Рішення

від 27.06.2008 по справі 41/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/63

27.06.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазцентрал"    

до       Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про      стягнення 14 233,49 грн.

                                                                                                              Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:            Левченко Г.Т. –директор;

від відповідача:        не з»явились;          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазцентрал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 14 233,49 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені Договором № 1.6-4 НДР –102/14 від 28.10.2004 строки не оплатив виконані роботи, заборгувавши позивачу 10 000,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 10 000,00 грн. - боргу, 2 605, 00 грн. - індексу інфляції, 796, 44 грн. - 3% річних та 832, 05 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати  143, 33 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 02.06.2008 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.06.2008.

18.06.2008 розгляд справи було перенесено на 27.06.2008.

27.06.2008 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. - боргу, 6 230, 00 грн. - індексу інфляції, 1 013, 42 грн. - 3% річних та 6 047, 93 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати  233, 91 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

27.06.2008 представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2008 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                            ВСТАНОВИВ:

28.10.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1.6-4 НДР –102/14 (далі –Договір) на виконання науково-дослідної роботи, згідно умов якого позивач зобов'язався виконати науково-дослідну роботу за темою "Розробка програми автоматизації для здійснення місячного, квартального, річного фінансового планування та звітності", а відповідач - прийняти та оплатити роботу.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 136-С від 22.12.2004 р., згідно якого вартість виконаних робіт становить 50 000, 00 грн.

Згідно п. 2.4 Договору оплата за виконані етапи робіт та роботи в цілому здійснюється на підставі актів здачі –приймання по кожній роботі протягом десяти банківських днів з дня підписання акту.  

В порушення п. 2.4. Договору відповідач виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт частково, перерахувавши позивачу 40 000, 00 грн., у зв'язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду сума боргу відповідача становить 10 000, 00 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 000, 00 грн. суми основного боргу за Договором обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 6230,00 грн. нарахований з січня 2005 по квітень 2008 та 3% річних в сумі 1013,42 грн. за період з 02.01.2005 по 19.05.2008.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині нормативно обґрунтовані і доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, в позовній заяві позивач нарахував та просить стягнути пеню за період з 02.01.2005 по 19.05.2008 в розмірі 6047,93 грн.

Відповідно до статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України встановлено річний строк позовної давності, що до вимог про стягнення пені.

Оскільки Договором чи будь-якими додатковими угодами до нього сторони не змінювали шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій встановлений статтею 232 ГК України, суд вважає, що нарахування позивачем пені по за межами цього строку (6 міс.) є безпідставне та необґрунтоване.

Крім того, в даному випадку, шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який закінчується 02.07.2005, не охоплюється річним строком позовної давності ( з 29.05.2007 по 29.05.2008), в межах якого вони могли бути стягнуті.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Юр. адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, факт. адреса: 08132, Києво –Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32710871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазцентрал" (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, к. 602, код ЄДРПОУ 31753846) –10 000 (десять тисяч) грн. - боргу, 6230,00 (шість тисяч двісті тридцять) грн. - індексу інфляції та 1013 (одна тисяча тринадцять) грн. 42 коп. - 3% річних, 172 (сто сімдесят дві) грн. 43 коп. - державного мита, 87 (вісімдесят сім) грн. 34 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Спичак О.М.