Рішення

від 01.10.2008 по справі 44/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/231

01.10.08

За позовом          Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами

До          Соціал –демократичної партії України (об'єднаної)

про          стягнення 124 103,85 грн.          

Суддя    Чеберяк П.П.

Представники:  

від позивача               Горденюк Я.В. - представник

від відповідача    не з'явився

  Рішення прийняте 01.10.2008 р., оскільки в судовому засіданні 01.09.2008 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Державне видавництво «Преса України»Державного управління справами (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Соціал –демократичної партії України (об'єднаної) (далі –відповідач) 124 103,85 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2008 року порушено провадження у справі № 44/231 та призначено  до розгляду на 01.09.2008 року.

29.08.2008 р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову № 103-947 від 28.08.2008 р., відповідно до якої останній просить збільшити розмір позовних вимог в зв'язку з продовженням виконання своїх зобов'язань під час судового розгляду справи та донарахуванням на суму основної заборгованості відповідача суми штрафних санкцій, а тому просить стягнути з відповідача                    179 520 ,57 грн. заборгованості, з яких:  96 644,18 грн. основного боргу; 70 606,68 грн. пені; 5 814,44 грн. штрафу у розмірі 7 %; 5 803,29 грн. 30 % річних та  651,98 грн. інфляційних витрат, а також просить стягнути з відповідача 1 795,21 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

25.09.2008 р. відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву № 124 від 25.09.2008 р., відповідно до якого відповідач не погоджується з позовної вимогою позивача про стягнення 7 % штрафу за прострочення більше як на 30 днів оплати вартості робіт позивача, оскільки, вважає, що останній намагається за одне й те саме порушення двічі застосувати один і той же вид відповідальності.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2008 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 170-05  на виконання поліграфічних робіт на періодичні видання (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець (позивач) в порядку і на умовах, встановлених договором та Правилами виконання поліграфічних робіт з виготовлення періодичних видань виконавця, зобов'язується протягом строку дії договору за завданням замовника (відповідача) виконувати поліграфічні роботи з виготовлення друкованого засобу масової інформації –газети «Наша Газета +»(замовлення), шляхом періодичного (продовжуваного) виготовлення тиражів номерів (випусків) замовлення, виконувати інші роботи і надавати пов'язані з цим послуги, а замовник зобов'язується в порядку і на умовах, установлених договором та правилами, замовляти, оплачувати й приймати виконані поліграфічні та інші роботи, надані послуги, отримувати та вивозити виготовлені тиражі номерів (випусків) замовлення, виконувати інші обов'язки.

Згідно з п. 2.8. договору накладна про передачу отримувачу замовлення виготовленого тиражу (частини тиражу) номера (випуску) є документом, який підтверджує належне виконання позивачем та прийняття відповідачем поліграфічних робіт з виготовлення замовлення. Належне виконання позивачем та прийняття відповідачем поліграфічних робіт з виготовлення замовлення може також підтверджуватися  Актом здачі – приймання виконаних робіт, підписаного в порядку, встановленому договором, іншими документами.

Відповідно до п. 2.12. договору у випадку, якщо при здачі –прийманні результатів окремих етапів робіт будуть виявлені зауваження щодо якості або кількості результатів окремих етапів робіт, такі зауваження мають бути зафіксовані у відповідному акті, який підписується представниками сторін. Такий акт є єдиним документом, яким встановлюється факт неналежного виготовлення позивачем відповідних результатів окремих етапів робіт. У випадку, якщо при здачі –прийманні результатів окремих етапів робіт відповідачем не буде виявлено дефектів, механічних пошкоджень, інших зауважень до якості виконаних робіт, нестачі результатів окремих етапів робіт, зафіксованих у відповідному акті, результати окремих етапів робіт вважаються виготовленими належним чином.

Згідно з п. 2.18. договору відповідач зобов'язується в строки та в порядку, встановленому договором та Правилами, здійснювати оплату поліграфічних та інших робіт, послуг.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата виконаних за договором поліграфічних робіт і наданих послуг здійснюється Відповідачем щомісячно.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна поліграфічних робіт з виготовлення замовлення вказується в Кошторисі та розраховується виконавцем в гривнях. Всі Кошториси, що є невід'ємною частиною цього договору, є приблизними.

Згідно з п. п. 3.2.1. договору оплата здійснюється в два етапи: передоплата вартості поліграфічних робіт та остаточна оплата вартості фактично виконаних поліграфічних та інших робіт.

Відповідно до п. п. 3.3. договору сума передоплати вартості поліграфічних робіт за звітний місяць визначається у розмірі 50 % від вартості поліграфічних та інших робіт з виготовлення замовлення, фактично виконаних позивачем протягом місяця, що передує звітному (або протягом місяця, в якому виготовлявся тираж останнього виготовленого виконавцем номера (випуску) замовлення). Сума передоплати вартості поліграфічних робіт за звітний місяць повинна бути зарахована на банківський рахунок позивача у повному обсязі не пізніше 5 числа звітного місяця.

Згідно з п. 3.5. договору остаточна оплата вартості фактично виконаних протягом звітного місяця поліграфічних та інших робіт з виготовлення замовлення повинна бути здійснена відповідачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору сторонами були підписані акти здачі –приймання виконаних робіт від 30.04.2008 р., від 30.05.2008р., від 27.06.2008р., відповідно до яких роботи позивачем виконані в повному обсязі і претензій щодо якості та терміну виконання робіт з боку відповідача немає:

На виконання умов договору позивачем відповідно до накладних від 04.07.2008 р., від 11.07.2008 р., від 18.07.2008 р., підписаних уповноваженим представником відповідача, що підтверджується довіреністю № 6 від 18.12.2007 р., були передані тиражі номерів (випусків) замовлень.

Таким чином, позивачем було виконано за договором поліграфіних робіт на загальну суму у розмірі 103 644,18 грн.  

В порушення умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату виконаних позивачем поліграфічних робіт на суму 7 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2008 р.

Таким чином, станом на день подання позову сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  96 644,18 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

У даному випадку відповідні особливості передбачені Господарським кодексом України, норми якого у регулюванні відносин суб'єктів господарювання є спеціальними стосовно норм Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 175, ч. 2 ст. 193  Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України з урахуванням особливості суб'єктного складу учасників господарських правовідносин безпосередньо встановлює пеню в розмірі, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»), а також передбачає можливість зміни (зменшення або збільшення) цього розміру відповідно до умов укладеного сторонами договору.

Враховуючи судову практику (постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2007 р. № 33/123, від 27.02.2007 р. № 45/377), суд приходить до висновку, що положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», які встановлюють обмеження розміру пені, не застосовуються до зобов'язань, в яких стороною є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Як вбачається з матеріалів справи (витяг з ЄДРПОУ від 28.07.2006 Р. № 13-4638), позивач є державним підприємством, заснований на державній власності і відноситься до сфери управління Державного управління справами.

Таким чином, позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, а тому до господарських відносин, які виникли між позивачем та відповідачем можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.2. договору за кожен день перевищення строків оплати, встановлених договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 70 606,68 грн. та штрафу у розмірі 7 % у сумі 5 814,44 грн. підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абз. п. 4.2. договору встановлений інший розмір річних відсотків, а саме 30 % від простроченої суми.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача річних відсотків в розмірі 5 803,29 грн. та індексу інфляції в сумі 651,98 грн. підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Доводи відповідача про подвійність застосування одного й того ж виду відповідальності за те саме порушення не беруться судом до уваги, виходячи з положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 1 795,21 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1), 230, 232 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Соціал –демократичної партії України (об'єднаної) (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 18, код ЄДРПОУ 00042636) на користь Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 05905668) 96 644 (дев'яносто шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 18 коп. основного боргу, 70 606 (сімдесят тисяч шістсот шість) грн. 68 коп. пені, 5 814 (п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 44 коп. –7 % штрафу, 5 803 (п'ять тисяч вісімсот три) грн. 29 коп. –річні проценти, 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 98 коп. інфляційних витрат,  1 795 (тисячу сімсот дев'яносто п'ять) грн. 21 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                       П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 14.10.2008 р.