Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а/0570/4890/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4890/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднеднепровської В.О.

за участю

представника заявника Куриги О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 18515,67грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 18515,67грн.,.

В обґрунтування позову посилається на те, що у підприємства податковий борг становить 18515,67грн. по податку на додану вартість, який виник згідно податкової декларації та податкового повідомлення-рішення. Через несплату податкових зобов'язань у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість. У зв'язку з виникненням у ТОВ «Згода» податкового боргу Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби (далі - Артемівська ОДПІ Донецької області ДПС) була сформована та виставлена підприємству податкова вимога №33 від 20.02.2012 року, яка отримана відповідачем 22.02.2012 року.

В судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в поданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав заяву до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року за № 14925/12 про розгляд справи за його відсутності,та визнання позовних вимог Артемівської ОДПІ Донецької області ДПС у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає, що вимоги заявника про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 18515,67грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 13.07.1995 року №23131249, ідентифікаційний код юридичної особи 23121249, що підтверджено довідкою №23121248 Державного комітету статистики України Донецького обласного управління статистики (а.с.8), перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ Донецької області ДПС з 18.07.1995 року за №263, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку за формою 4-ОПП від 20.04.2012 року №139/10/18-2-014-1 (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію по податку на додану вартість за 4 квартал 2011 року №9016030739 від 09.02.2012 року, якою нарахував податкове зобов'язання в сумі 34672,00грн. (а.с.12).

На теперішній час податковий борг по вищезазначеній декларації платником податків частково несплачений, про що свідчить довідка Артемівської ОДПІ Донецької області ДПС №3638/10/15 від 23.04.2012 року (а.с.13),що суперечить п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, також на зворотному боці облікової картки відповідача по податку на додану вартість зазначено, що 19.02.2012 року збільшена недоїмка по декларації №9016030739 від 09.02.2012 року на суму 24619,00грн. (а.с.14).

Крім того, на протязі з лютого 2012 року до квітня 2012 року було часткове погашення суми боргу відповідачем самостійно, у зв'язку з чим станом на 23.04.2012 року сума податкового боргу по податку на додану вартість складає 18478,32 грн.

Також судом встановлено, що в обліковій картці платника податку на додану вартість станом на 23.04.2012 року нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у розмірі 37,35 грн. На даний час сума пені відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою № 3638/10/15 від 23.04.2012 року та зворотнім боком облікової картки( а.с 13)

Таким чином суд вважає, в цій частині, а саме стягнення податкового боргу у сумі 18515,67грн., вимоги заявника підлягають задоволенню.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так в п.102.1 ст.102 кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 14.1.175 статті 14 передбачено термін податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Заявником приймались заходи по погашенню податкового боргу. На підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

П.59.3 ст.59 кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була вручена податкова вимога від 20.02.2012 року №33, яка отримана відповідачем 22.02.2012 року (а.с.10).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

П.95.2 ст.95 кодексу передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п.3 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Артемівської ОДПІ Донецької області ДПС. (а.с.6)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги визначені податковим органом у поданні підлягають задоволенню, а саме стягнення суми податкового боргу у розмірі 18515,67грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 18515,67грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Кирова, буд.42, код ЄДРПОУ 23121249) з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 18515,67грн.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 квітня 2012 року в присутності представника заявника.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.