Ухвала

від 29.03.2012 по справі 2а-4118/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

29 березня 2012 року № 2а-4118/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012 № 0000392370 та № 0000402370, а також визнання дії по проведенню перевірки та складанню акту перевірки протиправними,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектро»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012 № 0000392370 та № 0000402370, а також визнання дії по проведенню перевірки та складанню акту перевірки протиправними.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, крім іншого, визнати дії ДПІ по проведенню перевірки та складанню акту перевірки протиправними.

Тобто, по суті оскаржується Акт перевірки, який є документальним виразом закріплення сукупності дій по проведенню перевірки, формуванню висновків та складанню акту.

Проте, за загальним правилом, Акт про результати перевірки, складений податковим органом за результатами проведення перевірки, є таким, що не створює юридичних наслідків, зокрема не породжує обов'язку щодо сплати податків. Зокрема, Акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт перевірки, дій по її проведенню та складанню цього акту, є носієм доказової інформації. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством, є податкове повідомлення -рішення (податкова вимога).

Відтак, зміст позовних вимог не відповідає положенням ст. 105 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 17 та 106 КАС України, а отже позивачу слід уточнити зміст позовних вимог по справі з урахуванням наведеного.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях .

При цьому, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 31.01.2012 № 0000392370 та № 0000402370, які ухвалено на підставі акту перевірки від 13.01.2012 № 15/1-23-70-30519512.

З вказаного Акту вбачається, що податковим органом встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із контрагентами.

Однак, позивач не надає в обґрунтування позовних вимог будь-яких первинних та інших документів на підтвердження фактичної поставки товарів вказаними контрагентами, у т.ч. - договорів, докази фактичної поставки товарів; докази наявності у зазначених контрагентів матеріальних та трудових ресурсів для здійснення спірних операцій; транспортні документи; оборотно-сальдові відомості; докази наявності у контрагентів транспортних ресурсів; докази наявності у позивача та контрагентів складських приміщень; докази використання спірного товару у власній господарській діяльності позивача; сертифікати якості/відповідності спірного товару; докази придбання контрагентами спірного товару у заводу виробника або посередників; докази подачі контрагентами податкової звітності за спірний період із відміткою податкового органу про її прийняття тощо.

Окрім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач зазначає в якості третіх осіб ТОВ «Слов'янська спілка підприємств»та ПП «Камея».

При цьому, в порушення вимог ст. 53 КАС України позовна заява не містить обґрунтування залучення в якості третіх осіб ТОВ «Слов'янська спілка підприємств»та ПП «Камея», а саме не вказано яким чином рішення у справі може вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки, що, в свою чергу, створює перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «Б») до 09 квітня 2012 року включно: 1) надати уточнення позовних вимог з урахуванням вищевикладеного; 2) всі наявні первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами за спірний період, крім тих, що вже надані з позовною заявою; 3) обґрунтування залучення третіх осіб до участі у даній справі

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро»залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 09 квітня 2012 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін