Постанова

від 23.04.2012 по справі 23/501

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 23/501

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 у справі № 23/501 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремшлях" до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва простягнення 586 759,00 грн. за участю представників від: позивача ОСОБА_4 (довір. від 05.09.2011р.) відповідача ОСОБА_5 (довір. від 23.04.2012р.) ОСОБА_6 (довір. від 05.03.2012р.)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2011р. у справі № 23/501, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшлях", стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва на користь ТОВ "Ремшлях" 393 234 грн. - основного боргу, 393,23 грн. - інфляційних втрат, 2 391,72 грн. - 3% річних, 3 960,19 грн. - державного мита та 159,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені у розмірі 30 726,12 грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. у справі № 23/501 та залишити позовні вимоги Позивача без розгляду.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що акт виконаних робіт, зазначений у позові на суму 393 234 грн. не підписано в установленому законом порядку, а також відсутні дані щодо офіційного надання даного акта Позивачем Відповідачу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору № 15 від 01.03.2008р., укладеного між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремшлях" (Субпідрядник), Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язався виконати роботи по реконструкції доріжок (мощення ФЕМ, цеглою кислототривкою) парку "Відрадний" Солом'янського району. Генпідрядник зобов'язався прийняти і оплатити роботи на умовах, передбачених цим договором.

Пунктами 2.1., 2.2 договору сторони передбачили, що вартість робіт визначається згідно актів виконаних робіт. Розрахунки між генпідрядником і субпідрядником за роботи проводяться за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в і довідки № КБ-3, підписаних представниками сторін протягом 15 робочих днів з моменту підписання актів.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору роботи за договором передаються Генпідряднику Субпідрядником за актом виконаних робіт, підписаним повноважними представниками сторін. Після закінчення виконаних робіт Субпідрядник передає Генпідряднику акт приймання виконаних робіт.

Пункт 3.4 договору передбачає, що Генпідрядник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів після отримання акта приймання робіт розглянути та підписати його або направити мотивовану відмову з переліком необхідних доопрацювань і строків та умов їх виконання.

Листом № 18 від 16.12.2008р. Позивач повідомив Відповідача про виконання підрядних робіт та просив прийняти роботи та підписати акт. Даний лист отримано Відповідачем 19.12.2008р.

Листами б/н Позивач звертався до Відповідача з вимогами про оплату за виконані роботи та просив підписати акт приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідач листом № 281 від 03.04.2009р. гарантував оплату підрядних робіт після надходження коштів з бюджету.

Позивач листом від 14.10.2010р. направив Відповідачу акт № 10/2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 393 234 грн. Вказані документи отримані Відповідачем 22.10.2010р.

Листом № 831 від 02.11.2010р. Відповідача повідомив Позивача про проведення остаточних розрахунків після підписання акта прийняття виконаних робіт Замовником.

Оскільки Відповідач не розрахувався за роботи, виконані Позивачем по договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшлях" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва 393 234 грн. - основного боргу, 30 726,12 грн. - пені, 127 407,82 грн. інфляційних втрат, 35 391,06 грн. - 3% річних.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 393 234 грн. основного боргу за виконанні підрядні роботи, вказав на їх обґрунтованість.

Судові рішення мотивовані статтями 530, 837, 853, 525, 526 Цивільного кодексу України. Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач відповідно до умов договору виконав підрядні роботи на загальну суму 393 234 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за листопад 2008 року. Даний акт та довідка підписані Позивачем.

Відповідачем акт приймання виконаних робіт не підписаний, але відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України роботи вважаються прийнятими, оскільки Відповідачем не надано доказів наявності зауважень щодо якості виконаних Позивачем підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 393 234 грн.

Судами відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України, частково задоволено позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних, стягнуто з Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Солом'янського району м. Києва на користь ТОВ "Ремшлях" 393,23 грн. інфляційних втрат та 3% річних на суму 2 391,72 грн..

Позивачем подано заяву про відмову від стягнення пені, у зв'язку з чим судом першої інстанції в даній частині припинено провадження у справі відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що договором підряду є договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду № 15 від 01.03.2008р., укладений між сторонами є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частини 1, 4 статті 853 Цивільного кодексу України вказують на те, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Відповідно до пункту 3.1 договору роботи передаються Генпідряднику Субпідрядником за актом приймання виконаних робіт, підписаним повноважними представниками сторін.

Листом № 18 від 16.12.2008р. Позивач повідомив Відповідача про виконання підрядних робіт, просив прийняти роботи та підписати акт.

Пунктами 3.2, 3.4 договору встановлено, що після закінчення робіт Субпідрядник передає Генпідряднику акт приймання виконаних робіт. Генпідрядник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів після отримання акта приймання робіт розглянути та підписати його або направити мотивовану відмову з переліком необхідних доопрацювань і строків та умов їх виконання.

Відповідач не дав вмотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних робіт. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач листом № 281 від 03.04.2009р. гарантував оплату підрядних робіт після надходження коштів з бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами договору передбачено, що розрахунки між Генпідрядником і Субпідрядником за роботи проводяться за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в і довідки № КБ-3, підписаних представниками сторін, протягом 15 робочих днів з моменту підписання актів (п. 2.2 договору).

Позивачем виконані підрядні роботи на суму 393 234 грн.

Оскільки судами встановлено, що Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 393 234 грн., ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в указаному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання Відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення вимог про стягнення збитків від інфляції та процентів річних.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до пункту 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, відхиляються як необґрунтовані, рішення та постанова відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 у справі № 23/501 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда