставину, що відповідач прострочив поставку товару за договором на 3 дні, а також, що, починаючи з 30.04.2008 р. облікова ставка НБУ дорівнювала 12 %, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2625, 95 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на підставі п. 8.1. договору штрафу у розмірі 186 880,75 грн. в зв'язку з простроченням відповідачем поставки понад 30 днів не підлягають задоволенню, оскільки відповідач прострочив поставку товару за договором лише на 3 дні.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 63,58 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3,17 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1), 230, 232 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 36, код ЄДРПОУ 33790298) на користь державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) 2625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 95 коп. пені, 63 (шістдесят три) грн. 58 коп. державного мита і 3 (три) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання.

            Суддя                                                                                   П.П.Чеберяк