Постанова

від 12.04.2012 по справі 58/466

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2012 № 58/466

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2- юрист, ОСОБА_3 - юрист

від відповідача: Гелеску К.І. - головний спеціаліст, ОСОБА_5 - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації)

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 21.12.2011

у справі № 58/466

за позовом Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011р. № 71/01-П у справі № 53-01/07.11 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»

за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення штрафу у розмірі 68 000 грн. та зобов»язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 58/466 у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає стягненню до Державного бюджету України 68000 грн. 00 коп. штрафу. Крім того, з Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає стягненню до Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 1411 грн. 50 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач за первісним позовом звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при винесенні рішення судом не було взято до уваги той факт, що при дослідженні ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м.Києва відповідачем було порушено п.п. 2, 8, 9, 10, 11 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб»єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. № 49-р та Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у частині визначення структури ринку та неповно з»ясовано всі обставини справи, які мають значення для справи, а саме було визначено монопольне (домінуюче) становища позивача на ринку надання послуг з організації перевезень пасажирів в м. Києві лише на підставі положення про Комунальну службу перевезень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням КМДА від 04.11.1997 №1776, в результаті чого було неправильно визначено структуру ринку та не було проведено аналіз і дослідження ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів в м. Києві.

Апелянт вважає, що відповідач при розгляді справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в рішенні не вказав, які дані ним використані при дослідженні та аналізу структури ринку надання послуг з організації перевезень пасажирів в місті Києві, а виходив з того, що відповідно до Положення «Служба перевезень створена з метою надання послуг юридичним та фізичним особам з організації в м. Києві перевезень пасажирів». Жодним нормативно-правовим актом не заборонено і не встановлено особливий порядок вступу будь-яких суб»єктів господарювання на ринок надання послуг з питань організації перевезень пасажирів.

Крім того, позивач зазначає, що оскільки перелік, види, складові послуг з питань організації перевезень пасажирів законодавством не визначено, сторони договірних відносин вправі самостійно встановлювати необхідні їм види послуг, а ті послуги, які сторона вважає, що вони не потрібні, вправі відмовитися від них або їх частини. Позивач, як суб'єкт господарювання, пропонує всім автомобільним перевізникам зазначені послуги на добровільних засадах, а тому твердження відповідача щодо нав'язування послуг є цілком необґрунтованим

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України Київського міського територіального відділення від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"' на Комунальну службу перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) накладено штраф у розмірі 68 000 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першої статті 13 Закону України "Про захист від економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, що може призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку та зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом перегляду переліку робіт, що входять до послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва та приведення вартості (тарифу) цієї послуги до економічно обґрунтованого рівня. Оприлюднити переглянутий перелік робіт, що входять до послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва та приведену вартість (тарифу) цієї послуги до економічно обґрунтованого рівня в офіційному друкованому виданні газеті Київської міської ради "Хрещатик".

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 недійсним та його скасування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Антимонопольний комітет України прийняв рішення, яке ґрунтується на невірних висновках, отриманих при односторонньому та неповному дослідженні обставин справи, оскільки, позивач не займав та не займає монопольне становище на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів. Оскільки перелік, види, складові послуги з питань організації перевезень пасажирів законодавством не визначено, сторони договірних відносин вправі самостійно встановлювати необхідні їм види послуг, а ті послуги, які сторона вважає непотрібні, вправі відмовитись повністю або частково. Позивач стверджує, що встановлюючи вартість (тариф) послуги з питань організації перевезення пасажирів є економічно обґрунтованою та такою, що відповідає Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, колегія не може погодитися з доводами позивача виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи № 53-01/07.11, відповідно до Положення "Про Комунальну службу перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.11.1997 № 1776 "Про створення госпрозрахункової служби пасажирських перевезень" (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.02.2009 № 206 (далі - Положення), метою та предметом діяльності Служби перевезень, зокрема є: надання послуг юридичним та фізичним особам з організації в м. Києві перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення, а також транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів (пункт 2.1.1); сприяння розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища, створення належних умов для діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності у сфері послуг з перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення у м. Києві (пункт 2.1.2); виконання функцій робочого органу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва (пункт 2.2.2); організація та забезпечення роботи єдиної міської системи автоматизованого диспетчерського управління транспортними засобами, які виконують перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва (пункт 2.2.3) тощо.

Згідно з Положенням Комунальна служба перевезень створена з метою надання послуг юридичним та фізичним особам з організації в м. Києві перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення, а також транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів (пункт 2.1.1)

Комунальна служба перевезень укладає з приватними перевізниками, які обслуговують автобусні маршрути загального користування в режимі маршрутного таксі у м. Києві договори про надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва. Остання редакція форми зазначеного договору затверджена наказом начальника Комунальної служби перевезень від 01.02.2010 № 5/1-ОД.

Листом від 20.06.2011 № 2052 Комунальна служба перевезень поінформувала, що нею укладені договори про надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва з 59 приватними перевізниками.

Становище Комунальної служби перевезень на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Києві визначалось відповідно до «Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку», затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (далі - Методика).

Відповідно до Методики та абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комунальна служба перевезень протягом періоду з 01.05.2008 до 23.05.2011 займала монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, з часткою 100 %, оскільки на цьому ринку у неї немає жодного конкурента.

В позовній заяві позивач зазначає, що монопольне (домінуюче) становище Комунальної служби перевезень на ринку надання послуг з організації перевезень пасажирів у м. Києві визначалося лише на підставі Положення, що є порушенням Методики, зокрема п.п. 2, 8. 9, 10, 11 Методики, в результаті чого було неправильно визначено структуру ринку.

Вищезазначене твердження не приймається колегією до уваги, оскільки при визначені монопольного (домінуючого) становища Відділення в своїй діяльності керується Методикою.

Крім того, з прийняттям Положення Позивач займає привілейоване становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання.

Позивач також зазначає, що ринок надання послуг з організації перевезень пасажирів у м. Києві відкритий і на ньому можуть надавати послуги з організації перевезень пасажирів безліч суб'єктів господарювання, що підтверджується запитами Позивача до останніх, і тому цей факт спростовує твердження, викладені у Рішенні про відсутність у Комунальної служби перевезень конкурентів на ринку.

Колегія вважає за необхідне зазначити, що суб'єкти господарювання можуть розглядатися як потенційні конкуренти лише тоді, коли вони не тільки можуть, але і надають послуги на відповідному ринку.

Позивач в позовній заяві зазначає, що в оскаржуваному Рішенні Антимонопольного комітету України не вказало, яку саме послугу та які додаткові роботи є необґрунтованими. Зокрема, однією з таких послуг є послуга зі сприяння у виконанні перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Головним управлінням транспорту і зв'язку виконавчого орану Київської міської ради (КМДА) (далі - Замовник) та інших нормативно-правових актів. Позичав зазначив, що складові роботи вказаної послуги законодавством не визначені, а тому встановлені Позивачем відповідно до принципів свободи договору, свободи підприємницької діяльності та вільного волевиявлення з боку контрагентів, які бажають отримувати такі послуги в порядку договірних відносин.

Зазначене твердження не може бути прийнято до уваги, оскільки в оскаржуваному Рішенні йдеться про необґрунтоване збільшення вартості надання послуг по забезпеченню організації пасажирських перевезень на міських маршрутах. Зазначена вартість наведена у "Розрахунку тарифу на послуги, що надаються перевізникам різної форми власності, які працюють на автобусних маршрутах загального користування м. Києва в режимі маршрутного таксі, по забезпеченню організації пасажирських перевезень Комунальною службою перевезень" (далі - Розрахунок), затвердженому начальником Комунальною служби перевезень у липні 2010 року, складає 105 грн., щомісячно, за один транспортний засіб, задіяний на маршруті перевізником.

В структуру витрат вказаного Розрахунку включено роботи по сприянню у виконанні перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів, що складають 43 446,72 грн.

Листом від 21.06.2011 № 2053 Позивач надав інформацію щодо складових роботи по сприянню у виконанні Перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів, які наведено в Таблиці 1 :

З вищенаведеного вбачається, що Комунальна служба перевезень шляхом включення до послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва необґрунтованих робіт по сприянню у виконанні Перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, що не стосуються безпосередньої організації перевезень, нав'язала додаткові послуги, які не обґрунтовані.

Крім того, "в Розрахунок вартості послуг по сприянню виконання перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативно-правових актів враховані витрати у вигляді фонду заробітної плати працівників Комунальної служби перевезень, а саме (згідно посадового розкладу, затвердженого наказом № 148/1 - к від 01.10.09)":

Складові роботи по сприянню у виконанні Перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із суб'єктами господарювання, з якими укладено договори, та інших нормативних актів, законодавчо не визначені, проте встановлені Комунальною службою перевезень самостійно.

Таблиця 2

У даному обґрунтуванні робіт по сприянню у виконанні перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів (Таблиця 2) відображена лише заробітна плата, без проведення розрахунку робочого часу надаваних послуг, трудовитрат та періодичності їх виконання.

Попередньо зазначалося, що роботи по сприянню у виконанні перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів складають 43 446. 72 грн., а фонд заробітної плати працівників Комунальної служби перевезень, які задіяні у цих роботах, складає 43 506 грн.

Таким чином, вартість робіт по сприянню у виконанні перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів, що включені у Розрахунок у розмірі 43 446, 72 грн. є завищеною та економічно необґрунтованою.

Разом з тим, у Розрахунок включено роботи по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень, які складають 24 221,68 грн. Комунальна служба перевезень повинна була пояснити необхідність, доцільність, специфіку таких робіт тощо, надати техніко - економічне обґрунтування вартості вказаних робіт.

Крім того, для забезпечення потреб Перевізників у юридичному супроводі, здійснення перевезень пасажирів на автобусних маршрутах та виконання робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень в Комунальній службі перевезень створено юридичний відділ. Складові робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень Комунальною службою перевезень наведено в Таблиці 3:

Таблиця 3

У розрахунку вартості робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень враховані витрати, у вигляді фонду заробітної плати юридичного відділу, а саме: згідно з посадовим розкладом, затвердженим наказом № 148/1-к від 01.10.09 р.:

Таблиця 4

Водночас, згідно з штатним розкладом, затвердженим наказом в.о. начальника Комунальної служби перевезень від 04.01.2011 № 1-к., юридичний відділ складається з наступних працівників (лист від 24.05.2011 № 1780) (додаток 5):

Таблиця 5

В обґрунтуванні робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень (Таблиця 5) відображена лише заробітна плата, без проведення розрахунку робочого часу надаваних послуг, трудовитрат та періодичності їх виконання.

Між тим, складові робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень, наведені у позиціях 1, 3 та 4 Таблиці 3 вже включені до складових робіт по сприянню у виконанні Перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів (позиції 2, 8 та 9 Таблиці 1).

Таким чином, за рахунок дублювання зазначених вище складових робіт у надаваних послугах, відбулося збільшення витратної частини в структурі Розрахунку.

Відображення складових робіт по сприянню у виконанні Перевізниками умов договорів про перевезення пасажирів, укладених із Замовником та інших нормативних актів та робіт по юридичному забезпеченню підприємств з питань організації перевезень з однаковими складовими, без обчислення робочого часу для виконання цих робіт та періодичності їх виконання, дає підстави вважати, що вартість послуг, що надаються перевізникам різної форми власності, які працюють на автобусних маршрутах загального користування м. Києва в режимі маршрутного таксі, по забезпеченню організації пасажирських перевезень, у розмірі 105 грн., є економічно необґрунтованою.

Позивач в позовній заяві посилається на Закон України "Про ціни та ціноутворення" (далі - Закон) зазначив, що ціна (тариф) послуг, які надає Позивач є вільна. Законодавством не передбачений обов'язок суб'єкту господарювання доводити економічне обґрунтування цін (тарифів).

Однак, колегія вважає за необхідне зазначити, що законодавчо передбачено особливості ведення та управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки, де можуть також встановлюватися особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки (стаття 3 Закону).

Закон також визначає, що політика ціноутворення направлена на збалансування ринку засобів виробництва, товарів і послуг, а також на протидію монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг.

Підтримка конкуренції на такому соціально - важливому ринку як перевезення пасажирським транспортом, в частині організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, має вирішальний вплив на інтереси споживачів.

Необґрунтована вартість надання послуг по забезпеченню організації пасажирських перевезень на міських маршрутах, встановлена Позивачем, може негативно вплинути на стан та тенденції перевезень пасажирів у м. Києві, в частині підвищення приватними перевізниками тарифу на проїзд, оскільки окрім основних затрат на паливно - мастильні матеріали, запасні частини та комплектуючі рухомого складу вони несуть додаткові витрати, пов'язані з отриманням вказаних послуг за економічно необґрунтованою вартістю, та як наслідок призвести до ущемлення інтересів споживачів на ринку перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування в режимі маршрутного таксі у м. Києві.

Отже, враховуючи викладене, дії Комунальної служби перевезень, які полягають у встановленні необґрунтованої послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва, шляхом включення у неї додаткових робіт, що не стосуються організації перевезень, та економічно необґрунтованої вартості цієї послуги, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, що може призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до п.11 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 було дотримано вимоги ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для визнання рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 недійсним, а отже вимоги позивача про визнання зазначеного рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом та відповідно до частини першої статті 22 зазначеного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Відповідно до ст. 3 "Про Антимонопольний комітет України" одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України мають, в тому числі, повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та, під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Оскільки Комунальною службою перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) штраф накладений рішенням Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 не сплачено, чим порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу в розмірі 68000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач не повно з'ясував обставини справи при винесенні спірного рішення і, що воно суперечить нормам чинного законодавства.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим заява про перевірку рішення в порядку нагляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду м.Києва від 21.12.2011 у справі № 58/466 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 58/466 залишити без змін.

Матеріали справи № 58/466 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.