Рішення

від 29.10.2008 по справі 11/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/68

29.10.08

За позовом Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва    "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський "

до  

Приватного підприємства "Клен"

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

 Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування    житлового та нежитлового та нежитлового фонду” Дніпровської районної в місті Києві ради

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Дніпровська районна у місті Києві рада

пророзірвання угоди, виселення з приміщення та повернення його власнику майна

та за зустрічним позовом

Приватного підприємства "Клен"

до Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський "

про визнання угоди такою, що приховує інший правочин та зобов'язання укласти договір оренди

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом)

Солошенко О.В., Костенко В.М. –представники

від відповідача (позивача за зустрічним позовом)

Смиковський Д.П. –представник

від третьої особи-1не  з'явились

від третьої особи-2Сербуль О.Ю. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання угоди від 15.10.2007 фактичного використання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бул., 4, виселення відповідача з приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бул., буд. 4, площею 612,20 кв.м. та повернення приміщення його власнику –Дніпровській районній в м. Києві раді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди №2199 від 24.03.2006, на підставі якого відповідач користувався вказаним приміщенням, закінчився. У зв'язку із закінченням строку дії договору сторонами була підписана угода фактичного користування. Однак, оплата за фактичне використання приміщення відповідачем не здійснюється, відповідач продовжує знаходитись в спірному приміщенні, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати угоду фактичного використання та  виселити відповідача в примусовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує.

В межах справи № 11/68 Приватне підприємство "Клен" звернулось з зустрічним позовом до Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" про визнання Угоди про сплату за фактичне використання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бул., 4 від 15.10.2007 р. такою, що приховує інший правочин, а саме договір оренди приміщення; спонукання Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»укласти з Приватним підприємством «Клен»Договір оренди нежилого приміщення загальною площею 612,20 кв.м., з яких 309,10 кв.м. на першому поверсі для розміщення кафе та офісу, та 303,10 кв.м. в підвальному приміщенні для розміщення складу за адресою: м. Київ, Русанівський бул., 4. Також позивач за зустрічним позовом (з урахуванням заяви від 21.10.2008) просить заборонити орендодавцю та третім особам вчиняти будь-які дії по перешкоджанню в користуванні орендарем нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, бул. Русанівський, 4, загальною площею 612,20 кв. м, з яких 309,10 кв.м на першому поверсі та 303,10 кв.м. в підвальному приміщенні, яке належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва до розгляду по суті цієї позовної заяви.

29.10.2008 через канцелярію суду позивачем за зустрічним позовом подана заява про зміну позовних вимог. У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом вказану заяву відкликав.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що до дати закінчення договору оренди Приватне підприємство «Клен»неодноразово зверталося до Дніпровської районної у місті Києві ради з пропозиціями стосовно укладення нового договору. Однак, замість договору оренди позивачу для підписання була запропонована Угода про сплату за фактичне використання. Вказана угода, як стверджує позивач за зустрічним позовом, позбавляє Приватне підприємство «Клен»можливості в повній мірі здійснювати його господарську діяльність, і за своїм змістом є удаваним правочином, оскільки фактично приховує договір оренди комунального майна.

Треті особи підтримують первісний позов. Проти зустрічного позову треті особи заперечують.

У письмових поясненнях третя особа –Дніпровська районна у місті Києві рада вказує, що у Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»відсутні підстави для укладення договору оренди з Приватним підприємством «Клен», оскільки відсутнє відповідне розпорядження голови Дніпровської районної ради про передачу спірного нежилого приміщення в оренду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

24.03.2006          між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (третя особа-1) та Приватним підприємством «КЛЕН»(відповідач) був укладений договір № 2199 оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 4 загальною площею 612,20 кв. м. (Договір).

Строк оренди майна за договором - з 01.10.2005 по 29.06.2006.

Додатковою угодою від 05.03.2007 строк вказаного договору був подовжений до 01.01.2007.

Майно було передано відповідачу в оренду згідно акту прийому-передачі від 01.10.2005.

Власником приміщення, яке є предметом вищенаведеного договору оренди, є територіальна громада Дніпровського району м. Києва в особі Дніпровської районної в місті Києві ради (третя особа-3).

25.06.2007 п. 4 рішення № 129 Дніпровської районної в м. Києві ради «Про реформування житлово-комунального господарства»єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району м. Києва було визнано Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(позивач).

Відповідно до п. 3 вищевказаного рішення, Комунальне підприємство «Дирекція по управлінню та обслуговуванню житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної в м. Києві ради (третя особа-2) було визначено балансоутримувачем в частині майна, яке знаходилось в повному господарському віданні Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

Розпорядженням від 03.08.2007  № 878 Дніпровської районної в місті Києві адміністрації «Щодо забезпечення виконання рішення сесії Дніпровської районної у місті Києві ради від 25.06.2007 №129 «Про реформування житлово-комунального господарства»було зобов'язано всім балансоутримувачам до 15.08.2007 надати всю документацію, пов'язану з договірними відносинами, до Комунального підприємства Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(п.1).

Відповідно до «Порядку надання дозволу на передачу в оренду об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва», затвердженого рішенням сесії  Дніпровської районної у м. Києві ради депутатів  від 19.03.2002 № 56,  рішення про надання дозволу на передачу    в оренду об'єктів нерухомого майна приймається Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, яка є розпорядником майна, що належить до комунальної власності району.

Таким чином, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства району м. Києва, як орендодавець, діяло на підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 425 від 24.03.2006 «Про укладання договору оренди на нежиле приміщення».

Пунктом 5.2. договору №2199 сторони погодили, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю. Приміщення, що орендується, приймаються (здаються) двосторонньою комісією, що складається із представників сторін договору.

Відповідно до п. 7.2 договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі та вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Згідно п. 7.3. договору, після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено автоматичного поновлення строку його дії; реалізація права  орендаря на поновлення договору оренди можлива в разі відсутності заперечень з боку сторін та за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма викладена в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в якій зокрема передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 232 від 05.03.2007 «Про укладання договору оренди на нежиле приміщення», Приватному підприємству «Клен»було надано дозвіл на продовження строку дії Договору № 2199 оренди нежилого приміщення до 01.01.2007 шляхом укладення додаткової угоди.

До матеріалів справи залучено дану Додаткову угоду від 05.03.2007 про внесення змін до Договору оренди № 2199 від 24.03.2006.

Крім того, вищевказаним розпорядженням Приватному підприємству «Клен»було також надано дозвіл на укладення нового Договору оренди нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 4 загальною площею 612,20 кв. м., терміном з 01.01.2007 по 29.09.2007 за формою Типового договору оренди нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 42 від 27.10.2006.

31.05.2007 на адресу відповідача надійшов лист Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва з типовим проектом нового Договору № 2441 оренди нежилого приміщення від 05.03.2007, від підписання якого відповідач відмовився, посилаючись на невідповідність його умов до норм діючого законодавства України.

Розбіжності сторін щодо умов зазначеного нового договору оренди, залишились неврегульованими.

В матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами було укладено новий договір оренди на підставі Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 232 від 05.03.2007 терміном з 01.01.2007 по 29.09.2007 за формою Типового договору оренди нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 42 від 27.10.2006.

Щодо зазначення позивачем у платіжних вимогах, залучених до матеріалів справи, підстави оплати «оренда приміщення згідно договору…», то суд дійшов висновку, що таке призначення платежу є вірним з огляду на п. 5.4. договору, де зазначено, що нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) спірного приміщення Орендодавцю.

А тому таке призначення платежу у платіжних вимогах не є визнанням сторонами існування орендних відносин за договором, а є виконанням п. 5.4 договору, яким передбачається сплата орендної плати по день фактичного звільнення орендованого приміщення.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцеві, на умовах зазначених в договорі оренди.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що дія договору оренди № 2199 припинилася, відповідач втратив статус орендаря. Відтак, вимоги позивача про виселення відповідача з займаних ним приміщень суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

15.10.2007 між позивачем та відповідачем підписана Угода про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення.  

Пунктом 1 цієї угоди сторони визначили, що замовник (Приватне підприємство «Клен») фактично використовує нежиле приміщення загальною площею 612,20 кв. м, в тому числі на першому поверсі 309,10 кв.м, підвальне приміщення  303,10 кв.м. за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 4, під офіс, кафе та склад.

29.10.2007 між позивачем та відповідачем підписаний протокол підписання Угоди про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 4, в якому вказується, що фактична дата підписання Угоди - 29.10.2007.

Згідно з п. 2 Угоди відповідач зобов'язався на підставі платіжної вимоги/рахунку-фактури, виставленої позивачем (Виконавцем), здійснювати попередню оплату за фактичне використання приміщення на рахунок позивача.

Такі платіжні вимоги повинні бути виставлені  позивачем за три банківських дні до моменту оплати за використання приміщення і передані відповідачу під розписку (п. 3 Угоди).

Пунктом 4 Угоди сторони передбачили, що в разі порушення відповідачем умов фактичного використання  приміщення (порушення: правил та норм збереження, експлуатації і санітарного утримання приміщення, його інженерного та санітарно-технічного обладнання, належного технічного стану елементів благоустрою та санітарного стану прилеглої до приміщення території; правил пожежної безпеки; переобладнання приміщення та інше), позивач має право звернутися до суду про дострокове розірвання цієї угоди та звільнення відповідачем приміщення.

Про припинення фактичним користуванням приміщенням сторони повідомляють одна одну за місяць в письмовій формі (п.5 Угоди).

Позивач по первісному позову просить суд розірвати угоду від 15.10.2007 фактичного використання нежилого приміщення у зв'язку з несплатою відповідачем передбачених п. 1 Угоди платежів за фактичне користування спірним приміщенням, а також у зв'язку з неотриманням відповідачем відповідного дозволу на подовження або переукладання договору оренди, як це передбачено п. 9 Угоди.

Згідно ч. 1, ч.5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Такі ж положенні закріплені і в ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В укладеній між сторонами Угоді положення про можливість розірвання угоди в односторонньому порядку відсутні.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Факт неналежного виконання відповідачем його зобов'язань щодо внесення плати за фактичне користування приміщенням відповідачем не заперечується. Однак, виходячи зі змісту укладеної між позивачем та відповідачем угоди, сторони не передбачили такої підстави для її розірвання, як несплата коштів за фактичне користування приміщенням. До того ж, платіжні вимоги про сплату коштів направлялись відповідачу позивачем з недотриманням порядку, передбаченого умовами Угоди.

У п. 9 Угоди визначено, що в разі неотримання відповідачем відповідного дозволу на подовження або переукладання договору оренди, ця Угода розривається. Проте, строк, протягом якого відповідач повинен був отримати дозвіл, сторони в Угоді не визначили.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, а також враховуючи те, що позивачем не дотримано порядку розірвання договорів, передбаченого ст. 188 ГК України, а саме не надано суду доказів направлення відповідачу пропозиції розірвати договір на підставі недотримання ним як п. 9 Угоди, так і інших її положень, первісний позов в частині розірвання Угоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню в частині виселення відповідача з приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 4, площею 612,20 кв.м. та повернення приміщення власнику майна –Дніпровській районній в м. Києві раді. Решта вимог позивача по первісному позову про розірвання Угоди від 15.10.2007 з підстав, наведених позивачем, задоволенню не підлягає.

Судові витрати по первісному позову (170 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони в рівних частинах на підставі ст. 49 ГПК України.

При цьому судом враховується, що при поданні первісного позову Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»сплачено лише 85 грн. державного мита, тобто оплачена одна з двох вимог немайнового характеру, заявлених у первісному позові. Тому 85 грн. державного мита підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом в доход державного бюджету.

По зустрічному позову.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

Згідно вимог ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 3 рішення Дніпровської районної у місті Києві ради № 129 від 25.06.2007 «Про реформування житлово-комунального господарства»Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»визначено балансоутримувачем в частині майна, яке передане в повне господарське відання Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

Пунктом 4 вказаного рішення Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району м. Києва відповідно до Положення про порядок надання дозволу на оренду об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та Типового договору оренди нерухомого майна, затверджених рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 27.10.2006 №42 «Про питання оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Дніпровського району м. Києва»з наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 3.1 Положення про порядок надання дозволу на оренду об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, затвердженого рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради №42 від 27.10.2006, передбачено, що однією з передумов укладення договору оренди комунального майна є видання відповідного розпорядження Дніпровською районною у м. Києві адміністрацією про надання приміщень в оренду.

Отже, відповідач за зустрічним позовом - Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»має право укладати договори оренди виключно за наявності відповідного розпорядження Дніпровської районної у м. Києві адміністрації, на підставі якого проводиться оцінка об'єкта оренди та видається ордер на право оренди Управлінням оренди та приватизації комунального майна.

Таке розпорядження у позивача відсутнє. Термін дії попереднього розпорядження закінчився.

За таких обставин, підстави зобов'язувати Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»укласти з Приватним підприємством «Клен»новий договір оренди у суду відсутні.

Щодо тверджень позивача про те, що Угода від 15.10.2007 про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 4 є такою, що приховує інший правочин, а саме договір оренди спірного приміщення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 235 ЦК України (ч. 1) встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Закон прямо не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі ( ч. 2 ст. 235 ЦК України).  

Як зазначалось вище, відповідно до умов договору оренди від 24.03.2006 Приватному підприємству «Клен»передавалося в оренду нежиле приміщення, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 4 загальною площею 612,20 кв. м.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є  договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ч.1, ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України договір найму (оренди) визначається як договір, за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як зазначено в самій Угоді від 15.10.2007, це угода про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення.

В п. 1 Угоди не встановлено факту передачі позивачу в орендну спірних приміщень, натомість в п. 1 встановлено, що позивач «фактично використовує»спірне нежиле приміщення. Тобто сторони підтвердили відсутність орендних відносин, та наявність лише відносин щодо фактичного використання позивачем спірного приміщення.

В п. 2 Угоди між сторонами встановлено порядок розрахунків за фактичне користування спірним нежилим приміщенням.

В п. 9 Угоди, однією з підстав її розірвання встановлено  неотримання позивачем відповідного дозволу на подовження або переукладання договору оренди. Тобто, сторони знову підтвердили відсутність орендних відносин, та наявність лише відносин щодо фактичного використання позивачем спірного приміщення.

Відповідно до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Угода 15.10.2007 про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар,4 не містить істотних умов договору оренди, встановлених чинним законодавством, зокрема Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а тому не приховує іншого правочину та не є за своєю суттю договором оренди; даною Угодою встановлюється порядок взаємовідносин між сторонами щодо внесення позивачем оплати за фактичне користування спірним приміщенням.

Враховуючи викладене, твердження позивача за зустрічним позовом, що Угода про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення від 15.10.2007 є удаваним правочином, суд вважає помилковими.

За таких обставин, зустрічний позов як в частині спонукання відповідача до укладення договору оренди, так і в частині визнання Угоди від 15.10.2007 удаваним правочином, задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою у зустрічному позові судові витрати по зустрічному позову покладаються на позивача по зустрічному позову.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Виселити Приватне підприємство «Клен»(02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 4; код 30517651) з приміщення за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 4, площа 612,20 кв.м. та повернути приміщення власнику майна –Дніпровській районній в м. Києві раді (02094, м. Київ, бул. Праці, буд. 1/1).

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Клен»(02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 4; код 30517651, р/р 26001010118300 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь державного бюджету 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Клен»(02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 4; код 30517651, р/р 26001010118300 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код 34806143, р/р 2600037297 в ВАТ «Укргазбанк м. Києва, МФО 320478) 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                                                                                Дата підписання рішення: 03.11.2008