Рішення

від 23.04.2012 по справі 9/16/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 квітня 2012 р.

Справа 9/16/2012/5003

за позовом : засновника ТОВ "Авангард - 5" ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21036)

до :товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" (вул. Юності, буд. 61, м. Вінниця, 21030)

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.12.2010р.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники

позивача : ОСОБА_1 засновник товариства (паспорт НОМЕР_3, виданий РВ УМВС у Вінницькій області від 20.07.2000 р.

ОСОБА_2 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_3 засновник тавариства (керівник)

ОСОБА_4 - представник за довіреністю

ОСОБА_5 - представник за довіреністю

третьої особи: (ОСОБА_6 ) - не з"явився

третьої особи : (ОСОБА_7) - не з"явився

третя особа ОСОБА_8 - паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС у Вінницькій області від 30.04.1998 р.

за участю ОСОБА_9 - паспорт НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС у Вінницькій області від 08.06.1998 р.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Авангард-5". оформлених протоколом № 6а від 10.12.2010 р. Визнати недійсними зміни до статуту ТОВ "Авангард", які затверджені рішенням зборів учасників та зобов"язання державного реєстратора скасувати державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Авангард-5". Позовні вимоги мотивовані відсутністю кворуму при прийнятті рішень на загальних зборах ТОВ "Авангард-5" 10.12.2010 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні з позовними вимогами не погоджуються з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши та дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників спору та їх представників, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

10 жовтня 2003 року громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 згідно протоколу загальних зборів учасників № 1 від 26.09.2003 було засновано товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-5".

Згідно п. 3.1. Статуту ТОВ "Авангард-5", зареєстрованого наказом № 647-Р від 10.10.2003 року Реєстраційної палати Вінницької міської ради, статутний фонд складає 100000,00 грн. Частки у статутному фонді товариства серед учасників на момент реєстрації були розподілені наступним чином: ОСОБА_7 - 18,75 % статутного фонду; ОСОБА_10 - 25,00% статутного фонду; ОСОБА_8 - 18,75 % статутного фонду; ОСОБА_6 - 18,75 % статутного фонду; ОСОБА_1 -18,75 % статутного фонду.

10 грудня 2010 року відбулися загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" за головуванням одного із засновників товариства - ОСОБА_8 (Протокол № 6а), а також за участю решти засновників та учасників, окрім ОСОБА_1, який був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів цінним листом із вкладенням порядку денного, підтвердженням чого являється безпосередньо копія опису вкладення у цінний лист, що міститься у матеріалах господарської справи. Про те, що позивач був заздалегідь повідомлений про скликання загальних зборів учасників товариства свідчить також факт його явки на загальні збори у визначений час та підтверджується поясненнями самого позивача.

Отже, 10.12.2010 року відбулися загальні збори ТОВ "Авангард-5" за участю учасників, яким згідно з установчими документами Товариства належить у сукупності 81,25 % статутного фонду. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та п. 4.3 Статуту товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Під час проведення зборів було прийнято рішення про: виключення зі складу учасників ТОВ "Авангард-5" ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, згідно поданих заяв; виключення зі складу учасників ТОВ "Авангард-5" ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 60, 64 Закону України "Про господарські товариства"; перерозподіл внесків в статутному фонді товариства у співвідношенні 100 % статутного фонду - ОСОБА_10.

20.05.2011 року, на підставі рішення, зафіксованого в протоколі № 6а від 10 грудня 2010 р., та поданих у відповідності до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» документів, було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Авангард-5" (номер запису 11741050012005805), а саме зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Авангард-5", де вказується, що єдиним учасником Товариства є ОСОБА_10 із вкладом у статутному фонді розміром 100%.

Попри викладене, позивач посилається на те, що при проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Авангард-5" 10.12.2010 року був відсутній кворум, тобто збори були неповноважними, оскільки громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким у сукупності належали 37,5 % статутного фонду, не мали права брати участь у загальних зборах товариства, так як ще в грудні 2003 року подали заяви до товариства про вихід із складу засновників.

Дані твердження позивача спростовуються наступним. У відповідності до ч. 2 ст. 100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. При цьому п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судам корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13 роз'яснює, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Дослідивши заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що дані заяви не подавалися посадовій особі товариства, якою в 2003 році був його директор - ОСОБА_10 Дана обставина підтверджується і тим, що оригінали заяв по сьогоднішній день знаходяться у позивача, який у судовому засіданні підтвердив той факт, що питання, які висвітленні у заявах, на загальних зборах товариства ніколи не розглядалися, що підтверджується і матеріалами справи.

У п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 додатково зазначається, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства. Як вбачається із матеріалів справи, ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 не зверталися будь-коли до суду із вимогами про реалізацію їх права учасників товариства на вихід із нього.

Більше того, і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжували виконувати функції учасників товариства "Авангард-5" і після виготовлення в грудні 2003 року заяв про вихід та брали участь у його управлінні. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколами загальних зборів засновників ТОВ "Авангард-5" за різний період: протокол № 3 від 18.01.2005 року, протокол № 3 від 18.03.2005 року, протокол № 7 від 18.06.2007 року, протокол №16 від 16.08.2007 року, протокол № 17 від 10.01.2008 року, протокол № 3 від 22.07.2010 року, протокол №4 від 20.08.2010 року.

Ст. 97 Цивільного кодексу України вказує, що управління товариством здійснюють його органи; органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Відповідно п. 2.3. Рекомендацій Президій Вищого господарського суду України від 28.12.07. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше. Виходячи із наведеного, рішення, які приймалися загальними зборами товариства "Авангард-5" за період з 2005 року по 2010 рік були прийняті легітимними зборами та за участю громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до ст. 60 Закону «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. При цьому правомочність загальних зборів визначається за результатами реєстрації, якою встановлюється кількість учасників, що беруть участь у зборах та належні їм голоси.

Отже кворум для проведення загальних зборів учасників товариства "Авангард-5" 10.12.2010р. був дотриманий.

Також, суд додатково зауважує, що критично відноситься до посилання позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 26.10.2010 року як на підставу, що звільняє його від доказування, адже останнє було прийняте у відсутність представників відповідача та лише за наявними у матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, 10 грудня 2010 року відбулися загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5".

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, ч. 2, ч. З ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 ЗУ «Про господарські товариства», а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Отже, за участі учасників - ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, які володіють у сукупності 81,25% статутного фонду, можливе прийняття будь-якого рішення на зборах учасників ТОВ "Авангард-5", а, відповідно до ч. 2, ч. З ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» спростовуються доводи позивача, що рішення про виключення його зі складу учасників має прийматися за його згодою.

Відповідно до пункту 3 статті 100 Цивільного кодексу України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Пунктом 7 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника із товариства.

Пунктом "в" частини 1 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить виключення учасника з товариства.

Підстави для виключення зі складу учасників товариства визначені частиною 1 статті 64 Закону України "Про господарські товариства", яка передбачає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. У відповідності до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання.

Серед дій позивача, що перешкоджають досягненню цілей товариства, і які встановлені рішенням апеляційної та касаційної інстанцій, що набрали законної сили, суд виділяє наступні:

1) проведення за відсутності усіх інших учасників товариства окрім самого ОСОБА_1 18.06.2007 року та 26.06.2007 року загальних зборів засновників ТОВ "Авангард-5", на яких було прийнято ряд нелегітимних рішень, що мало негативні наслідки для товариства. Дані рішення, що були оформлені відповідними протоколами, а згодом були скасовані у судовому порядку, полягали у наступному: було звільнено директора товариства ОСОБА_10 з його посади та призначено директором позивача - ОСОБА_1, прийнято рішення виступити ТОВ "Авангард-5" поручителем за ТОВ ПКФ "ЛЛД" в АКІБ "УкрСиббанк", передати в заставу цілісний майновий комплекс цегельного заводу, який належить Товариству та уповноважити, знову ж таки, себе на підписання договору іпотеки та всіх необхідних пов'язаних із цим документів (постанова Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 12/151-10 від 07.09.2011 року, яка набрала законної сили);

2) Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у справі №4/82/2011/5003 року встановлено, також, ряд дій позивача, що суперечать цілям діяльності ТОВ "Авангард-5" та його статутним завданням, а саме, на ряду з іншим, у постанові прямо вказується, що, уклавши 26.06.2007 року договір іпотеки (нежитлових приміщень) та договір застави, ОСОБА_1 фактично розпорядився майном товариства, що суперечить цілям діяльності товариства, визначеним статутом ТОВ "Авангард-5", до того ж зазначається, що передача майна ТОВ "Авангард-5" в заставу та в іпотеку фактично однією особою (якою був позивач) порушувала визначені статутом цілі діяльності товариства та позбавляла його учасників на отримання прибутку від діяльності товариства;

3) Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року по справі №4/82/2011/5003 підтверджує той факт, що повноважень на прийняття майнової поруки перед Банком - ОСОБА_1 від ТзОВ "Авангард-5" не отримував, на посаду директора ТзОВ "Авангард-5" загальними зборами засновників 26.06.2007 р. не призначався, а уклавши 26.06.2007 р. Договір іпотеки (нежитлові приміщення) та Договір застави - ОСОБА_1 фактично розпорядився майном Товариства, чим порушив умови Установчого договору та 2.1, 2.2, 2.3, 5.1, 5.2 Статуту ТзОВ "Авангард-5".

4) Позивач також, скориставшись своїм нелегітимним призначенням на посаду директора товариства, уклав від імені товариства 09.07.2009 р. договір позики та позичив 288000,00 грн. (37000,00 дол. США) у громадянина ОСОБА_12, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордера № 458817 та векселем Серія А А 0071712 на вказану суму. Отриманими коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а не у цілях товариства.

Вказані вище обставини справи відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування, оскільки встановлені відповідними постановами Рівненського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України та підтверджуються поясненнями сторін.

Таким чином, у учасників товариства "Авангард-5", були всі підстави і права передбачені ст.59, ст. 60, ст. 61, ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», для виключення позивача зі складу учасників ТОВ "Авангард-5".

Позивач також вказує, що його не допустили до реєстрації учасників зборів та не надали можливості брати участь у загальних зборах, які відбулися 10.12.2010 року.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Позивач не надав будь-яких доказів недопущення його до участі у загальних зборах товариства 10.12.2010 року. А в ході судового розгляду було встановлено, що позивач самостійно залишив місце проведення загальних зборів без пояснення причин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Такої думки зокрема притримується Верховний Суд України у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Як випливає з вищенаведеного, позивач не був позбавлений права на участь у загальних зборах, однак не скористався ним за власним бажанням.

Позивач додатково зазначає, що при виключенні його з товариства загальними зборами, не було розглянуто питання виплати належної йому частки. Однак, дана обставина не може бути безумовною та достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Авангард-5» від 10 грудня 2012 року в розумінні п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судам корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13, адже це не могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення про виключення ОСОБА_1 з товариства. Крім того, позивач не позбавляється права на звернення до суду з позовом майнового характеру.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5", викладені в протоколі № 6а від 10.12.2010 року, є законними, прийняті в межах їх компетенції та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За таких обставин у суду також немає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5", викладені в новій редакції Статуту, затверджені рішенням зборів учасників ТОВ "Авангард-5" та оформлені протоколом № 6а засідання зборів учасників ТОВ "Авангард-5" від 10.12.2010 року, зареєстровані 20.05.2011 року за № 11741050012005805

Щодо вимоги позивача про зобов"язання державного реєстратора внести відповідні зміни до реєстраційної справи слід зазначити наступне: за змістом ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

З наведеного вбачається, що позовну вимогу може бути пред'явлено тільки до відповідача. Державний реєстратор не є відповідачем ні співвідповідачем за вказаним позовом, а тому зобов"язання його внести зміни до реєстраційної справи не можуть бути задоволені.

Окрім цього, із змісту статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вбачається, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, в даному випадку обов'язок суду полягає у направленні судового рішення державному реєстратору для внесення відповідного запису, а не зобов'язання останнього вчинити певні дії.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд не вбачає порушення прав чи законних інтересів позивача та правових підстав для задоволення позову, а тому в позові слід відмовити, з покладенням судових витрат на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст 84 ГПК України 25 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі: ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)

3 - третій особі : ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3)