Постанова

від 18.11.2008 по справі 1/234/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/234/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" листопада 2008 р. Справа № 1/234/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Разюк Г.П., Поліщук Л.В.

(на підставі Розпорядження заступника голови суду від 22.09.2008 року № 136 розгляд зазначених апеляційних скарг здійснюється даною судовою колегією)

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Лопушанський В.М., за посвідченням;

від відповідача 1: Естеркін О.М., за довіреністю;

від відповідача 2 : Саннікова Н.Г., за довіреністю;

від 3-ї особи: Колесник Л.І., за довіреністю;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга"

на рішення господарського суду Миколаївської  області від  13 червня 2008 року

по справі № 1/234/08

за позовом Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а /с 58

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ,  Проммайданчик, а /с 327;

      2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т Леніна, 4

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3, а /с 323

про визнання договору купівлі –продажу нерухомого майна № 69-2003 від 24.01.2003 року недійсним та зобов'язання ТОВ "Райдуга" повернути ВАТ "Юженергобуд" отримане по договору нерухоме майно в натурі,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Південбудтранс" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга", 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації", про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 69-2003 від 24.01.2003р. недійсним та зобов'язання ТОВ "Райдуга" повернути ВАТ "Юженергобуд" отримане по договору нерухоме майно в натурі.

ВАТ "Юженергобуд"  проти  позову заперечень не надало, в судовому засіданні 27.05.2008 року, представник відповідача-1 пояснив, що змінилось керівництво товариства,  не знайдені необхідні документи.

ТОВ "Райдуга"  та третя особа позовні вимоги  не визнали,  оскільки на їх думку,  майно набуте на законних підставах у відповідності з договором купівлі-продажу від 24.01.2003 року  до набрання чинності Цивільним кодексом України, отже нотаріальне посвідчення правочину  не потрібне, після виконання умов договору здійснена державна реєстрація права власності.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від  13 червня 2008 року по справі № 1/234/08 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково; визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна № 69-2003 від 24.01.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райдуга" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597/ та Відкритим акціонерним товариством "Юженергобуд" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, а/с327, код ЄДРПОУ 04610809 / недійсним; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Райдуга" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597/ повернути Відкритому акціонерному товариству "Юженергобуд"  /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, а/с327, код ЄДРПОУ 04610809/ отримане по договору нерухоме майно /будівля магазину "Росток" за адресою: б-р Шевченко, 14, м. Южноукраїнськ; будівля магазину "Уют" за адресою: вул. Дружби Народів, 11а, м. Южноукраїнськ/ в натурі, а Відкритому акціонерному товариству "Юженергобуд"  /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, а/с327, код ЄДРПОУ 04610809/ перерахувати  Товариству з обмеженою відповідальністю "Райдуга" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597/  79800 грн. вартості переданого нерухомого майна; в задоволенні позовних вимог щодо повернення в натурі Товариством з обмеженою відповідальністю "Райдуга" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597/ Відкритому акціонерному товариству "Юженергобуд"  /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, а/с 327, код ЄДРПОУ 04610809/ отриманого по договору нерухомого майна /будівля магазину “Аркадія” за адресою: вул. Молодіжна, 4, м. Южноукраїнськ/ відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597/ та Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд"  /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, а/с327, код ЄДРПОУ 04610809/ судові витрати на користь Закритого акціонерного товариства “Південбудтранс” /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а/с 58, код ЄДРПОУ 31476454/  пропорційно по 42, 50 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного; видано накази; після набрання законної сили даним рішенням скасовано ухвалу господарського суду від 16.04.2008р. про накладання арешту на майно (будівля магазину "Росток" за адресою: б-р Шевченко, 14, м. Южноукраїнськ; будівля магазину "Уют" за адресою: вул. Дружби Народів, 11а, м. Южноукраїнськ; будівля магазину "Аркадія" за адресою: вул. Молодіжна, 4, м. Южноукраїнськ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, 3-тя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від  13 червня 2008 року по справі № 1/234/08 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу Закритому акціонерному товариству "Південбудтранс" в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від  13 червня 2008 року по справі № 1/234/08 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу Закритому акціонерному товариству "Південбудтранс" в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.08.2008 року представник позивача надав відзив на апеляційні скарги, в якому просить відмовити в апеляційних скаргах скаржникам КП "Бюро технічної інвентаризації" та ТОВ "Райдуга".

11.11.2008 року представник позивача надав додаткові пояснення до відзиву та додаткові документи, які були розглянуті судовою колегією та залучені до матеріалів справи.

28.10.2008 року через канцелярію суду від Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд" надійшло заперечення на апеляційній скарги, в якому відповідач-1 вважає рішення господарського суду Миколаївської області від  13 червня 2008 року по справі № 1/234/08 законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.

17.11.2008 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" про відвід  колегії суддів у складі: головуючого судді Михайлова М.В.,  суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року по справі № 1/234/08 за підписом голови суду Балуха В.С., заяву Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" про відвід  колегії суддів у складі: головуючого судді Михайлова М.В.,  суддів Тофана В.М., Журавльова О.О. було відхилено.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційних скарг та відзивів, наявні матеріали справи та обставини, на які посилаються скаржники, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.01.2003 року між відповідачами укладено договір № 69-2003 купівлі-продажу  нерухомого майна -  будівлі магазину "Росток" за адресою б-р Шевченко, 14,  будівлі магазину "Уют" за адресою вул. Дружби Народів, 11а,  будівлі магазину "Аркадія" за адресою  вул. Молодіжна, 4 загальною вартістю 79 800,00 грн., який  позивач просить визнати недійсним.

Спірна угода купівлі-продажу укладена 24.01.2003 року.

Пунктом 3.1. договору передбачений розрахунок за майно шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця не пізніше 15.02.2007 року.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили передачу майна шляхом підписання акту приймання-передачі.

Приписом пункту 4.2.  встановлено перехід права  власності з моменту повного розрахунку за майно та складання акту приймання-передачі.

На підставі накладної на відпуск від 02.02.2007 року, рахунку № 14 від 02.02.2007 року ТОВ "Райдуга" платіжним дорученням від 05.02.2007 року  перерахувало ВАТ "Юженергобуд"  75 247, 10 грн., сума 4 318, 87 зарахована по взаємозаліку відповідно довідки від 26.05.2008 року.

02.02.2007 року складені акти приймання - передачі магазинів "Уют" та "Росток".

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України,  встановлено, що  він  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після  01.01.2004 року.

Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами укладено договір № 69-2003 купівлі-продажу  нерухомого майна 24.01.2003 року.  

Але судова колегія вважає неправильним висновок господарського суду про те, що до правовідносин, що виникли між сторонами по договору купівлі-продажу необхідно застосовувати положення нового Цивільного кодексу України, а саме статтю 657 Цивільного кодексу України, яка  встановлює, що договори купівлі-продажу нерухомого  майна  укладаються  у  письмовій  формі   і   підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації та п.1 ст.220 Цивільного кодексу України, якою  встановлено, що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.32 ГПК України, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судом першої інстанції невраховані вимоги законодавства, що діяло на момент укладання даного договору купівлі-продажу нерухомого майна та неможливість нотаріального посвідчення даного договору у 2004 році.

Висновок господарського суду про те, що до набрання чинності  Цивільним кодексом України ні одна із сторін не виконала своїх зобов'язань за договором, тобто оплата вартості, складання актів приймання-передачі майна та передача майна здійснені 02.02.2007 року та 05.02.2007 року, вбачається не цілком вірним та відповідаючим обставинам справи.

Судом не враховані вимоги ст.128., ст.153-154, ст. 224 Цивільного Кодексу України від 1963р зі змінами (так як договір купівлі-продажі був укладений у 2003 році) згідно з яким договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнута згода по усім істотним умовам. Даний договір укладений під відкладною умовою, а саме умовою того, що право власності на предмет договору переходить до покупця після сплати вартості предмета договору та підписання акту приймання-передачі. У випадку невиконання цих умов договору предмет договору залишається у власності продавця (ВАТ "Юженергобуд"). На цих підставах право власності перейшло до набувача ТОВ "Райдуга", яке у 02 лютого 2007 року сплатило вартість предмету договору та обидві сторони підписали акт приймання-передачі. Також не було враховано то, що з грудня 2000 року вказані об'єкти знаходилися у ТОВ "Райдуга" в оренді з наступним викупом.

Обов'язкове нотаріальне посвідчення договору на момент його укладення законодавством не вимагалось. Пунктом 2 ст. 220 ЦКУ 2004 року передбачено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Але у даному випадку ні одна із сторін не ухилялась від нотаріального посвідчення. Законодавством на момент укладання договору у 2003 році нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами (крім житлового будинку) ЦК України не вимагалось.

Посилання суду на п.4 Прикінцевих та Перехідних положень чинного Цивільного кодексу України у відповідності до якого положення Цивільного кодексу 2004 року застосовують до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності та посилання суду на те, що до набрання чинності Цивільним кодексом України ні одна із сторін не виконала своїх зобов'язань за договором і це є підставою для застосування до даного правочину норм чинного Цивільного кодексу України, а саме обов'язкового нотаріального посвідчення, колегія  суддів вважає необгрунтованим.

Це положення можливо було б застосувати в разі внесення змін до договору, або його розірвання. А оскільки зміни та доповнення в договір не вносилися, договір не розривався, то он є чинним і законним з моменту як сторони обумовили всі істотні умови (ціна, предмет, порядок виконання).

Отже цього договору не можуть бути застосовані вимоги чинного Цивільного кодексу, який набрав законної сили з 1 січня 2004 року.

У відповідності до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності, і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У відповідності до Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів та п.п.5,6,9 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 671, державній реєстрації підлягають такі правочини, як договір купівлі-продажу нерухомого майна. Його державна реєстрація проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням. Все це вказує на те, що одночасно з нотаріальним посвідченням договору нотаріус провадить запис до Реєстру правочинів і договір вважається вчинений з моменту його державної реєстрації. Але договір який укладений 24.01.03 року не може пройти державну реєстрацію та нотаріальне посвідчення в зв'язку з тим, що він діє з 24.01.03р., а не з строку встановленого ст. 210,331 ЦК України (тобто його державної реєстрації).

27.06.2007 р. була проведена реєстрація прав власності на нежитлову будівлю, магазин, що розташований за адресою: м. Южноукраїнськ, б. Шевченка, 14,  03.07.2007 р. проведена реєстрація прав власності на не житлову будівлю, магазин, що розташований за адресою, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 11-А за ТОВ "Райдуга" на підставі договору купівлі продажу № 69-2003 від 24.01.2003, укладеного між ТОВ "Райдуга" та ВАТ "Юженергобуд" та акту приймання-передачі від 02.02.07р.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 49/5 від 19.05.05р. про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.02р. № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" внесені зміни до преамбули, у відповідності до яких до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень діє Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Тому при проведенні реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстратор керувався Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на  нерухоме майно затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.02р. за № 7/5.

Керуючись ст. 128, ст. 153-154, ст. 224 Цивільного Кодексу України від 1963 року із змінами (оскільки договір купівлі-продажі був укладений у 2003 році), п. 2.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстратором КП БТІ до реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке виникло за договором про відчуження нерухомого майна, що не посвідчений у нотаріальному порядку, були запрошені додаткові документі з ТОВ "Райдуга", а саме: довідка про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон, витяг з Реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна і тільки після цього проведена реєстрація прав власності.

Тому судова колегія вважає, що реєстратором не були порушенні ні вимоги законодавства ні права позивача при проведенні реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, які виникли на підставі договору купівлі-продажу укладеного у 2003 році.

Отже суд першої інстанції неправильно встановив, що відповідачі повинні були нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу  нерухомого майна та  здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки ТОВ "Райдуга" були виконані всі передбачені діючим законодавством вимоги щодо спірного договору купівлі - продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також судова колегія вважає хибним висновок господарського суду про те, що вказаний вище правочин вчинений з порушенням вимог  частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України відносно наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності у продавця -  ВАТ "Юженергобуд": ухвалами господарського суду від 14.02.2002 року по справі № 4/225 та від 31.03.2003 року по справі № 5/81  у відповідності зі статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цивільна дієздатність продавця була обмежена, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна  без згоди розпорядника майна укладати угоди.

На вищезазначених фактах також наполягав і представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02 вересня 2008 року, зазначаючи, що на майно ВАТ "Юженергобуд" ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.03 р. справа № 5\81був накладений арешт, вказував, що надсилав повідомлення до КП БТІ про накладання арешту.

Але як вбачається з пояснень відповідачів та 3-ї особи, а також випливає з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 69-2003 був укладений 24.01.2003 року, тобто до прийняття ухвали господарським судом (31.03.03  року) про порушення провадження у справі і введення мораторію. Крім того, заяву ЗАТ "Південбудтранс" ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.06 року справа № 14/169-нр про визнання банкрутом ВАТ "Юженергобуд" було залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.04 року за № 4\225 провадження у справі про визнання ВАТ "Юженергобуд" банкрутом припинено та мораторій скасований.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що на момент укладання договору купівлі-продажу № 69-2003 від 24.01.2003 року між ВАТ "Юженергобуд" та ТОВ "Райдуга" та на момент реєстрації прав власності в органах БТІ арешту на майно, що знаходилось у власності ВАТ "Юженергобуд" чи ТОВ "Райдуга" не знаходилось.

Про вищезазначений факт також свідчать довідки про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон, витяги з Реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна, тобто в документах, які були запрошені реєстратором для реєстрації спірного договору купівлі –продаж не містились свідчення про наявність або відсутність арештів, заборон, застав чи інших обтяжень нерухомого майна.

Таким чином судова колегія робить висновок, що укладання спірного договору  купівлі –продажу та державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, здійснювались у відповідності до вимог чинного законодавства, без будь –яких порушень закону.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги стосовно повернення будівлі магазину "Аркадія" за адресою  вул. Молодіжна, 4  задоволенню не підлягають, оскільки відсутні докази існування вказаного об'єкту: акт приймання передачі не складався, державна реєстрація цього об'єкту  нерухомості відсутня.

Згідно пояснень відповідачів та відповідно до матеріалів справи, інвентарної та реєстраційної справи в КП БТІ на магазин "Аркадія" по вул. Молодіжна, 4 не існує, як не існує і самої капітальної будівлі, яку можливо було б зареєструвати як об'єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Але позивач не надав жодного доказу порушення  або  оспорювання його прав та охоронюваних законом  інтересів.

Що стосується тверджень відповідача-2 та 3-ї особи, що судом не врахований той факт, що будівля магазину "Росток", який є предметом договору купівлі-продажу № 69-2003 від 24.01.03р., за адресою б-р Шевченко, 14, м. Южноукраїнськ належить на праві приватної власності Разбауму Сергію Олександровичу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Дмитрієвою В.В. приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області від 27.03.2008 року  № 1451,  то господарський суд прийняв рішення про визнання договору недійсним, порушив права добросовісного покупця.

Суттєве порушення вимог ст. 27 ГПК України ( не залучення до участи в справі в якості третій особи нового власника магазина "Росток" Розбаума С.О.) вплинуло на прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній  інстанції  справи  переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням  особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський   суд,   переглядаючи   рішення   в апеляційному порядку,  користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський  суд  за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.  Додаткові  докази   приймаються   судом,   якщо   заявник обґрунтував  неможливість  їх  подання  суду  першої  інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Одеський апеляційний господарський суд своєю постановою скасовує повністю рішення господарського суду Миколаївської області від  13 червня 2008 року по справі № 1/234/08, тому судова колегія вважає за можливе не  залучати в якості 3-ї особи Розбаума С.О., оскільки з моменту скасування оскаржуваного рішення господарського суду не будуть порушуватися права та законні інтереси власника будівлі магазину "Росток".

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, що позовні вимоги  щодо визнання недійсним договору № 69-2003 купівлі-продажу  нерухомого майна -  будівлі магазину "Росток" за адресою б-р Шевченко, 14,  будівлі магазину "Уют" за адресою вул. Дружби Народів, 11а,  будівлі магазину "Аркадія" за адресою  вул. Молодіжна, 4 загальною вартістю  79 800 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне  застосування  норм матеріального  та   процесуального  права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційні скарги  підлягають  задоволенню,  рішення  господарського  суду -  скасуванню.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в зв'язку із скасуванням оскаржуваного рішення господарського  суду, ухвала господарського суду Миколаївської області від 16 квітня 2008 року по справ № 1/2234/08 про накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Райдуга" визнається такою, що втратила чинність.

На підставі ст.ст.44-46, ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на Закрите акціонерне товариство "Південбудтранс", підлягає стягненню з Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" на користь відповідача-2  51,00 грн. та на користь 3-ї особи 42,50 грн. понесених судових витрат по сплаті державного мита за розгляд  апеляційних скарг.

                      Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3, а /с 323, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга", Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т Леніна, 4, на рішення господарського суду Миколаївської  області від  13 червня 2008 року у справі №1/234/08 задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської  області від  13 червня 2008 року у справі №1/234/08 скасувати.

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а /с58/, код ЄДРПОУ 31476454, р/рах. 26000283198001, в ТВБВ МФ "Приватбанку" м. Южноукраїнська, МФО  326610) на     користь   Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, пр-т Леніна, 4, код ЄДРПОУ 31203597, р/р 26003301461090 відділення "Промінвестбанку" м. Южноукраїнська, МФО 326427 витрати  на  держмито за  розгляд  апеляційної  скарги у сумі 51 (п'ятдесят одна)  грн. 00 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а /с58/, код ЄДРПОУ 31476454, р/рах. 26000283198001, в ТВБВ МФ "Приватбанку" м. Южноукраїнська, МФО  326610)   на     користь   Комунального підприємства"Бюро технічної інвентаризації" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3, а /с323/, код ЄДРПОУ 20875746, р/р 2600054203330 в ТВБВ МФ "Приватбанку" м. Южноукраїнська, МФО  326610)  витрати  на  держмито за  розгляд  апеляційної  скарги у сумі 42 (сорок дві)  грн. 50 (п'ятдесят) коп.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                                   М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                   Г.П. Разюк

           Суддя:                                                                                         Л.В. Поліщук