Постанова

від 02.04.2012 по справі 2а-1877/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2012 року № 2а-1877/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Кисленко О.М., представника відповідача Борисова І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Меткон»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2011р. №0003942308/0, №0003952308/0.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Меткон»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення від 27.09.2011р. №0003952308/0, №0003942308/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень. При цьому, відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки контрагента позивача, розкриваючи його фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що у контрагента ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, технічний персонал та до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Меткон»(код ЄДРПОУ 30867645) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 30867645) за період з 01.11.2010р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 9412/23-08/30867645 від 15.09.2011р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п. 7.2., п.п. 7.2.6. п. 7.2 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 98 137 грн., в тому числі по періодам листопад 2010 у сумі 42 451 грн., грудень 2010 у сумі 22286 грн., січень 2011 у сумі 5 853 грн., лютий 2011 у сумі 27 547 грн. та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 122 672 грн. в т.ч. по періодах за 4 кв. 2010р. у сумі 80921грн., за 1 кв. 2011р. у сумі 41751 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Солом'янського районі м.Києва прийняті податкові повідомлення -рішення від 27.09.2011р.:

- № 0003942308/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 142 903 грн., в т.ч. 122 672 грн. -основного платежу, 20 231 грн. -штрафні (фінансові) санкцій.

- № 0003952308/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 114 322 грн., в т.ч. 98 137 грн. - основний платіж, 16 185 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Приватне підприємство «Меткон»зареєстроване 26.04.2000р. Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.04.2000 №08547 та взяте на податковий облік в ДПІ у Солом'янському районі м.Києва в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Актом перевірки встановлено, що згідно з поданою ПП «Меткон»до ДПІ У Солом'янському районі м.Києва податковою звітністю з ПДВ за листопад 2010р. - лютий 2011р. за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено, що на протязі вказаного періоду ПП «Меткон»задекларовано податковий кредит з контрагентом ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 37220026) у сумі 98 137 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп», які зазначені в акті перевірки, а саме №156 від 30.11.2010р., № 157 від 20.11.2010р., №282 від 01.12.2010р., № 286 від 07.12.2010р., №287 від 01.12.2010р., №288 від 31.12.2010р., №2 від 04.01.2011р., №15 від 10.01.2011р. №82 від 31.01.2011р., №94 від 28.02.2011р. №81 від 28.02.2011р.

Сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту відповідних періодів, та відображена в розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2010р. -лютий 2011р.

Також, відповідач в акті перевірки зазначає, що перевіркою даного контрагента позивача (акт №118/2301/37220026 від 16.03.2011 Могилів-Подільської ОДПІ) встановлено, що у ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 37220026) відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам -покупцям по податку на прибуток та податку на додану вартість, стан платника «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження»; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.10.2010 №100304363, яке видане Могилів-Подільською ОДПІ -анульовано 09.03.2011р.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що господарські відносини між ПП «Меткон»з ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відсутність поставки товарів надання послуг, що свідчить про укладання угоди без мети настання реальних наслідків.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності укладених угод, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 29.02.2012р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача та докази визначення їм податкових зобов'язань, натомість, суду даних документів відповідач не надав.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»має ознаки фіктивності, оскільки до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження, та свідоцтво ПДВ вищевказаного контрагента анульовано 09.03.2011р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості, коли саме було внесено даний запис до ЄДР, а також господарські операції між ПП «Меткон»та ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»відбувались до дати анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп», а саме в період з 01.11.2010 по 28.02.2011р.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, як вбачається з матеріалів справи, фактична поставка товару та виконання сторонами умов договору підтверджується первинною документацією, зокрема, податковими та видатковими накладними та відповідними розрахунковими документами.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП «Меткон»з ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»зроблено на підставі первинних документів, а саме: видаткової накладної, податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 142 903,00 грн. та винесення податкового повідомлення -рішення №0003942308/0 від 27.09.2011р., яке підлягає скасуванню.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 114 322,00 грн. за порушення вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп», на час вчинення правочинів було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання придбаного у даного контрагента у власній господарській діяльності, а саме для виконання будівельних робіт за договорами субпідряду, та докази фактичного виконання робіт.

А тому, суд вважає висновки акту перевірки від 15.09.2011р. щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України такими, що не відповідають дійсності, отже, податкове повідомлення - рішення від 27.09.2011р. №0003952308/0 підлягає скасуванню.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 15.09.2011р. №9412/23-08/30867645 на факт нікчемності угод між ПП «Меткон»з ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп», з висновків акта перевірки ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(акт перевірки від 16.03.2011р. №118/2301/37220026 Могилів-Подільської ОДПІ), яким встановлено, що усі операції ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми середниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Меткон» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекцій у Солом'янському районі міста Києва 27.09.2011р. №0003942308/0, №0003952308/0.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян