Рішення

від 15.09.2008 по справі 37/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/278

15.09.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»

доТовариства з обмеженою відповідальністю  «Альянс-газ»

пророзірвання договору поставки № 13-468 від 22.12.2006 року та стягнення 183787,60 грн.

                                                                                        Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях брали участь представники:

Від позивача  Палькевич Н.С.- представник за довіреністю № 1-34 від 31.01.2008 року; Ходань Ю.О. –представник за довіреністю № 1-69 від 03.07.2008 року;

Від відповідача Колосовський О.М.- директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Альянс-газ» про розірвання договору поставки № 13-468 від 22.12.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ», а також стягнення штрафу у розмірі 183,60 грн. та суму попередньої оплати в розмірі 183604,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2008 р. порушено провадження у справі № 37/278, розгляд справи було призначено на 29.07.2008 р. о 10-15.

У судовому засіданні 29.07.2008 р., відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 15.09.2008 року о 10-30, про що представники сторін були повідомлені під розписку.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2008 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.2008 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.09.2008 року за згодою представника позивача суд оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(постачальник) був укладений договір поставки № 13-468, відповідно до умов якого сторони погодили, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити 2 автогазозаправних пункта об'ємом ємності 2х4,8 м3 кожний (надалі АГЗП).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вимог договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача сума попередньої оплати в розмірі 183604,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 10.01.2007 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по поставці 2 автогазозаправних пунктів об'ємом ємності 2х4,8 м3 не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору поставки № 13-468 від 22.12.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ», а також стягнення штрафу у розмірі 183,60 грн. та суму попередньої оплати в розмірі 183604,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є зобов'язальними, що випливають з договору поставки.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що при одночасному замовленні не більше 5-ти АГЗП продавець здійснює їх поставку в строк не пізніше 30 днів з дати надходження попередньої оплати поставки (пункт 4.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за поставку здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати підписання цього договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця 100 % від узгодженої ціни (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна АГЗП формується відповідно до конкретного замовлення покупця і залежить від комплектації, кількості замовлених АГЗП, а також вартості монтажних робіт. Ціна узгоджується сторонами і оформлюється додатком до договору.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили, що повна вартість обладнання та пусконалагоджувальних робіт становить 183604,00 грн.

З наданих позивачем пояснень та доказів судом встановлено, що позивачем на виконання вимог договору було перераховано грошові кошти в розмірі 183604,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням  № 29 від 10.01.2007 року. Відповідач порушив умови договору та не поставив позивачу нафтопродукти в строки, встановлені за домовленістю сторін.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів передачі позивачу товару за договором або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства на вимогу позивача грошові кошти не повернув, оплачені позивачем нафтопродукти не поставив, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі  183604,00 грн.

Крім того, згідно статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання строків поставки продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1 % від ціни АГЗП за кожний день прострочки. У разі затримки поставки більш, ніж на два місяці, покупець має право розірвати договір без будь-якої компенсації за збитки, які продавець може понести в зв'язку з таким розірванням. При цьому продавець зобов'язаний повернути покупцю сплачену суму, а також сплатити штраф за невиконання строків поставки протягом 10 банківських днів з дати розірвання договору.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зобов'язання щодо оплати поставки обладнання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 183,60 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо розірвання договору поставки № 13-468 від 22.12.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ» підлягають задоволенню також з огляду на наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.  Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

23.05.2008 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору від 22.12.2006 року, але відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Судом встановлено, що відповідно до 3.1 договору сторони погодили, що при одночасному замовленні не більше 5-ти АГЗП продавець здійснює їх поставку в строк не пізніше 30 днів з дати надходження попередньої оплати поставки .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату за договором у розмірі 183604,00грн. На момент звернення позивача до суду автозаправочні пункти вартістю 183604,00грн. не були поставлені відповідачем. За таких обставин, суд дійшов висновку, що прийняті на себе зобов'язання по поставки 2 автозаправочних пунктів з об'ємом ємності 2х4,8 м3 в строк 30 днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати відповідачем не виконані.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Відритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»у позовній заяві.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування, порушення відповідачем істотних умов договору, що у відповідності до вимог чинного законодавства є підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 188, 265, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 546, 549, 611, 651, 693 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір поставки № 13-468 від 22.12.2006 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ»

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-газ»(02191, м. Київ, вул. Тростянецька, 5б, кв. 184,  код ЄДРПОУ 32704522) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072)183 (сто вісімдесят три) грн.  60 коп. –штрафу, 183604 (сто вісімдесят три тисячі шістсот чотири) грн. 00 коп. –попередньої оплати,  1922 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн. 88 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення  17.09.2008 року