Постанова

від 20.06.2012 по справі 58/466

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 58/466 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Прокопанич Г.К., Хрипуна О.О. розглянув касаційну скаргуКомунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постановувід 12.04.2012

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 58/466 господарського судуміста Києва за позовомКомунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України провизнання недійсним та скасування рішення від 30.08.2011 та за зустрічним позовомКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України доКомунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та зобов'язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Котової Ю.І., Ясиновської Т.О.,

відповідача -Мілевської В.А., Новицького М.З.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулася з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -відділення АМК) про визнання недійсним рішення відділення АМК від 30.08.2011 № 71/01 у справі № 53-01/07.11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

У листопаді 2011 року відділення АМК звернулося із зустрічними позовними вимогами про стягнення штрафу в розмірі 68000,00 грн., накладеного вказаним рішенням відділення АМК та зобов'язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.12.2011 (суддя Блажівська О.Є.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного бюджету України 68000,00 грн. штрафу.

У касаційній скарзі Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 21.12.2011, постанову апеляційного суду від 12.04.2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 № 71/01-П у справі № 53-01/0711 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"' на Комунальну службу перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першої статті 13 Закону України "Про захист від економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, що може призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку та зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом перегляду переліку робіт, що входять до послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва та приведення вартості (тарифу) цієї послуги до економічно обґрунтованого рівня. Оприлюднити переглянутий перелік робіт, що входять до послуги з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва та приведену вартість (тарифу) цієї послуги до економічно обґрунтованого рівня в офіційному друкованому виданні газеті Київської міської ради "Хрещатик".

Як вбачається з наявних матеріалів справи, згадане рішення було прийнято відділенням АМК у зв'язку з наступним.

Відповідно до Положення "Про Комунальну службу перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.11.1997 № 1776 "Про створення госпрозрахункової служби пасажирських перевезень" (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.02.2009 № 206 (далі - Положення), метою та предметом діяльності Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема є: надання послуг юридичним та фізичним особам з організації в м. Києві перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення, а також транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів (пункт 2.1.1); сприяння розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища, створення належних умов для діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності у сфері послуг з перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення у м. Києві (пункт 2.1.2); виконання функцій робочого органу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва (пункт 2.2.2); організація та забезпечення роботи єдиної міської системи автоматизованого диспетчерського управління транспортними засобами, які виконують перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва (пункт 2.2.3) тощо.

Згідно з Положенням Комунальна служба перевезень створена з метою надання послуг юридичним та фізичним особам з організації в м. Києві перевезень пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення, а також транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів (пункт 2.1.1).

Комунальна служба перевезень укладає з приватними перевізниками, які обслуговують автобусні маршрути загального користування в режимі маршрутного таксі у м. Києві договори про надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва. Остання редакція форми зазначеного договору затверджена наказом начальника Комунальної служби перевезень від 01.02.2010 № 5/1-ОД.

Листом від 20.06.2011 № 2052 Комунальна служба перевезень поінформувала, що нею укладені договори про надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва з 59 приватними перевізниками.

Становище Комунальної служби перевезень на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Києві визначалось відділенням АМК відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Відповідно до Методики та абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комунальна служба перевезень протягом періоду з 01.05.2008 до 23.05.2011 займала монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з питань організації перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Києві, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у неї немає жодного конкурента.

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) -це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Згідно з частиною першою статті 12 вказаного закону суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

За приписами пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 5 частини другої статті 13 цього ж закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами.

Стаття 19 цього закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.

За приписами частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши, що рішення відділення АМК прийнято з дотриманням приписів чинного законодавства та в межах наданих відділенню повноважень, за відсутності передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання рішення АМК недійсним, дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності й підстав для задоволення первісного позову.

Водночас господарські суди першої та апеляційної інстанцій, беручи до уваги наявність чинного рішення АМК, яке у встановленому порядку не скасовано, недійсним не визнано та є обов'язковим для виконання (частина друга статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), встановивши факт отримання відповідачем рішення АМК та несплату ним накладеного штрафу протягом двомісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 56 вказаного закону, дійшли обґрунтованих висновків стосовно необхідності задоволення зустрічних позовних вимог відділення АМК.

Доводи касаційної скарги (у тому числі й щодо правильності визначення відділенням АМК меж ринку та монопольного (домінуючого) становища на ньому позивача) не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 у справі № 58/466 залишити без змін.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Г. Прокопанич

Суддя О. Хрипун