Рішення

від 12.04.2012 по справі 4/009-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2012 р. Справа № 4/009-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Колонщинської сільської ради Макарівського р-ну, с. Колонщина

до Громадської організації "Батьки проти наркотиків", м. Київ

про повернення нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні приміщенням, шляхом виселення

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 -предст., дов. від 01.03.2012р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №4/009-12 за позовом Колонщинської сільської ради Макарівського р-ну до Громадської організації "Батьки проти наркотиків" про повернення нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні приміщенням, шляхом виселення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач на даний час безпідставно користується приміщенням дитячого садка за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Колонщина, вул. Леніна, 13, яке перебуває у власності територіальної громади Колонщинської сільської ради, оскільки на підставі рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. по справі № 7/236 визнано недійсним договір оренди приміщення від 06.05.2003р., укладений між сторонами у справі.

Відповідно до ухвали суду від 30.01.2012р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2011р. у справі № 7/236.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2012р. рішення суду у справі №7/236 було залишено без змін.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. розгляд справи № 4/009-12 було відкладено та зобов'язано відповідача надати в наступне судове засідання докази прийняття до провадження касаційної скарги по справі № 7/236.

Відповідачем вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.04.2012р. виконано не було, однак 12.04.2012р. повторно заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки, за його словами, станом на 12.04.2012р. провадження за касаційною скаргою ГО «Батьки проти наркотиків»у справі № 7/236 порушено та призначено до розгляду на 08.05.2012р., а тому розгляд вказаної справи є неможливим до остаточного прийняття рішення у справі № 7/236.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд зупиняє провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами, тобто інша справа повинна бути у провадженні суду.

Частиною 3 статті 105 ГПК України визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи те, що рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2011р. у справі № 7/236 набрало законної сили 07.03.2012р., відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду, та є обов'язковим для господарського суду щодо встановлених у цьому рішенні фактів, згідно приписів ч. 4 статті 35 ГПК України, подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи від 12.04.2012р. задоволенню не підлягає.

Крім того, господарський суд додатково повідомляє, що у разі скасування рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 7/236, відповідач не позбавлений права звернутись до господарського суду з заявою, в порядку п. 4 ч. 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, про перегляд рішення у справі № 4/009-12 за нововиявленими обставинами.

Враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 77 та статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2003 року між Колонщинською сільською радою Макарівського р-ну (орендодавець) та Громадською організацією "Батьки проти наркотиків" (орендар) було укладено Договір оренди приміщення (далі-Договір), згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2011р. у справі № 7/236, яке набрало законної сили 07.03.2012р. відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги Колонщинської сільської ради Макарівського р-ну задоволено повністю та визнано недійсним договір оренди приміщення від 06.05.2003р.

З урахуванням вищевикладеного, позивач 14.12.2011р. звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення в термін до 16.12.2011р. та передати комісії Колонщинської сільської ради.

Проте, відповідач вказане приміщення передавати відмовився, про що свідчить акт від 16.12.2011р. (копія в матеріалах справи).

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач без відповідної правової підстави займає приміщення дитячого садка за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, яке перебуває у власності територіальної громади.

Крім того, факт перебування у спірному приміщенні відповідачем не оспорювався.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Об'єкт оренди на момент укладання договору оренди від 06.05.2003р. перебував у власності територіальної громади с.Колонщина, Макарівського району Київської області, тобто відносився до комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про власність" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних,обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про власність" управління державним майном від імені народу (населення адміністративно - територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Таким чином, суб'єктом права комунальної власності та особою, яка уповноважена здійснювати управління об'єктом оренди є Колонщинська сільська рада.

Відповідно до п.п.1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 1,5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, відповідно до діючого законодавства, лише власник або особа, за якою було закріплено дане майно, може користуватися належним їм майном. Інші особи можуть користуватися цим майном у випадку, якщо дане майно буде передано уповноваженою особою в користування такій особі. Передача майна може відбутися шляхом укладання договору оренди або іншого цивільно-правового договору.

Як було зазначено вище, договір оренди від 06.05.2003р., на підставі якого відповідачеві було передано об'єкт оренди за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, було визнано недійсним в судовому порядку та вказане рішення набрало законної сили та є чинним.

Норма статті 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до цієї норми, власник майна має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає користуванню ним, тобто коли майно не вибуло з юридичного володіння власника і спір щодо його приналежності власникові відсутній.

Таким чином, однією з особливостей цього позову, як правило, є відсутність спору з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. В протилежному випадку власник майна має право звернутись до суду з двома вимогами: про визнання права власності на майна та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.

Позивачем негаторного позову може бути власник майна або титульний володілець у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень щодо користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним його майном.

Тобто, приписами статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають його належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, а підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування, розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Вказана позиція також закріплена в постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2010р. у справі № 8/094-09/16.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач незаконно займає приміщення, що є комунальною власністю та належить позивачу, а тому підлягає примусовому виселенню.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 зазначеної статті визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, одними з яких, зокрема, є; припинення дії, яке порушує право та примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На час розгляду спору у господарському суді, відповідач у встановленому порядку не спростував викладених позивачем обставин, які б свідчили про те, що приміщення дитячого садка за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, Громадська організація «Батьки проти наркотиків»займає правомірно на підставі договору оренди, а також доказів звільнення вказаного приміщення, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що позов є правомірним, обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Громадську організацію "Батьки проти наркотиків" (08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 26266876) повернути Колонщинській сільській раді (08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 04362295) нерухоме майно -приміщення, яке знаходиться за адресою: 08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, усунути перешкоди у користуванні Колонщинською сільською радою Макарівського району Київської області (08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 04362295) цим нерухомим майном, шляхом виселення Громадської організації "Батьки проти наркотиків" (код ЄДРПОУ 26266876) з приміщення за адресою: 08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

3. Стягнути з Громадської організації "Батьки проти наркотиків" (08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 26266876) на користь Колонщинської сільської ради (08032, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 04362295) -1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 19.04.2012р.

Суддя О.В. Щоткін