Ухвала

від 30.01.2012 по справі 22-ц-738/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 22-ц-738/12 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/1390/738/12

Категорія: 27 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -судді Курій Н.М.,

суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.

за секретаря: Дідуся О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2009 року відкрито провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»(в подальшому перейменованого на Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала про відкриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ч.1 ст. 109 ЦПК України, що передбачає подання позовної заяви до фізичної особи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Апелянт зазначає, що позивач подав позов за її місцем реєстрації, в той час як за даною адресою вона фактично не проживає, оскільки протягом 2,5 років проживає за адресою АДРЕСА_1, що відноситься до Галицького району м. Львова, а відтак, зазначена справа підсудна Галицькому районному суду м. Львова.

Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до роз'яснення Конституційного Суду України, у рішенні від 14 листопада 2001 року (справа про прописку) та положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України у системному зв'язку зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»позови до фізичних осіб пред'являються за місцем їх фактичного проживання, тобто до суду, на території адміністративно-територіальній одиниці якого проживає відповідач.

Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у відкритті провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, про що свідчать зворотні поштові повідомлення (а.с.149-154), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія судів доходить висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Матеріалами справи встановлено, що між ВАТ «Кредобанк»і ОСОБА_2 27 квітня 2007 року був укладений кредитний договір № 773. У цьому договорі відповідач ОСОБА_2 зазначила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.8).

Кредитним договором, зокрема, у підпункті 9.2 пункту 9 «Інші умови»зазначено, що позичальник зобов'язаний повідомити Банк про зміну місця проживання, роботи, прізвища або імені, інших обставин, здатних вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором протягом 3-х днів з моменту настання таких обставин.

В апеляційній скарзі апелянтом не наведено доказів належного виконання зазначеного вище пункту Договору щодо повідомлення про зміну місця проживання.

Крім того, колегія суддів доводи апеляційної скарги про зміну місця проживання не бере до уваги з огляду на те, що ОСОБА_2, після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, в заяві про відкладення розгляду справи від 16.02.2011 року також зазначила своє місце проживання АДРЕСА_2 (а.с. 59).

Колегія суддів також ураховує, що відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на який, як на підставу скасування оскаржуваної ухвали посилається апелянт, під місцем перебування розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шість місяців на рік, а під місцем проживання розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Громадяни України зобов'язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання(стаття 6 Закону).

Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місцеперебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи(стаття 8 Закону).

Таким чином, очевидним є, що Личаківський районний суд м.Львова на підставі наявних у справі даних встановив і правильно відкрив провадження з дотриманням правил підсудності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відкриття провадження, правильно застосував норми процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для скасування ухвали районного суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.