cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2012 р. Справа № 5023/1111/12
вх. № 1111/12
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Шарапова І.В., за посвідченням № 155 від 17.08.2011р.;
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № 62 від 30.05.2011р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави - в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Харківського обласного благодійного фонду Вадима Мулермана, м. Харків
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
27.02.2012р. прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківського обласного благодійного фонду України по Харківській області. У позовній заяві прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, в сумі 29366,17 грн., 1911,06 грн. пені та 2405,54 грн. штрафу. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 121 Конституції України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 762 ЦК України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".
Від представника позивача через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надійшли письмові пояснення (вх.7572), в яких позивач зазначає, що відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 5000,00 грн. платіжним дорученням № 122294665 від 11.01.2012р., в зв"язку з чим заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 24366,17 грн., 1911,06 грн. пеня та 2405,63 грн. штраф.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень, просять задовольнити позов.
Відповідач правом на участь свого повноважного представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належною адресою відповідача, що підтверджуються наявною в матеріалах справи Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвала від 19.03.2012р., направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
10 грудня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач по справі) та Харківським обласним благодійним фондом України по Харківській області (відповідач по справі) був укладений договір оренди майна № 3494-Н, відповідно до п.п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне окреме індівідуально визначене майно - нежитлові приміщення, площею 238,20 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, у цокольному поверсі будівлі навчального корпусу, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 10.12.2007 року.
У відповідності до п. 10.1. договору його було укладено строком до 09.12.2008р.
Додатковою угодою № 2 від 30.12.2008р. строк договору оренди було продовжено до 09.12.2009р.; додатковою годою № 3 від 09.12.2009р. - до 09.12.2010р.; додатковою угодою № 4 від 09.12.2010р. - до 09.12.2011р.
Згідно п. 3.1. договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останій місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад - 8353,20 грн. (згідно Додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2007 р.
Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, - у розмірі 50 %;
- на рахунок, визначений балансоутримувачем, - у розмірі 50%.
Пунктом 5.3. договору сторони зазначили, що відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач орендну плату за надані орендні приміщення вносить несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв"язку з чим за період з березня 2011р. по грудень 2011р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 06.01.2012р. становить 29366,17 грн., на яку позивачем нараховано пеню в сумі 1911,06 грн. та штраф в сумі 2405,54 грн.
В наданих суду 09.04.2012р. письмових поясненнях (вх.7572) позивач зазначив, що відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 5000,00 грн. платіжним дорученням № 122294665 від 11.01.2012р., в зв"язку з чим заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 24366,17 грн., 1911,06 грн. становить пеня та 2405,63 грн. - штраф. В обгрунтування письмових пояснень представником позивача було надано Довідку заступника начальнику відділу обліку, звітності та контролю орендних відносин Регіонального відділення фонду Державного майна України по Харківській області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
За таких підстав, враховуючи вищевикладені норми права, а також те, що відповідач не виконав повністю покладені на нього зобов"язання за договором оренди, доказів на підтвердження погашення заборгованості не надав, позовні вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача 24366,17 грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 3.7. договору оренди орендна плата, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношені відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п. 3.8 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором та беручи до уваги факт визнання відповідачем сум пені і штрафу, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1911,06 грн. та штрафу в сумі 2405,63 грн. підлягають задоволенню.
В решті заявлених позовних вимог, у зв"язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості 11.01.2012р. в сумі 5000,00 грн. - ще до звернення прокурора з позовною заявою до суду (29.02.2012р.- дата звернення до суду), що підтверджується матеріалами справи та визнається прокурором і позивачем, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як в безпідставних та необгрунтованих.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, судовий збір, покладається на прокурора та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Відповідно до п. 1, ч. 2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу до суду позовної заяви майнового характеру стягується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1609,50 грн.
Відповідно до п. 11 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільнені від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 759 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Харківського обласного благодійного фонду Вадима Мулермана (61096, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 146, корпус "Б", кв. 24, р/р 26009113694001 в Філії АКБ "ІМЕКСБАНК" в м. Харкові, МФО 350794, Ідент. код 25752310) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, Код ЄДРПОУ 37999680, р/р 31119093700005 ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 28682,86 грн. заборгованості з орендної плати, 1911,06 грн. пені та 2405,63 грн. штрафу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Харківського обласного благодійного фонду Вадима Мулермана (61096, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 146, корпус "Б", кв. 24, р/р 26009113694001 в Філії АКБ "ІМЕКСБАНК" в м. Харкові, МФО 350794, Ідент. код 25752310) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1370,65 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В чатині стягнення 5000,00 грн. заборгованості відмовити в задоволенні позову.
Суддя Бринцев О.В.
/Повний текст рішення
підписано 11.04.2012 р.
Справа № 5023/1111/12/
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23676569 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні