Рішення

від 24.07.2008 по справі 18/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/272

24.07.08

За позовом:          ТОВ „Дімсон Груп”;

До:                    ТОВ „Бізнес –Центр „Перехрестя”;

Про:                     визнання права власності.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Купраш І.М., директор;

Від відповідача:            Костильов В.Ю., представник, довіреність №194/07-08 від 23.07.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати за останнім право власності на 95/100 частин будівлі інженерно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (літера „А”), з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні просить позовні вимоги позивача заперечує повністю, посилаючись на те, що у 2007 році між сторонами був укладений договір №1-фд про надання позивачем поворотної фінансової допомоги у розмірі 750 000,00 грн. на строк до 05.03.2008 р. Необхідність отримання фінансової допомоги була пов'язана із проведення ремонтних робіт в будівлі. В ході ремонтних робіт виявилось, що будівля знаходиться в значно гіршому стані, а тому відповідач не мав змоги вчасно повернути отриману поворотну фінансову допомогу. Відповідач зазначає про те, що на даний час між сторонами ведуться переговори про продовження терміну надання поворотної фінансової допомоги, а тому просить позов залишити без задоволення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

30.03.2007 р. між сторонами був укладений договір №1-фд про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позивач надає відповідачеві поворотну фінансову допомогу у розмірі 250 000,00 грн.

Додатковою угодою від 25.01.2008 р. до вищезазначеного договору внесені зміни, розмір фінансової допомоги погоджений у сумі 750 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору строк надання фінансової допомоги встановлений до 31.03.2008 р.

З метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги між сторонами 25.01.2008 р. укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідачем передано позивачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме, 95/100 частин будівлі інженерно-побутового корпусу, що знаходиться у м. Києві по вул. Жилянській, 97 (літера „А”).

Згідно з п. 5.1. договору про надання фінансової допомоги після закінчення строку, визначеного в п. 4.1. договору, відповідач зобов'язаний протягом п'яти банківських днів повернути позивачеві фінансову допомогу шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позивача.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача поворотну фінансову допомогу у розмірі 750 000,00 грн. Зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги, кошти на користь позивача не повернув.

02.06.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога №32-1 про усунення відповідачем порушень умов договору в строк до 13.06.2008 р.

Відповідач листом від 12.06.2008 р. №152-1/06-08 повідомив позивача про неможливість повернення грошових коштів та просив продовжити термін надання фінансової допомоги.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено статтею 33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається згідно зі статтею 35 Закону України „Про іпотеку” шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься в даному розділі (розділ 4) договору.

Під звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання сторони розуміють передачу позивачеві прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання відповідачем основного зобов'язання (п. 4.2. договору іпотеки).

Відповідно до п. 4.3. договору іпотеки відповідач зобов'язаний передати позивачеві предмет іпотеки у власність протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у позивача права звернення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дімсон Груп” (інд. 03150, м. Київ, вул. Тверська, 2, оф. 95, код ЄДРПОУ 33996450) право власності на 95/100 частин будівлі інженерно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (літера „А”).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Перехрестя” (інд. 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, оф. 401, код ЄДРПОУ 33057970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дімсон Груп” (інд. 03150, м. Київ, вул. Тверська, 2, оф. 95, код ЄДРПОУ 33996450) 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко