Рішення

від 17.04.2012 по справі 5023/497/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5023/497/12

вх. № 497/12

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Власової О.Ю. (посв. № 251 від 18.11.2011 р.)

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 08-11/110/2-12 від 04.01.2012 р.)

третьої особи - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 05.12.2011 р.)

розглянувши справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа - Управління з контролю за використанням та охороною земель, м. Харків

до Спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства "Млинмонтаж", м. Харків

про стягнення 704 493,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства «Млинмонтаж» (надалі - Відповідач) на користь держави в особі Харківської міської ради (надалі - Позивач) збитків в сумі 704 493,05 грн. за час використання земельної ділянки за адресою: вул. Чувашська, 8 у м. Харкові, без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

У судовому засіданні 12 квітня 2012 року:

Пояснення прокурора - позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Пояснення представників Позивача - заявлені прокурором позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Пояснення представника Відповідача - проти позову заперечував повністю та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 05 березня 2012 року через канцелярію суду надав письмові пояснення в яких повідомляє про те, що Головне управління Держкомзему у Харківській області є самостійною юридичною особою та не є правонаступником Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, а також не відповідає по його зобов'язанням. А тому з урахуванням викладеного, правових підстав для участі Головного управління Держкомзему у Харківській області у розгляді даної справи на даний час не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом оголошено про перерву в судовому засіданні до 17 квітня 2012 року до 11 години 00 хвилин.

17 квітня 2012 року судове засідання продовжено у тому ж складі.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Позивача у судовому засіданні та у наданому правовому обґрунтуванні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 05 березня 2012 року через канцелярію суду надав письмові пояснення в яких повідомляє про те, що Головне управління Держкомзему у Харківській області є самостійною юридичною особою та не є правонаступником Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, а також не відповідає по його зобов'язанням. А тому з урахуванням викладеного, правових підстав для участі Головного управління Держкомзему у Харківській області у розгляді даної справи на даний час не має.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення Прокурора, Позивача та Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яку використовує Харківське Спеціалізоване будівельно-монтажне управління ВАТ «Млинмонтаж» знаходиться в межах м. Харкова, і її власником є територіальна громада міста, яка реалізує це право через Харківську міську раду.

Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2010 р. № 158/10 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» Харківському спеціалізованому будівельно-монтажному управлінню відкритого акціонерного товариства «Млинмонтаж» надано в оренду строком до 01.06.2015 року земельну ділянку площею 2,2769 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення по вул. Чуваській, 8 (Жовтневий район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-4", літ. "В-1", літ. "Д-1", літ. "К-1".

Пунктами 4, 5 вказаного рішення встановлено, що особам, яким земельні ділянки надані в оренду у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутися до управління Держкомзему у місті Харків для встановлення меж земельних ділянок на місцевості та не пізніше ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі, а у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі.

Пунктом 8.1. цього рішення встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Перевіркою, проведеною уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради 31.10.2011р., за результатами якої складено Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Чуваській, 8 № 3062/11 від 31.10.2011р., яким встановлено, що вказана земельна ділянка загальною площею 2,2769 га., використовується Відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-4", літ. "В-1", літ. "Д-1", літ. "К-1", без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Позивачем відповідно до Порядку, а саме: «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» затвердженого Рішенням Харківської міської ради № 130/09 від 24.06.2009р. та на підставі Акту обстеження, визначення меж та конфігурації земельної ділянки по вул. Чуваській, 8 № 3062/11 від 31.10.2011р. було проведено розрахунок розміру заподіяних територіальній громаді збитків, про що складено Акт про визначення збитків № 219 від 08.11.2011р.

З даного розрахунку вбачається, що неодержаний Харківською міською радою дохід за використання Відповідачем земельної ділянки площею 2,2769 га по вул. Чуваській, 8 у м. Харкові без правовстановлюючих документів складає 704 493,05 грн.

07.12.2011р. управлінням земельних відносин Харківської міської ради на адресу Відповідача було направлено лист-повідомлення від 07.12.2011р. за вих. № 11489/0/84-11 про розрахунок збитків, які нанесені Позивачеві та підлягають відшкодуванню внаслідок неправомірного використання Відповідачем земельної ділянки площею 2,2769 га по вул. Чуваській, 8 у м. Харкові.

Проте це повідомлення залишено Відповідачем без відповіді, збитки не відшкодовано.

Позивач, керуючись вимогами Постанови Кабінету міністрів України від 19.04.1993р. № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» та рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 № 130/09 «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» нарахував Відповідачу збитки внаслідок упущеної вигоди, неодержаного доходу за використання земельної ділянки по вул. Чуваській, 8 без документу, що посвідчує право на землю.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

До ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 19.04.1993р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (надалі - Постанова) передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Рішенням Харківської міської ради № 130/09 від 24.06.2009р. затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» (надалі - Порядок).

Даний Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 5.1. Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що посвідчують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно п.6.1. вказаного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.

Пунктом 5.4. Порядку визначено, що відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем земельного законодавства.

Відповідно до ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст. 22 ЦК України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п.п. 14.1.72, 14.1.73 ст. 14 зазначеного Кодексу передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону; надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

В свою чергу ЗК України передбачено вичерпний перелік юридичних та фізичних осіб, які можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, а саме, відповідно до ст. 2 цього Кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що протягом 2010 -2011р.р., з моменту прийняття міською радою рішення щодо надання в оренду земельної ділянки по вул. Чуваській, 8 ним здійснювались всі необхідні дії, спрямовані на укладення з Позивачем договору оренди землі, вважає, що не з його вини не оформлено договір, а саме з вини останнього та Головного управління Держкомзему у Харківській області, які своєю бездіяльністю спричинили до не укладення договору та нарахування збитків.

Суд не погоджується з таким твердженням Відповідача, оскільки останнім не надано до суду відповідних доказів, а матеріали справи не містять доказів визнання незаконною бездіяльності Харківської міської ради та Головного управління Держкомзему у Харківській області щодо не укладення договору оренди землі за вказаною адресою саме з вини Позивача та третьої особи.

Крім того, суд зазначає, що саме органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) вжиті заходи щодо надання в оренду Відповідачеві земельної ділянки площею 2,2769 га по вул. Чуваській, 8 у м. Харкові, шляхом прийняття рішення «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 23.06.2010р. № 158/10.

Відповідач вважає, що положення ст.156 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) містять вичерпний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з даного приводу.

Суд вважає, що твердження Відповідача є хибним, оскільки згідно зі ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Також Відповідачем зазначено щодо відсутність у нього договору оренди землі та спростовується тим, що він звільнений від сплати земельного податку, як платник єдиного податку відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування».

Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки відповідна сплата не є доказом належного використання Відповідачем вказаної земельної ділянки відповідно до вимог законодавства про плату за землю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» (в редакції до 23.12.2010 р.) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а підставою нарахування орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, у Харківського спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства «Млинмонтаж» тобто у Відповідача відсутні законні підстави набуття права на земельну ділянку на праві постійного користування, а відтак, Відповідач не може бути платником земельного податку, тому сплата ним земельного податку не може бути підставою для відмови від сплати збитків, нанесених Позивачу внаслідок використання земельної ділянки площею 2,2769 га по вул. Чуваській, 8 у м. Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Вищевикладене свідчить про причинний зв'язок між майновою шкодою та протиправною поведінкою Відповідача.

Наявність в діях Відповідача складу цивільного правопорушення підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011р., складеного старшим державним інспектором Головного управління Держкомзему у Харківській області, яким встановлено, що Харківським Спеціалізованим будівельно-монтажним управлінням ВАТ «Млинмонтаж» використовується без правовстановлюючих документів на землю.

Державним інспектором Головного управління Держкомзему у Харківській області видано припис від 12.03.2011р. № 000198 за яким необхідно усунути порушення вимог земельного законодавства.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.04.2011р., встановлено, що підприємством не виконано припис посадової особи від 12.03.2011р. № 000198, а саме: земельна ділянка по вул. Чуваська, 8 у м. Харкові площею 2,2769 га використовується Відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Протоколом про адміністративне правопорушення від 20.04.2011р. № 000070 у зв'язку з невиконанням Відповідачем припису від 12.03.2011р. № 000198 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, останнього притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.04.2011р. № 000173, винесеною державним інспектором Головного управління Держкомзему у Харківській області на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2011р. № 000070 директора Харківського спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства «Млинмонтаж» було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, за яке передбачено відповідальність згідно ст.188-5 КУпАП, а саме: не виконано припису посадової особи від 12.03.2011р. № 000198 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень).

Таким чином, факт використання Відповідачем земельної ділянки площею 2,2769 га по вул. Чуваській, 8 без правовстановлюючих документів підтверджується: Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011р. та 20.04.2011р., протоколом про адміністративне правопорушення від 20.04.2011р. № 000070, приписом від 12.03.2011р. № 000198 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.04.2011р. № 000173.

Крім того суд критично оцінює посилання Відповідача на судову практику Вищого господарського суду України (від 27.09.2011 р. по справі № 5023/338/11; від 19.01.2010 р. по справі № 47/82-09; від 19.01.2010 р. по справі № 47/80-09 - т. 1, а.с. 106 - 114) оскільки останні доводи спростовуються правовими підставами викладеними у Постановах Вищого господарського суду України: за № 5023/5581/11 від 09.02.2012 р.; за № 59/352-09 від 14.12.2010 р.; за № 66/285-10 від 06.04.2011 р.; за № 5023/725/11 від 11.01.2012 р. (т. 2, а.с. 40 - 59), які були надані Позивачем.

Таким чином, суд вважає, що доводи Позивача не спростовуються доводами Відповідача, що знаходить своє відбиття у матеріалах справи, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як підтверджені та обґрунтовані.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 83, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства "Млинмонтаж" (61177, м. Харків, вул. Чуваська, 8, код ЄДРПОУ 22643075) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31412544700002 в УДК у м. Харкові, ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, Банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24060300) збитки у розмірі 704 493,05 грн. (сімсот чотири тисячі чотириста дев'яносто три гривні 05 копійок).

Стягнути з Спеціалізованого будівельно-монтажного управління відкритого акціонерного товариства "Млинмонтаж" (61177, м. Харків, вул. Чуваська, 8, код ЄДРПОУ 22643075) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 14 089,86 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 квітня 2012 року по справі № 5023/497/12.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.