Постанова

від 02.10.2008 по справі 10/082-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/082-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

02.10.08 р.                                                                                          № 10/082-07          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Міщенко  П. К. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шевченко  В. Ю.

                                                  Тарасенко К. В.

при секретарі судового засідання: Олійник О.Л.,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромтех” на ухвалу Господарського суду Київського області від 09.06.2008 року та рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року по справі № 10/082-07 (головуючий суддя Тищенко О.В., судді Антонова В.М., Маляренко А.В.),

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Тікич”,

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромтех”,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача     Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області,

про               визнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю представників:

від позивача:              Обідний С.В.(дов. № 1161-Д/14-10-08-1005 від 12.05.08р.);

                                     Юдицький О.В. арб. кер. згідно ухвали ГСЧО № 14-10-08/1005

                                     від 05.07.08 р.;

від відповідача:               Аньол О.М. (дов. б/н від 01.12.2007 р.);

                                  Сизонюк І.О. –ген. директор, наказ №1 від 01.11.07р.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:                    Кива О.М. (дов. №3 від 08.01.08р.);

від ЗАТ КБ «ПриватБанк»: Зборовська С.Є. (дов. №4267 від 10.09.08).

В С Т А Н О В И В:

22.02.2007 року Відкрите акціонерне товариство „Тікич” звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич» від 06.09.2004 року, розташованих за адресою: Черкаська область, Жашківський район, с.Червоний Кут, вул. Шевченка, 1-а,  

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2007 року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області.

В ході розгляду справи № 10/082-07 в суді першої інстанції, заявою від 19.05.2008 р., позовні вимоги уточнено.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року у справі №10/082-07 позов Відкритого акціонерного товариства „Тікич” задоволено повністю.

Визнано недійсним договір №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ „Тікич”, укладений 06.09.2004 року між ВАТ „Тікич” та ТОВ „Укрпромтех”, що посвідчений 06.09.2004 року приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. та зареєстрований у реєстрі за №2741; стягнуто з ТОВ „Укрпромтех на користь ВАТ „Тікич” 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень) витрат по сплаті державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ „Укрпромтех” звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.06.2008 року, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року у справі № 10/082-07 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на те, що висновки місцевого господарського суду, в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не ґрунтуються на всебічному і повному дослідженні всіх доказів, які наявні у справі в їх сукупності та у відповідності до чинного законодавства України, порушено та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Розгляд апеляційної скарги ТОВ „Укрпромтех” доручено колегії суддів в складі головуючого судді Міщенка П.К., суддів Шевченка В.Ю. та Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року порушено апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” і розгляд було призначено на 24.07.2008 року.

Відповідно до Розпорядження Першого заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.07.2008 року змінено склад колегії суддів у даній справі, здійснено заміну судді Яковлєва М.Л. на суддю Шкурдову Л.М.

В зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових пояснень по суті спірних правовідносин та більш детального вивчення матеріалів справи і поданих позивачем та третьою особою розгляд скарги відкладений на 04.09.2008 року. Сторонами до колегії суддів направлено клопотання на підставі ч.4 ст.69 ГПК України про вирішення спору у більш тривалий строк.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області у відзиві на апеляційну скаргу засвідчило, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу 06.09.2004 року ВАТ „Тікич не мав передбачених законом документів на підтвердження права власності, що є підставою для визнання такого договору купівлі-продажу недійсним, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Укрпромтех” на рішення господарського суду Київської області від 09.06.2008 року по справі №10/081-07 просила відмовити.

04.09.2008 року представником Відкритого акціонерного товариства „Тікич” було заявлено клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку з необхідністю вивчення наданих ТОВ «Укрпромтех» додаткових пояснень по суті спірних правовідносин та з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Представник ТОВ «Укрпромтех» підтримав клопотання. Сторонами до колегії суддів направлено клопотання на підставі ч.4 ст.69 ГПК України про вирішення спору у більш тривалий строк.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року  розгляд апеляційної скарги у справі №10/082-07 відкладено на  02.10.2008 року.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтех» задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Постановою господарського суду Черкаської області по справі №1005/8 від 10.02.2000 року ВАТ „Тікич” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням виконкому Червонокутської сільської ради №35/8 від 26.08.2004 року „Про оформлення права власності на комплекс споруд по вул. Шевченка, 1а, с. Червоний Кут” було вирішено оформити та видати свідоцтво серії САА №593179 про право власності на комплекс споруд по вул. Шевченка, 1а, що знаходяться у ВАТ „Тікич”, Жашківському відділенню комунального господарства Черкаського об'єднаного бюро технічної інвентаризації доручалося зареєструвати вищевказаний комплекс споруд.

Згідно свідоцтва по право власності на нерухоме майно серії САА №593179 від 30.08.2004 року, ВАТ „Тікич” належали вагова сировини (А) 57,8 кв.м., лабораторія сировини (Б) 215,8 кв., вагова сировини (В) 50,0 кв. м., вагова сировини (Г) 50,6 кв. м., жомова вагова (Д) 23,5 кв.

Згідно свідоцтва по право власності на нерухоме майно серії САА №593179 від 30.08.2004 року, на підставі якого ВАТ „Тікич” здійснив відчудження за оспорюваним договором, належало нерухоме майно, а саме комплекс споруд які є майном, що використовується в основному виробничому процесі:  вагова сировини (А) 57,8 кв.м., лабораторія сировини (Б) 215,8 кв., вагова сировини (В) 50,0 кв. м., вагова сировини (Г) 50,6 кв. м., жомова вагова (Д) 23,5 кв.

Постановою господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2007 року у справі 13/5060 А рішення виконкому Червонокутської сільської ради №35/8 від 26.08.2004 р. „Про оформлення права власності на комплекс споруд по вул. Шевченка, 1а, с. Червоний Кут” було скасовано і встановлено, що рішення виконкому не приймалось, а засідання 26.08.2004 року не проводилось.

06.09.2004 року між  ВАТ „Тікич” та ТОВ „Укрпромтех” було укладено оспорюваний договір №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства банкрута ВАТ „Тікич”, відповідно до якого ВАТ „Тікич” в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Павленка В.І., який діяв на підставі ухвали господарського суду Черкаської області по справі №14-1008/1005 від 27.02.2004 року, зобов'язалося передати ТОВ „Укрпромтех” у власність майно підприємства-банкрута ВАТ „Тікич”, яке знаходилося за адресою: с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області, вул. Шевченка, 1а.

Згідно з п.1.2 та п.3.1 оспорюваного договору купівлі-продажу передача майна повинна була відбутися за умов зняття мораторію на примусову реалізацію майна підприємства-банкрута, що мало бути підтверджено наданням відповідачеві довідки Регіонального відділення ФДМУ у Черкаській області про розмір державної частки в статутному фонді підприємства-банкрута (яка повинна бути менш, ніж 25 %) в строк до 01.10.2004 року.

Відповідно до п.1.3. договору №1811/01 об'єктом купівлі-продажу стало п'ять будівель та споруд на загальну суму 1 563,00 грн., зокрема вагова сировини 57,8 кв.м. за ціною 397,00 грн., лабораторія сировини 215,8 кв.м. за ціною 140,00 грн., вагова сировини 50,0 кв.м. за ціною 32,00 грн., вагова сировини 50,6 кв.м. за ціною 978,00 грн., жомова вагова 23,5 кв.м. за ціною 16,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено обставину, яка підтверджується письмовими поясненнями від 20.04.2007 року за №1546/08 Регіонального відділення Фонду державного майна у Черкаській області, що державний орган приватизації на письмовий запит заявника надає підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежитлові приміщення, які передані ним до статутного фонду товариства, однак, на момент укладення оспорюваного договору №1811/01 від 06.09.2004 року ВАТ „Тікич” не мав документів про підтвердження права власності проданих за договором об'єктів, а відповідне підтвердження права власності на нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Тікич”, було надане товариству на його запит лише 08.11.2006 року №4492/01.

Судом першої інстанції також встановлено, що між відповідачем та Червонокутською сільською радою договір оренди земельної ділянки під придбаними відповідачем спорудами не укладався, документи на відведення земельної ділянки не оформлялися; за період з 06.09.2004 року по 18.01.2007 року орендна плата за використання землі відповідачем не сплачувалася.

Судом першої інстанції також встановлено, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що комітетом кредиторів ВАТ „Тікич”, до складу якого у 2004 р. входили УПФК „Славутич”, Черкаське ГРУ „Приватбанку”, ТОВ АФ „Агробіосинтез”, Асоціація „Кристал”, СП „Райз-Інвест”, рішення про надання згоди на укладення ліквідатором ВАТ „Тікич” Павленком В.І. договорів купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ „Тікич” не приймалося; членам вказаного комітету кредиторів та іншим кредиторам ВАТ „Тікич” було взагалі невідомо по укладення будь-яких договорів купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ „Тікич”.

Крім цього судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2004 року, рішенням зборів кредиторів ВАТ „Тікич” було припинено повноваження незаконно обраного комітету кредиторів на засіданні уповноважених представників кредиторів від 11.07.2001 року, обрано  комітет кредиторів ВАТ „Тікич” у складі Черкаської філії КБ „Приватбанк”, ТОВ АВФ „Агробіосинтез”, Український промислово-фінансовий концерн „Славутич”, Національна асоціація цукровиків України „Укрцукор” –„Кристал”, СП „Райз-інвест”.

Комітет кредиторів ВАТ «Тікич»у складі СВК «Прогрес», ДП «Уманські тепломережі», Жашківське відділення ПФ України, СТОВ «Тинівка», Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, який надав право ліквідатору реалізовувати майно банкрута, обрано на засіданні уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 року

Проте до складу комітету кредиторів, обраного  рішенням уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 року, ввійшов представник Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, який не є кредитором ВАТ «Тікич».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що засідання уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 року не були правомочними зборами кредиторів ВАТ «Тікич», повноважень переобирати склад комітету кредиторів банкрута не мали, а усі прийняті ними рішення (включно рішення про обрання нового складу комітету кредиторів ВАТ «Тікич», обрання голови комітету кредиторів ВАТ «Тікич», надання дозволу ліквідатору на продаж майна банкрута без проведення аукціону та, минуючи біржу, напряму) є незаконними та не могли породжувати жодних правових наслідків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що прямий продаж майна банкрута Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” повноважним складом комітету кредиторів ВАТ «Тікич», обраним рішенням зборів кредиторів ВАТ «Тікич» від 10.09.1998 року  та 18.02.2004 року, не погоджувався.

Судом встановлено, що ліквідатором Павленком В.І. не публікувалось оголошення про продаж майна банкрута, що було предметом оспорюваного договору, в порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилання скаржника на те, що дані відомості були опубліковані в Інтернеті та газеті „Сільські вісті” спростовуються наступним. Відповідно до закону „Про інформацію” Інтернет не є засобом масової інформації. Посилання на публікацію оголошення про продаж в газеті „Сільські вісті” спростовуються наданими представниками ВАТ „Тікич” доказами.

Наданими ВАТ „Тікич” доказами достовірно підтверджується що ліквідатором ВАТ «Тікич» Павленком В.І. при продажу майна порушені вимоги ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача щодо максимально повного задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна банкрута в порядку, встановленому даним Законом.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу майна ВАТ «Тікич», укладений 06.09.2004 року ліквідатором Павленком В.І. від імені ВАТ «Тікич»з відповідачем в порушення встановленого ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку, є нікчемним правочином.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається виключно в порядку, передбаченому розділом ІІІ даного Закону.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на ліквідатора покладено обов'язки забезпечення збереження майна банкрута, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»також встановлено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Перелік конкурсних кредиторів ВАТ «Тікич»наведено в постанові Арбітражного суду Черкаської області від 10.02.2000 року у справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич».

Доказів повідомлення усіх конкурсних кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, про скликання на 11.07.2001 року засідання уповноважених представників кредиторів ВАТ «Тікич» суду не надано.

Рішення органу конкурсного управління (загальних зборів, комітету кредиторів), створеного в порушення встановленого Законом порядку, не тягне за собою правові наслідки для учасників справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором на відкритих торгах по завершенню проведення інвентаризації та оцінки майна, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено обов'язок ліквідатора незалежно від визначеного комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута забезпечити через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна.

В тому випадку, якщо після публікації оголошення надійшло дві або більше пропозиції щодо придбання майна банкрута ліквідатор зобов'язаний проводити конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Статтею 10 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) визначений порядок опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, зміст оголошення. Додаткові вимоги до оголошення про продаж майна банкрута, що має податковий борг, визначено у п. 2.4 Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (затвердженого наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001 року №123 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2001 року за №536/5727).

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що ліквідатором Павленком В.І. не публікувалось оголошення про продаж майна банкрута, що було предметом оспорюваного договору, в порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позов про визнання недійсним правочину, який є недійсним (нікчемним) в силу закону, може бути пред'явлений та підлягає задоволенню, якщо відповідач оспорює недійсність (нікчемність) правочину або посилається на виникнення у нього прав на підставі даного правочину.

Як вірно зазначив суд першої інстанції визнання підприємства банкрутом та введення процедури ліквідації господарським судом передбачає особливий порядок продажу ліквідаційної маси банкрута з дотриманням вимог встановлених, зокрема, ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом першої інстанції встановлено, що оголошення про визнання господарським судом Черкаської області ВАТ «Тікич» банкрутом було опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» №64 –65 за 04.04.1998 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач після публікації оголошення про визнання позивача банкрутом на підставі ухвали Арбітражного суду Черкаської області від 10.02.2000 року у справі №08/1005 знав про особливості порядку продажу майна ВАТ «Тікич»в тому числі і про необхідність погодження з комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна).

Тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не може визнаватися добросовісним набувачем майна за оспорюваним договором купівлі-продажу згідно з ст. 388 ЦК України відповідає фактичним обставинам справи.

Судом також відхиляються як безпідставні посилання відповідача на протокол зборів комітету кредиторі ВАТ «Тікич»від 03.09.2004 року та укладення попереднього договору купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 року №1811/01, оскільки, як вказувалось вище, повноважним складом комітету кредиторів не приймалось рішення про здійснення викупу майна боржника ТОВ „Укрпромтех”, а реалізація майна відповідачу без оголошення в засобах масової інформації та проведення відкритих торгів суперечила чинному законодавству.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, надання згоди на нотаріальне посвідчення документів, пов'язаних з передачею ТОВ „Укрпромтех” у власність будівель та споруд, за які було сплачено грошові кошти, згідно експертної оцінки, у вигляді попередньої оплати, не є тотожним погодженню комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна. Суд першої інстанції правомірно відхилив протокол зборів комітету кредиторі ВАТ «Тікич» від 03.09.2004 р. в якості допустимого доказу затвердження комітетом кредиторів ВАТ «Тікич» прямого продажу майна банкрута відповідачу.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та додаткові докази надані ВАТ „Тікич” не сприймає посилання скаржника на укладення попереднього договору купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 року №1811/01 виходячи з наступного.

Попередній договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 року №1811/01 містить в собі перелік об'єктів який був відсутній у ВАТ «Тікич»на момент його укладання, що підтверджується переліком обєктів наведеним в звіті про проведення незалежної оцінки ПП „Род” складеної станом на 31.10.2003 року. За переліком оцінюваних об'єктів вони повністю відповідають об'єктам нерухомості наведеним в Переліку наданому ФДМУ по Черкаській області. На момент укладення оспорюваного договору від 06.09.2004 року ВАТ „Тікич” не мав документів про підтвердження права власності на відчужені за оспорюваним договором об'єкти, а відповідне підтвердження права власності на нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Тікич”, було надане позивачу на його запит лише 08.11.2006 р. за №4492/01.

Крім того ВАТ „Тікич” надані докази фальсифікації попереднього договору №1811/01 від 19.11.2004 року, які не спростовані скаржником.

Розглянувши матеріали справи №10/082-07 і додатково надані сторонами докази суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції в цілому правильно і вірно встановив обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не підтверджуються матеріалами справи №10/082-07.

Відповідно до ч.2 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

02.10.2008 року ВАТ „Тікич” звернулось до апеляційного господарського суду з клопотанням вийти за межі позовних вимог, оскільки ТОВ „Укрпромтех” незважаючи на ухвалу господарського суду Київської області від 09.06.2008 року здійснює розукомплектування і знищення придбаного за оспорюваним договором майна. Обставина знищення майна встановлена рішенням господарського суду Черкаської області по справі №09/569 від 15.05.2007 року, залишеним без змін Постановою Київського міжобласного Апеляційного господарського суду від 27.05.2008 року та додатково підтверджується актами від 19 червня 2008 року.

З метою подальшого забезпечення позову ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2008 року у даній справі було накладено арешт на бедівлі та споруди, розташовані за адресою:Черкаська область, Жашківський р-н, с. Червоний Кут, вул. Шевченка, 1-А, що були предметом договору № 1811/01 купівлі-продажу активів підприємства –банкрута ВАТ «Тікич»від 06.09.2004 року, а саме:вагову сировину (А) 57,8 кв.м., лабораторію сировини (Б) 215,8 кв.м. вагову сировину (В) 50,0 кв.м., вагову сировину (Г) 50,6 кв.м., Жомову вагову (Д) 23,5 кв.м.

Апелянт просить апеляційний господарський суд скасувати ухвалу про накладення арешту мотивуючи тим, що дана ухвала прийнята в порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками скаржника, оскільки судом першої інстанції використано право захисту майна до повного з'ясування спірного питання у судовому порядку.

Таке право надано суду (ст.ст. 66-67 ГПК України). Зокрема, згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», із замінами, внесеними роз'ясненнями президії ВАСУ від 10.02.2004 року № 04-5/212 зазначається, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення суду або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

При таких обставинах апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 09.06.2008 року скасуванню не підлягає, оскільки майно, яке передано ТОВ «Укрпромтех»згідно Договору № 1811/01 купівлі-продажу активів підприємства –банкрута ВАТ «Тікич»знищується та може бути передано, продано або переоформлено на третіх осіб, у зв'язку з чим невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, а відповідно до ч.2 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати двосторонню реституцію за недійсним правочином.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у  натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частина 5 ст.216 ЦК України встановлює право суду застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

На підставі викладеного керуючись ч.2 ст.83, ст.ст.99-106 ГПК України, ч.5 ст.216 ЦК України -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтех» на рішення та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року у справі  № 10/082-07 залишити без задоволення.

2. Рішення та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року у справі № 10/082-07   залишити без змін.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромтех»повернути Відкритому акціонерному товариству „Тікич” об'єкти нерухомого майна, що були відчужені відповідачеві за нотаріально посвідченим договором №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства банкрута ВАТ „Тікич” посвідчений 06.09.2004 року приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. та зареєстрований у реєстрі за №2741, а саме: вагову сировини (А) 57,8 кв.м., лабораторію сировини (Б) 215,8 кв., вагову сировини (В) 50,0 кв. м., вагову сировини (Г) 50,6 кв. м., жомову вагову (Д) 23,5 кв. загальною вартістю 1563 грн. 00 коп.

Копії постанови апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

Матеріали справи № 10/082-07 повернути до Господарського суду Київської області.  

Головуючий суддя:                                                                      Міщенко  П. К.

Судді:

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  07.10.08