Постанова

від 23.04.2012 по справі 37/288

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.04.2012 р. справа №37/288

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А. від позивача:ОСОБА_4 -за дов. №827 від 04.11.11 від відповідача:ОСОБА_5 -за дов. №б/н від 17.01.12р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012 року у справі№37/288 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотек», м.Донецьк про стягнення основного боргу в розмірі 1 093 832,50грн., пені в розмірі 1 00157,14грн. та 3% річних в розмірі 45 526,65грн. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек", м.Донецьк про стягнення основного боргу в розмірі 1094 838,99грн., пені в розмірі 26 822,62грн. та 3% річних в розмірі 45 870,37грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.12р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області було відмовлено у повному обсязі. Рішення обгрунтоване тим, що стягнення лізингових платежів у заявленному розмірі протиречить умовам укладеного договору.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України, неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 06.02.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна»задовольнити в сумі 1 239 516,29грн. Скаржник посилається на необгрунтованість та безпідставність висновків суду, так як п. 6.9. договору визначено, що датою виникнення платежу вважається дата надходження коштів, перерахованих лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця у п. 6. 8 договору.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотек", м.Донецьк надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін, який судом долучено до матеріалів справи.

Позивачем через канцелярію суду надані додаткові докумети згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.12р., які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області та Товариством з обмеженю відповідальністю «Екотек», м.Донецьк був укладений договір фінансового лізингу №89-01051, (далі по тексту -договір), відповідно до п.1.1 якого лізингодавець зобов»язувався за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника), обраного лізингоодержувачем, транспортні засобивідповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов»язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов»язання, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, ціна кожного транспортного засобу що входять до предмету лізингу та загальна вартість предмету лізингу зазначаються у «Базових умовах лізингу», доданого до цього договору в якості додатку 1. Ціна кожного транспортного засобу, що входять до предмету лізингу, та загальна вартість предмету лізингу встановлюються в українських гривнях (UAN) та Євро (EUR) за курсом перерахунку, встановленим Національним банком України (НБУ) на дату укладення цього договору.

Згідно п.3.1 договору, строк, на який Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу за цим договором встановлюється у «Базових умовах»лізингу. Дія строку лізингу починається з дати передачі, як її визначено в пункті 4.2 та закінчується після здійснення лізингоодержувачем останнього лізингового платежу відповідно до Графіку лізингових платежів, який додається до цього договору в якості додатку №2.

За умовами п. 6.1, 6.2 договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених договором та графіком платежів. Лізинговий платіж включає в себе суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу винагороду лізингодавцю, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору.

Положеннями п. 6.3 договору, лізингові платежі, а також будь-які інші платежі, що належать до сплати за договором, сплачуються виключно у гривнях (UAH). Сума кожного лізингового платежу, що підлягає сплаті, а також будь -якого іншого платежу, передбаченого договором, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого в Євро, у гривні за курсом, встановленим НБУ на дату здійснення платежу. Різниця між сумами в Євро на дату здійснення платежу та на дату зарахування грошових коштів на рахунок лізингодавця буде виставлятися лізингодавцем до сплати шляхом виставлення окремого рахунка лізингоодержувачу у наступному періоді.

У п. 6.4 договору, сторони визначили, що авансовий платіж підлягає оплаті впродовж 30 -календарних днів з дня підписання договору, а наступні платежі -за графіком. Якщо дата передачі предмета лізингу настає включно до 15 -го числа місяця, в якому здійснено цю передачу, то перший лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня такого місяця. Якщо дата передачі предмета лізингу настає після 15 -го числа місяця, в якому здійснено цю передачу, то перший лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня наступного місяця. Другий лізинговий платіж підлягає сплаті на останній робочий день місяця, який є наступним після місяця, у якому підлягає сплаті перший лізинговий платіж. Всі наступні лізингові платежі, з третього по сорок восьмий, мають сплачуватися щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця .

Договір набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і здійснення лізингоодержувачем авансового платежу в порядку як передбачено п. 6.4.1 договору ( п. 20.1 договору) та підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох сторін.

На момент укладання договору фінансового лізингу сторонами був складений графік сплати лізингових платежів, яким визначені дати оплати та розмір лізингових платежів.

В свою чергу, узгоджений сторонами порядок визначення суми лізингового платежу в гривнях, виходячи із значення курсу Євро, за відмостями НБУ, має нараховуватися на дату фактичного здійснення такого платежу відповідачем, відповідно до графіку платежів.

На виконання умов договору, позивачем був переданий відповідачу предмет лізингу відповідно до акту про прийняття предмету лізингу від 11.01.2007р., який підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох сторін.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язань з оплати лізингових платежів, на думку позивача, рахується заборгованість в розмірі 1 167 531,98грн., за стягненням якої та пені в розмірі 26 822,62грн., 3% річних в розмірі 45 526,65грн. позивач звернувся до господарського суду ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

У відповідності до ч.1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, лізингові платежі, а також будь-які інші платежі, що належать до сплати за договором, сплачуються виключно у гривнях (UAH). Сума кожного лізингового платежу, що підлягає сплаті, а також будь -якого іншого платежу, передбаченого договором, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого в євро, у гривні за курсом, встановленим НБУ на дату здійснення платежу. Різниця між сумами в євро на дату здійснення платежу та на дату зарахування грошових коштів на рахунок лізингодавця буде виставлятися лізингодавцем до сплати шляхом виставлення окремого рахунка лізингоодержувачу у наступному періоді.

При цьому, за умовами п. 6.4 договору, всі наступні лізингові платежі, з третього по сорок восьмий, мають сплачуватися щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця .

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Водночас, з аналізу розрахунку вартості лізингових платежів вбачається, що він залежить від курсових коливань євро до гривні на кожну дату здійснення платежу виходячи з офіційного курсу обміну гривні до євро, що саме зумовлює порушення прав і інтересів лізингоодержувача, оскільки неможливо чітко встановити таке коригування у випадку нездійснення платежів у передбачені строки. При цьому, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка є спеціальною нормою у даних правовідносинах, не передбачає можливості отримання винагороди лізингодавця в залежності від курсу валютної конвертації, підстави для проведення якої відсутні, але встановлює, що платіж з винагороди здійснюється саме за отримане в лізинг майно.

В свою чергу, ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України забороняє зміну ціни договору після його виконання. З матеріалів справи вбачається, що вартість предметів лізингу, придбаних за національною валютою України, не була змінена після їх придбання лізингодавцем за договорами купівлі-продажу, що дає підстави вважати про незмінюваність впродовж всього періоду дії договорів фінансового лізингу вартості предметів лізингу для лізингодавця і відповідно для лізингоодержувача при їх відшкодуванні у складі лізингових платежів, в зв»язку з чим і відсутні правові підстави для застосування положень ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надані платіжні доручення за період з лютого 2007р. по серпень 2009р. щодо оплати лізингових платежів, а тому і нарахування розміру заборгованості необхідно здійснювати виходячи із курсу євро по відношенню до гривні на дату здійснення часткової оплати відповідачем.

Між тим, наданий позивачем розрахунок щомісячних лізингових платежів за кожний місяць, починаючи з січня 2007, а по заборгованості -з лютого 2009р. (з 30.08.2010р.), не може бути прийнятим судом, як обгрунтований розрахунок позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, розміру заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів, розрахованого згідно вимог договору фінансового лізингу №89-01501 від 27.09.2006р. та, крім того, декілька разів позивач визначав різний період нарахування, то судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області у стягненні боргу в розмірі 1 094 838,99грн.

В зв»язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 1 094 838,99грн., правові підстави для стягнення пені в розмірі 26 822,62грн., 3% річних в розмірі 45 526,65грн. за період з 30.08.2010р. по 01.09.2011р. відсутні. Тому, судом першої інстанії правомірно відмовлено у задоволенні даних позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012 року у справі №37/288 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна», смт.Калинівка Київської області на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012 року у справі №37/288 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012 року у справі №37/288 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:1 -у справу; 2,3 -позивачу;4 -відповідачу;5 -ДАГС;6-ГС Дон. обл.