Постанова

від 18.04.2012 по справі 14/597

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 14/597

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. №17 від 16.03.2012

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. б/н від 20.03.2012

від третьої особи-1: ОСОБА_4 - дов. №18-208/1340-3206 від 03.03.2011

від третьої особи-2: не з'явились

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум"

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.07.2011

у справі №14/597 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум"

треті особи 1. Національний банк України;

2. ліквідатор - Корінько М.Д.

про стягнення 43183,38 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд, позивач) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" (надалі - ТОВ „Вотум", відповідач) включити у реєстр вимог кредиторів АБ „Аллонж" вимоги позивача в розмірі 43183,38 грн. та стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" заборгованості у 43183,38 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2011 у справі №14/597 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" заборгованість Акціонерного банку „Аллонж" за рахунок переданих в управління непридатних активів в розмірі 43183,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2011 у справі №14/597скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню в частині задоволених вимог позивача з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи та які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідальність ТОВ „Вотум" власними грошовими коштами за зобов'язанями АБ „Алонж" з 01.01.2010 обмежена виключно вимогами кредиторів 2-4 черг, включеними до договору. На думку відповідача не можна стверджувати, що вимоги позивача включені до переліку вимог, що мають бути задоволенні ТОВ „Вотум" за рахунок власного майна.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Третя особа-1 просила вирішити справу відповідно до чинного законодавства України.

Третя особа-2 у судове засідання не з'явилася, поважних причин неявки суду не повідомила, хоча про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Правління Національного банку України від 10.08.2004 №381 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Акціонерного банку „Аллонж" (далі - надалі АБ „Аллонж").

Листом №832 від 07.09.2004 позивач звернувся до ліквідатора АБ „Аллонж" із повідомленням про наявну кредиторську заборгованість перед позивачем у розмірі 3218,74 грн. на підставі звіту за формою Ф4-ФСС ТВП за ІІ квартал 2004 року.

29.12.2004 в офіційному друкованому виданні „Урядовий кур'єр" №249 було опубліковано оголошення про ліквідацію АБ „Аллонж", у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу ліквідатора АБ „Аллонж" лист №04 від 05.01.2005 щодо наявної кредиторської заборгованості у розмірі 12150,97 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 88 Закону України „Про банки і банківську діяльність" процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії.

Національний банк України має право продовжувати процедуру ліквідації банків на термін до одного року, а системоутворюючих банків - на термін до двох років (ч. 14 ст. 88 Закону України „Про банки і банківську діяльність").

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Правління Національного банку України від 03.07.2007 №282 процедуру ліквідації АБ „Аллонж" продовжено на 1 рік - до 10.08.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2006 позивачем, на підставі ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 №38, було здійснено планову перевірку за 2004-2005 роки, за наслідками якої було складено акт ревізії №52 від 24.03.2006, згідно якого станом на 01.01.2006 заборгованість АБ „Аллонж" перед позивачем становить 41269,80 грн. Даний Акт було отримано ліквідатором АБ „Аллонж" 24.03.2006, заперечень щодо його змісту надано не було.

Як вбачається із наданого АБ „Аллонж" звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2006 року, заборгованість АБ „Аллонж" перед фондом на кінець звітного періоду становить 43183,38 грн.

Таким чином, доводи апелянта стосовно недоведеності розміру позовних вимог спростовуються матеріалами справи.

Згідно з вимогами ч. 12 статті 96 Закону „Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

У зв'язку із закінченням 10.08.2008 строку ліквідації АБ „Аллонж", та залишенням на момент закінчення строку ліквідації непроданих активи банку, негайний продаж яких мав би наслідком істотну втрату їх вартості, 08.08.2008 відповідно до ст. 96 Закону „Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 (надалі - положення №369) між АБ „Аллонж", Товариством з обмеженою відповідальністю „Вотум" та Національним банком України укладено тристоронній Договір №ГД-Л-267 про передавання в управління непроданих активів (надалі - договір).

Відповідно до п. 13.11. глави 13 положення №369 юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також; прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Відповідно до п. 1.1 договору № ГД-Л-267 про передавання в управління непроданих активів установник управління (АБ „Аллонж") передав в управління управителеві (відповідачеві) активи, наявні на балансі АБ „Аллонж" на дату укладення даного договору (надалі - активи), а відповідач прийняв в управління активи та зобов'язався вживати усіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів АБ „Аллонж" (далі - вигодонабувачі) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. Перелік активів наведено у додатку №1 до даного договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори АБ „Аллонж", які на дату підписання договору внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів АБ „Аллонж" (надалі - перелік вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення їх вимог наведено у додатку №2 до даного договору.

Управитель (відповідач) є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється даним договором і законодавством України (п. 1.2 договору).

Як вбачається із додатку №2 до договору у другій черзі вказаного переліку вигодонабувачів містяться вимоги по сплаті податків, нарахованих банком на заробітну плату та відрахованих банком із заробітної плати на загальну суму 56510,28 грн. без деталізації цих вимог по фондах та органах Державної податкової служби. Крім того, у сьомій черзі переліку вигодонабувачів містяться вимоги по сплаті податків, нарахованих банком на заробітну плату у розмірі 297725,16 грн. та відрахованих банком із заробітної плати на суму 27351,96 грн. та 205922,49 грн. також без деталізації цих вимог по фондах та органах Державної податкової служби.

Згідно із п. б розділу 2.2. договору (з урахуванням змін №1 до договору від 27.01.2009), управитель зобов'язався здійснювати належне та ефективне управління активами особисто та виключно в інтересах вигодонабувачів; завершити роботу з активами та здійснити задоволення вимог вигодонабувачів протягом дії цього договору, у тому числі вимоги кредиторів 2-4 черг, зазначених у переліку, задовольнити у термін до 01.01.2010, на що в забезпечення виконання зобов'язання надати протягом десяти днів з дати укладення договору гарантію банку на користь цих вигодонабувачів.

У разі відсутності чи недостатності коштів для повного задоволення вимог кредиторів 2-4 черги переліку управитель здійснює задоволення цих вимог у термін до 01.01.2010 за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням за рахунок, одержаних у результаті управління активами (п. 5.4. Договору).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутність у переліку вигодонабувачів деталізації вимог по фондам та органам податкової служби не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплатити заборгованість АБ „Аллонж" перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, відповідачем не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, зокрема доказів погашення заборгованості по сплаті податків, нарахованих банком на заробітну плату та відрахованих банком із заробітної плати, що віднесені до другої черги будь-яким іншим вигодонабувачам (фондам та органам Державної податкової служби).

Таким чином суд першої інстанції правмірно зазначив, що позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум", яке зобов'язане вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів, а також за рахунок власних коштів, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із висновком суду першої інстанції стосовного того, що оскільки у переліку вигодонабувачів враховані вимоги соціальних фондів, у тому числі і позивача, то відсутні підстави задоволення вимоги позивача щодо додаткового внесення його вимог у перелік вигодонабувачів АБ „Аллонж".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2011 у справі №14/597 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2011 у справі №14/597 залишити без змін.

Матеріали справи №14/597 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Мартюк А.І.

Зубець Л.П.