Постанова

від 24.05.2012 по справі 2а-1877/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1877/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

за участю секретаря: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Меткон»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Меткон»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2011 року за №№ 0003942308/0, 0003952308/0. Свої вимоги мотивувало тим, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку Акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 27.09.2011 року № 0003942308/0 та № 0003952308/0.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги мотивував тим, що господарські відносини між ПП «Меткон»з ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а відсутність поставки товарів та надання послуг свідчать про укладання угоди ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»з метою надання податкової вигоди позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Меткон»(код ЄДРПОУ 30867645) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 30867645) за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 9412/23-08/30867645 від 15.09.2011р.

Актом перевірки встановлено, що згідно з поданою ПП «Меткон»до ДПІ У Солом'янському районі м.Києва податковою звітністю з ПДВ за листопад 2010 року - лютий 2011 року за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено, що на протязі вказаного періоду ПП «Меткон»задекларовано податковий кредит з контрагентом ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 37220026) у сумі 98 137 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп», які зазначені в акті перевірки, а саме №156 від 30.11.2010р., № 157 від 20.11.2010р., №282 від 01.12.2010р., № 286 від 07.12.2010р., №287 від 01.12.2010р., №288 від 31.12.2010р., №2 від 04.01.2011р., №15 від 10.01.2011р. №82 від 31.01.2011р., №94 від 28.02.2011р. №81 від 28.02.2011р.

Також, перевіркою даного контрагента позивача (акт №118/2301/37220026 від 16.03.2011 Могилів-Подільської ОДПІ) встановлено, що у ТОВ «Торгова компанія «Велес-груп»(код ЄДРПОУ 37220026) відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям по податку на прибуток та податку на додану вартість, стан платника «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.10.2010 року №100304363, яке видане Могилів-Подільською ОДПІ - анульовано 09.03.2011року.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п. 7.2., п.п. 7.2.6. п. 7.2 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 98 137 грн., в тому числі по періодам: листопад 2010 у сумі 42 451 грн., грудень 2010 у сумі 22286 грн., січень 2011 у сумі 5 853 грн., лютий 2011 у сумі 27 547 грн. та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 122 672 грн. в тому числі по періодах за 4 квартал 2010 року -у сумі 80921грн., за 1 квартал 2011року -у сумі 41751 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та його висновків, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.09.2011 року: № 0003942308/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 142 903 грн., в тому числі 122 672 грн. - основного платежу, 20 231 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та № 0003952308/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 114 322 грн., в тому числі 98 137 грн. - основний платіж, 16 185 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, встановленим ст.9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та що на час вчинення правочинів контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому мав право видавати податкові накладні, на основі яких позивачем сформовано податковий кредит. Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків -позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 вказаного Порядку визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку-продавця.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закон №168/97 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування, коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП «Меткон»з ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»зроблено на підставі первинних документів: видаткової накладної, податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця робіт/послуг.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під час перевірки, проведеної ДПІ у Солом'янському районі м. Києва використано відомості, встановлені Актом перевірки Могилів -Подільської ОДПІ від 16.03.2011 року №118/2301/37220026, відповідно до яких ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»не надано підтверджуючих документів щодо задекларованих показників, що підтверджують виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери, картки рахунків, договори, товарні накладні, акти виконаних послуг, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, довіреності, товарно-супровідні листи та інше. Задекларовані ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»суми податкових зобов'язань ПДВ по взаємовідносинах з покупцями підтвердити не можливо, в зв'язку з чим визнані недійсними податкові зобов'язання з ПДВ за період: листопад 2010 року - січень 2011 року.

Крім того, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 даного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно податкової звітності у ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп»(контрагент позивача) відсутні трудові ресурси -відповідно даних податкових розрахунків комунального податку за листопад та грудень 2010 року, поданих до Могилів - Подільської ОДПІ 21.12.2010 року №18592 та 20.01.2011 року №21202, що підтверджується сплатою нарахованої суми податку, кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період визначено в кількості 1 особа.

Податковою звітністю по даному ТОВ підтверджується відсутність необхідних основних фондів та обладнання для виконання господарської діяльності. До декларації з податку на прибуток поданої за 2010 рік Додаток К1 не наданий, рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларації з податку на прибуток надано без показників, що свідчить про відсутність основних засобів та нематеріальних активів.

Згідно наявних документів, в ході проведення перевірки не виявлено документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно -матеріальних цінностей. Фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ «Торгова компанія «Велес - Груп» не встановлено (довідка від 03.03.2011 року №54/26-34).

За ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта правочину, з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та дійсність їх взаємних обов'язків та вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що при укладенні правочинів з ПП «Меткон», TOB «Торгова компанія «Велес - Груп»ставило на меті не його виконання відповідно до передбачених договором умов, а отримання податкової вигоди, тобто з метою штучного формування для позивача податкового кредиту та витрат по операціях, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально, що дало можливість занизити податок на прибуток, і, відповідно, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

При цьому, доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Меткон»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2011 року № 0003942308/0 та № 0003952308/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.