Рішення

від 24.09.2008 по справі 34/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/249

24.09.08

За позовомПриватної виробничо-комерційної фірми «Ювента»

доПриватного підприємства «Вілена»

простягнення 3 945,29 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватна виробничо-комерційна фірма «Ювента»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Вілена»(далі –Відповідач) про стягнення 3 000 грн. заборгованості за поставлений товар, 840 грн. інфляційних втрат, 105,29 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару.

12.09.2008 Позивач в порядку статті 20 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав клопотання, у якому просить суд розглянути справу без участі представника Позивача.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 55, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці Головного управління статистики у м. Києві, виданої станом на 01.09.2008.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

02.03.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000239 на суму 12 196,04 грн.

Відповідачу був поставлений товар відповідно до видаткової накладної № РН-0000178 від 06.03.2007 на суму 12 196,04 грн.

Поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом уповноваженого представника та відбитком печатки Відповідача на вказаній видатковій накладній, а також довіреністю серія ЯНО № 820721 від 02.03.2007, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий на підставі вказаної видаткової накладної товар частково розрахувався з Позивачем на суму 9 196,04, що підтверджується копіями виписок з особливого рахунку Позивача від 02.03.2007, 14.03.2007, 30.03.2007 та довідкою Позивача від 14.07.2008.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості отриманого товару у сумі 12 196,04 грн., в строк до 07.03.2007.

Проте, Відповідач, як у встановлений строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у сумі 3 000 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 3 000 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 840 грн. інфляційних втрат та 105,29 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625, ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Вілена»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 55, ідентифікаційний код 30305244, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Ювента»(40300, м. Суми, Ковпаківський район, вул. Курська, 135, ідентифікаційний код 30497557) 3 000 (три тисячі) грн. боргу, 840 (вісімсот сорок) грн. інфляційних втрат, 105 (сто п'ять двадцять дев'ять) грн. 29 коп. 3% річних, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                           Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 26.09.2008