Рішення

від 30.10.2008 по справі 26/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  26/335

30.10.08 р.

За позовом   Товариства з додатковою відповідальністю   «Страхова компанія                      «Провіта »

До           Закритого акціонерного товариства «Українсько –російська акціонерна страхова компанія   «Авіоніка »

Про              стягнення  60 906, 97  грн.

                                                                                             Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача         Нестеренко В.В. -  предст.          

від відповідача     Ігнат О.А.  –предст.              

 Рішення прийняте 30.10.2008 р., оскільки у судових засіданнях  25.09.2008 р. та 09.10.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 60 906, 97  грн. страхового відшкодування.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, але у судовому  засіданні представник відповідача суттєвих заперечень з приводу позовних вимог позивача не заявив.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

          01.06.2004 р. між Товариством з додатковою відповідальністю                          «Страхова компанія «Провіта »( позивач ) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гамайун »був укладений договір про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесії )                                   № 51/2004 –ФП

         Крім того, 01.06.2004 р. між Товариством з додатковою відповідальністю                          «Страхова компанія «Провіта »( позивач ) та Закритим акціонерним товариством «Українсько –російська акціонерна страхова компанія                                           «Авіоніка »  ( відповідач ) також  був укладений договір про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесїї ) № 53 –ФП –04.

         Відповідно до п.1.1 вказаних договорів предметом даних договорів є загальні умови перестрахування ( ретроцесїї ) ризиків, взаємно переданих                 ( прийнятих ) сторонами на факультативній ( необов‘язковий ) основі за договорами факультативного перестрахування ( ретроцесїї ), а також права й обов‘язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні ( ретроцесїї ).

         Ризик ( страховий ризик ) –визначена подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності і випадковості настання.

         Передача ризику в перестрахування є  страхування одним страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер - нотом ( конкретний договір перестрахування )  ризику виконання усіх або частини своїх обов‘язків перед страхувальником в іншого страховика

   Сторона, що передає ризик у перестрахування іменується  Перестрахувальник.

           Перестрахувальник –це  або страховик, що прийняв на себе ризик за оригінальним договором страхування ( страховим полісом ) і передав його в перестрахування, або Ретроцедент –якщо сам прийняв ризик у перестрахування і частково передає його іншому Перестраховику                                                              ( Ретроцесіонеру ) у ретроцесію ( тобто подальше перестрахування ).

        Сторона, що приймає ризик у перестрахування –іменується Перестраховик ( Рестроцесіонер ).

          Судом встановлено, що  04.08.2006 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гамайун »та Сінявським Костянтином Едуардовичем  ( страхувальник  ) був укладений договір страхування наземного транспорту  №  15/784402/2006 та згідно п. 2.2 вказаного договору був застрахований автотранспортний засіб марки  AUDI Q7  д.н АА 9933 ВС, номер шасі WAUZZZ4L17D008095, загальна страхова  сума якого склала  600 000 грн.

     04.08.2006 р. між Товариством з додатковою відповідальністю                     «Страхова компанія «Гамайун »та Товариством з додатковою відповідальністю  «Страхова компанія «Провіта »( позивачем ) був укладений ковер –нот               № 4/08/2006 до договору про загальні умови перестрахування ( ретроцесію )             № 51/2004 –ФП від 01.06.2004 р., відповідно до умов якого позивач                         (  Товариство з додатковою відповідальністю  «Страхова компанія «Провіта ») прийняв ризик в перестрахування по страхуванню наземного транспорту ( крім залізничного ), об‘єктом страхування  якого відповідно до п. 6  вказаного  ковер –ноту  є транспортний засіб марки AUDI Q7  д.н АА 9933 ВС, номер шасі WAUZZZ4L17D008095, рік випуску 2006 р, колір:  чорний, відповідальність якого склала 510 000 грн.,  що складає 85 % від страхової суми  ( п. 8.5  )

        В свою чергу Товариство з додатковою відповідальністю                               «Страхова компанія «Провіта » ( позивач ) передало частину своєї відповідальності в перестрахування Закритому акціонерному товариству                    «Українсько –російська акціонерна страхова компанія                                           «Авіоніка » ( відповідачу ), згідно  ретроцесійному ковер –ноту                                № 4/08/2006 Р4 від 04.08.2006 р., частина відповідальності якого складає  50 000 грн.,  що становить  8,3333 % від страхової суми. ( п. 15 )

             07.11.2006 р. з застрахованим транспортним засобом  ( AUDI Q7  д.н АА 9933 ВС, номер шасі WAUZZZ4L17D008095, рік випуску 2006 р ) стався страховий випадок, передбачений п. 3.1.4 договором страхування                            №  15/784402/2006 від 04.08.2006 р., ( а саме таємне чи відкрите викрадення             ( внаслідок крадіжки, грабежу, розбійних дій ) транспортного засобу під час знаходження у будь –якому місці ), що підтверджується довідкою Печерського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві                      №  54/06-7659 від 13.11.2006 р.

             Відповідно до п. 3.1.6 договору про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесії ) № 51/2004 –ФП від 01.06.2004 р. перестрахувальник зобов‘язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 ( трьох ) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

            07.11.2006 р. на виконання умов вказаного договору  Товариство з додатковою відповідальністю  «Страхова компанія «Гамайун », повідомила позивача ( Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія                 «Провіта ») про зазначений страховий випадок ( лист № 89 від                      07.11.2006 р. ), а останній в свою чергу повідомив про страховий випадок відповідача ( Закрите акціонерне товариство «Українсько –російська акціонерна страхова компанія   «Авіоніка »( лист № 26/75 від 07.11.2006 р. )

              Відповідно до п. 7.1 договору про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесїї ) № 53 –ФП –04. від 01.06.2004 р. при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику ( або, у разі неплатоспроможності перестрахувальника, за його заявою безпосередньо страхувальнику ( вигодонабувачу ) частину страхового відшкодування, що відповідає його частині ( обсягу ) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом                 15 ( п‘ятнадцяти ) банківських днів після одержання від перестрахувальника пакету документів ( копії заяви страхування, копію договору страхування                ( страхового полісу ), страхового акту ( іншого документу, передбаченого правилами страхування страховика), офіційного висновку ( довідки, акту і т.д ) організації, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок                         ( довідка ДАІ про ДТП, акт пожежно –технічної експертизи  про причини пожежі і. т. п.  ), калькуляції збитку або копії рахунку ( кошторису ) на відновлювальні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію, розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті                       перестраховиком ( такий розрахунок повинен бути зроблений з урахуванням франшизи  ), копію платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником ( страховиком ) власного утримання за конкретним договором  перестрахування.

             05.10.2007 р. позивач направив відповідачу лист № 2743 з пакетом документів передбачених п. 7.1 вказаного договору, в якому зазначалось сплатити його частку як ретроцесіонера у відшкодуванні в розмірі                          41 855, 67 грн.

             Разом з тим, відповідач в порушення умов ч. 1 п. 7.1 договору про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесїї )                                    № 53 –ФП –04. від 01.06.2004 р. свою частину страхового  відшкодування  в сумі 41 855,67 грн. не сплатив.

             На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає  41 855, 67 грн.  

             Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу  в розмірі  10 045, 36 грн., 3% - річних в сумі 825, 65 грн. та збитки від інфляції в розмірі  8 180,29 грн.

             10.10.2008 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача  41 855, 67 грн. основного боргу, 9 250, 10 грн. пені за прострочення платежу, 760, 28 грн. 3% - річних та  8 180, 29 грн. збитки від інфляції, а всього  60 046, 34 грн.  

        Відповідно до п. 3.4.6 договору про загальні умови факультативного перестрахування ( ретроцесїї ) № 53 –ФП –04. від 01.06.2004 р. перестраховик зобов‘язаний сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов‘язань у розмірі 0,1% ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.   

            Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85  ГПК України, - суд, -

В И Р І Ш И В:

  Позов задовольнити.

             Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько –російська акціонерна «Страхова компанія «Авіоніка »( 01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, код 21637150 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю             «Страхова компанія « Провіта » ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7; 02100, м. Київ, вул. Дубового, 18,  код   31704186 )  41 855 ( сорок одну тисячу вісімсот п‘ятдесят п‘ять ) грн. 67 коп. основного боргу,  9 250                ( дев‘ять тисяч двісті п‘ятдесят ) грн. 10 коп. пені, 760 ( сімсот шістдесят ) грн. 28 коп. 3% - річних, 8 180 ( вісім тисяч сто вісімдесят ) грн. 29 коп. збитків від інфляції, 609 ( шістсот дев‘ять ) грн.  06 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук