Постанова

від 13.06.2012 по справі 4/009-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 4/009-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Довгань О.П. (представник);

від відповідача - Колесник В.В. (представник)

розглянувши апеляційну скаргу

Громадської організації «Батьки проти наркотиків»

на рішення

господарського суду

Київської області

від

12.04.2012 року

у справі

№ 4/009-12 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом

Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, с. Колонщина

до

Громадської організації «Батьки проти наркотиків», м. Київ

про

повернення нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні приміщенням, шляхом виселення

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2012 року позов Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області до Громадської організації «Батьки проти наркотиків» про повернення нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні приміщенням, шляхом виселення задоволено повністю. Зобов'язано Громадську організацію «Батьки проти наркотиків» повернути Колонщинській сільській раді нерухоме майно - приміщення, яке знаходиться за адресою: 08032, Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, усунути перешкоди у користуванні Колонщинською сільською радою Макарівського району Київської області цим нерухомим майном, шляхом виселення Громадської організації «Батьки проти наркотиків» з приміщення за адресою: 08032, Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Громадська організація «Батьки проти наркотиків» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012 року по справі № 4/009-12 і прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не подано до суду доказів на підтвердження його права власності на спірне приміщення, а тому застосування до спірних правовідносин ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України є порушенням ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Також апелянт не погоджується із тим, що в основу оскаржуваного рішення покладено рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року у справі № 7/236, оскільки, на його думку, договір оренди, в силу статті 36 Господарського процесуального кодексу України, є письмовим доказом, який підлягає оцінці за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2012 року апеляційну скаргу Громадської організації «Батьки проти наркотиків» прийнято до розгляду.

Від Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії свідоцтва на право власності на нерухоме майно дитячий садок за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13; копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - дитячий садок за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13; завірену копію постанови Вищого господарського суду України від 22.05.2012 року у справі № 7/236.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.05.2003 року між Колонщинською сільською радою Макарівського району - Орендодавець та Громадською організацією «Батьки проти наркотиків» - Орендар було укладено Договір оренди приміщення, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року у справі № 7/236, яке набрало законної сили 07.03.2012 року відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги Колонщинської сільської ради Макарівського ройону задоволено повністю та визнано недійсним договір оренди приміщення від 06.05.2003 року. /а.с. 16-19/.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року у справі № 7/236 касаційну скаргу Громадської організації «Батьки проти наркотиків» залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 7/236 залишено без змін.

14 грудня 2011 року листом № 325 Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області звернулась до Громадської організації «Батьки проти наркотиків» про звільнення приміщення за адресою: 08032, Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13 в термін до 15 грудня 2011 року. /а.с. 21/.

Відповідач вказане приміщення передавати відмовився, про що свідчить акт від 16.12.2011 року. /а.с. 23/.

Господарський суд Київської області, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33 Закону України «Про власність» (в ред. чинній на день укладення Договору), ст.ст. 5, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнав позовні матеріали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про власність» (в ред.. чинній станом на день укладення Договору) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Об'єкт оренди на момент укладання договору оренди від 06.05.2003 року перебував у власності територіальної громади с. Колонщина, Макарівського району Київської області, тобто відносився до комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про власність» суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних,обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про власність» управління державним майном від імені народу (населення адміністративно - територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Відповідно до п.п.1 ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до пунктів 1, 5 статті 60 зазначеного Закону України територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що суб'єктом права комунальної власності та особою, яка уповноважена здійснювати управління об'єктом оренди є Колонщинська сільська рада.

Разом з цим, на даний час територіальна громада села Колонщина в особі Колонщинської сільської ради являється власником дитячого садку, який знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на нерухоме майно дитячий садок та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. /а.с. 103-104/.

У відповідності до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як було зазначено вище, договір оренди від 06.05.2003 року, на підставі якого відповідачеві було передано об'єкт оренди за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13, було визнано недійсним в судовому порядку та вказане рішення набрало законної сили та є чинним.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За статтею 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

За статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави користується спірним майно.

Громадська організація «Батьки проти наркотиків» всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довело належними та допустимими доказами правомірність користування спірним приміщенням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012 року у справі № 4/009-12.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012 року у справі № 4/009-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 4/009-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.