Постанова

від 17.04.2012 по справі 12/002-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 12/002-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 30.01.2012 року №31,

ОСОБА_3, дов. від 30.01.2012 року №32,

від відповідача: ОСОБА_4, дов. від 17.04.2012 року №06-13/788,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Переяслав-Хмельницький річковий термінал»

на рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року

у справі №12/002-12 (суддя Дьоміна С.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Переяслав-Хмельницький річковий термінал», м. Київ,

до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області

про зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

10.01.2012 року ТОВ «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, згідно якого просив суд зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу та винести на сесію Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області для прийняття рішення про укладення договору оренди. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він звернувся до відповідача з листом від 03.02.2011 року №17, у якому просив відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки, а відповідач відмовив в укладенні такого договору з посиланням на те, що проект землеустрою не затверджений розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, а розмір площі земельної ділянки, вказаний у листі №17 більший, ніж розмір площі земельної ділянки, передбачений проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12 у позові відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної вважається анульованим, а відповідач не здійснює на сесіях розгляд питань про укладення договорів оренди.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12 і прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року у справі №12/002-12 апеляційну скаргу ТОВ «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» на рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.04.2012 року.

13.04.2012 року від скаржника надійшли доповнення до поданої апеляційної скарги, згідно яких останній просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12; провадження по справі №12/002-12 закрити. Вказані доповнення розглянуті колегією суддів в судовому засіданні 17.04.2012 року.

Також, в судовому засіданні 17.04.2012 року представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити повністю. Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.2012 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила залишити спірне судове рішення без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.05.2006 року Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (далі - відповідач) було видано розпорядження №308 «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Переяслав-Хмельницький річковий термінал», згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» (далі - позивач) було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею до 1,0 га, на умовах довгострокової оренди терміном на 49 років, розташованої на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для тимчасової забудови порталів для зберігання зерна.

Позивачем було погоджено з відповідачем місце розташування зернових порталів для зберігання зерна, складських та адміністративно-виробничих приміщень, складено акт вибору земельної ділянки під будівництво тимчасових порталів для зберігання зерна, отримано позитивні висновки Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 15.07.2005 року №51, Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів від 27.12.2004 року №450, Переяслав-Хмельницької районної санітарно-епідеміологічної станції від 10.08.2005 року №712 та від 28.11.2005 року №1207, Переяслав-Хмельницького районного відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 30.12.2004 року №331 та від 28.11.2005 року №331, Переяслав-Хмельницької районної екологічної інспекції від 21.09.2005 року №223, Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 30.01.2007 року №116, Обласного центру з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва від 31.03.2005 року №3/315 та №11/316, Київського обласного управління лісового господарства від 21.12.2006 року №01-04/1367, Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів від 28.11.2005 року №416, Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області від 20.09.2005 року №06-13/7086 та від 12.12.2005 року №06-13/9222, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 19.04.2005 року №ІД/8-412 та від 12.12.2005 року №ІД/8-1274 (далі - висновки).

Після цього, 03.02.2011 року позивач звернувся до відповідача з листом №17 (далі - лист №17), у якому просив відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки, орієнтовною площею 2,7 га, для розміщення зернових порталів для переробки зерна на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

У відповіді №06-28-429 від 21.03.2011 року відповідач повідомив позивача про те, що проект землеустрою, всупереч вимогам чинного земельного законодавства, не затверджений розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації. Крім цього, розмір площі земельної ділянки, вказаний у листі №17 більший, ніж розмір площі земельної ділянки, передбачений проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу та винести на сесію Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області для прийняття рішення про укладення договору оренди.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до відповідача за дозволом на розробку проекту із землеустрою).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (у вищевказаній редакції), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідна районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Позивач отримав дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки 22.05.2006 року, а звернувся до відповідача із вимогою укласти договір оренди тільки 03.02.2011 року.

Відповідно до ч. 11 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла з 16.09.2008 року), строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.

Оскільки позивачем проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження відповідачу не подавався, то дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки вважається анульованим, про що судом першої інстанції обґрунтовано вказано в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, з висновку Дніпровського басейнового управління водних ресурсів вбачається, що земельна ділянка щодо якої за замовленням позивача розроблявся проект відведення, знаходиться в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні, тобто відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) це земельна ділянка водного фонду.

Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду.

Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону обов'язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи, що встановлено ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Частиною 5 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Проте в копії проекту відведення, який позивач надав в якості обґрунтування своїх позовних вимог, такий висновок відсутній, що є порушенням процедури обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.

Позивачем позитивного висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою щодо погодження проекту, суду не надано.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що висновки, подані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, датовані 2004 - 2007 роками, тобто на погодження позивачем подавався вже розроблений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки дозвіл був отриманий ним у 2006 році, а вказане суперечить вимогам земельного законодавства України.

Крім того, статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної власності у користування. Зокрема, надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади, що підтверджується і ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які попередньо подаються Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у Переяслав-Хмельницькому районі, відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» під тимчасову забудову порталів для зберігання зерна на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що вбачається з висновку Комісії від 14.03.2012 року №11 (копія надано суду апеляційної інстанції).

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також для визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та ін.

У ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» зазначається, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 23 зазначеного закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Відповідно до листа Переяслав-Хмельницької районної ради від 03.04.2012 року №72 позивач не звертався до районної ради щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Наведене свідчить про неможливість укладення договору оренди земельної ділянки за відсутності затвердженої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, оскільки неможливо визначити розмір орендної плати, що є істотною умовою договору оренди землі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7128,43 кв.м. є безпідставними та обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Крім цього, позивач просив суд винести на сесію Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області для прийняття рішення про укладення договору оренди.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Так, способом волевиявлення ради, що здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних правовідносин є ухвалення рішення сесією ради.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Отже, Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація - не є колегіальним органом, рішення приймаються головою адміністрації одноосібно, а сесії проводяться органами місцевого самоврядування, а не органами виконавчої влади.

Відтак, колегія суддів вважає вимоги позивача про винесення на сесію Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області для прийняття рішення про укладення договору оренди є необґрунтованими та правомірно відхилені судом першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Переяслав-Хмельницький річковий термінал» на рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 22.02.2012 року у справі №12/002-12 залишити без змін.

3. Справу №12/002-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Суховий В.Г.

23.04.12 (відправлено)