Постанова

від 05.11.2008 по справі 15/453-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/453-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 листопада 2008 р.                                                                                    № 15/453-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                      Вовка І.В.,

                                                                      Стратієнко  Л.В.,

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні касаційну скаргу Комунального  підприємства ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області  на постанову   Харківського   апеляційного господарського суду   від 7 липня   2008 року у справі № 15/453-07 за позовом  Комунального  підприємства ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області  до Житлово –будівельного  кооперативу  № 11 про стягнення  заборгованості ,-

Встановив:

У  жовтні  2007 р.  КП  ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області   звернулось  до  господарського суду   Харківської  області  з  позовом   до  Житлово –будівельного  коперативу  № 11 про   стягнення 74624,72 грн.  заборгованості,  440,07 грн.  - 3 %  річних,   895,47 грн. –інфляційних втрат,  220,03 грн. –пені  за  неналежне  виконання  зобов'язання  по  оплаті   послуг   з  водопостачання   та  прийому  стоків  в  комунальну   каналізацію.

Рішенням  господарського суду   Харківської  області   від  10 квітня  2008р.,  залишеним  без  змін  постановою  Харківського  апеляційного  господарського суду  від  7 липня  2008р.,   провадження  у справі  припинено  в  частині  стягнення  10850,71 грн.  основного  боргу.  Стягнуто   з  відповідача   на  користь  позивача  24114,46 грн.  основного  боргу  та судові  витрати.

У  касаційній  скарзі  позивач, посилаючись на  порушення  судами  норм  матеріального  і  процесуального  права, просить скасувати   прийняті  у справі  судові  рішення,  та   прийняти  нове  рішення  про   задоволення  позову у повному  обсязі.

У  відзиві  на  касаційну  скаргу  відповідач,  посилаючись  на  безпідставність  доводів  касаційної  скарги,  просить  залишити  її без  задоволення,  а  оскаржувані  судові  рішення  без  змін.  

Заслухавши  пояснення  представників  сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга  не підлягає   задоволенню з таких підстав.

Як вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  судами  попередніх  інстанцій,    рішенням  господарського суду  Харківської  області   від  18 квітня   2007р.  у справі   № 15/04-07 за  позовом  КП ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області  до  Житлово –будівельного  кооперативу  № 11 про   спонукання   до  укладення   договору № 13  від  1 січня  2007р. на  відпуск  води  з  комунального   водопроводу   та  прийом  стоків  у  комунальну  каналізацію,   позовні  вимоги  задоволено  частково  та  зобов'язано Житлово –будівельний  кооператив  № 11 укласти   договір   з   КП ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області  на  відпуск  води  з  комунального  водопроводу  та  прийом  стоків у  комунальну каналізацію.

Згідно  з п. 3  даного  договору   № 13,   облік   кількості  використаної  води   здійснюється  за  показниками  водолічильника, який  відповідач  повинен  установити  самотужки  і  за  свої  кошти  за  вказаною  в  договорі  адресою.

Пунктом  6 договору  передбачено, що   розрахунок  за  воду,  використану   відповідачем,  і  стоки  здійснюється  по  тарифах,  затверджених  Лозівською   міською  радою.

Судами  встановлено, що  у  171  квартирі  Житлово –будівельного  кооперативу  № 11  встановлені  індивідуальні  засоби   обліку  споживання,  члени  кооперативу   мають  особові  рахунки  для  внесення  платежів за  отримані  послуги по  воді  і  стокам і  за  спожиті   послуги своєчасно  розрахувались   з  урахуванням   даних  приладів  обліку.

Протягом    з  28 квітня   2007р.   по  31 серпня  2007р. позивачем   відповідно  до  умов  договору  надавались  послуги  з  водопостачання  та  водовідведення.

Відповідачем   частково  оплачені  дані  послуги на  суму  10850,71 грн.

Предметом  спору   у даній  справі  є вимоги  про  стягнення 74624,72 грн.  заборгованості,  440,07 грн.  - 3 %  річних,   895,47 грн. –інфляційних втрат,  220,03 грн. –пені  за  неналежне  виконання  зобов'язання  по  оплаті   послуг   з  водопостачання   та  прийому  стоків  в  комунальну   каналізацію, посилаючись  на те, що облік   питної  води   повинен  здійснюватись розрахунковим   шляхом згідно  з  встановленими нормами незалежно  від  наявності  квартирних  водолічильників.     

Суд першої  інстанції,  з  яким  погодився апеляційний   господарський  суд,  встановивши, що  договором   № 13  від  1 січня  2007р.  не  встановлений  порядок    розрахунків  за  споживання   води  з  урахуванням  тих  абонентів, що  не  мають  вимірювальних приладів,  враховуючи  вимоги    Правил   надання   послуг  з  централізованого  опалення,  постачання   холодної  та  гарячої  води  і  водовідведення,    розрахунки  за   наданні  послуги  з  водопостачання  та  водовідведення  повинні  проводитись    з  урахуванням   показників  водоличильників,  а  мешканці,  які  не мають   водоличильників повинні  розраховуватись   згідно  з  встановленими нормативами споживання. Оскільки  позивачем  не  надано  документів   підтверджуючих   надання  послуг  по  водопостачанню  на  суму  позову,   то  сума боргу, згідно  розрахунків  по  нормативам  водопостачання  та    показанням   водоличильників  складає 34965,17 грн.

 Зважаючи  на  те, що  відповідачем  частково  оплачено  заборгованість на суму  10850,71 грн., попередні  судові  інстанції дійшли  висновку, що  в цій  частині  вимог  провадження у  справі    слід  припинити   на  підставі  п. 1  ст.  80 ГПК України, а  позовні  вимоги   підлягають  частковому  задоволенню  у  розмірі  24114,46 грн.  

Щодо вимог   про стягнення 3 %  річних,   інфляційних втрат  та  пені,  суди попередніх  інстанцій  встановивши, що  позивачем не  надано  доказів  надсилання   рахунків   відповідачу,  дійшли  висновку, що   у позові  цій   частині  слід  відмовити.

 Відповідно до  ч. 1 ст. 1117 ГПК України підставами касаційного  оскарження  є   неправильне  застосування  судом  першої  або  апеляційної  інстанції норм  матеріального права   чи  порушення  норм  процесуального  права.

Доводи  касаційної скарги  не  дають  підстав  для  висновку,  що   при  розгляді  справи  судами   допущене неправильне  застосування  норм  матеріального  права чи  порушення  норм  процесуального  права,  які  передбачені  ст. 11110 ГПК України, як   підстави  для скасування  або  зміни  судових  рішень.

Враховуючи  вищевикладене,  колегія  суддів  вважає за  необхідне касаційну  скаргу  залишити  без  задоволення,  а  оскаржувану  постанову апеляційного суду   без  змін,  як  таку,  що  постановлена  з  дотриманням норм  матеріального  і  процесуального  права.  

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

                  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну  скаргу  Комунального  підприємства ”Водоканал” Лозівської  міської  ради  Харківської  області   залишити  без  задоволення,  а  постанову   Харківського апеляційного господарського суду   від 7 липня 2008 року  залишити  без  змін.

Головуючий                                                                                     Гончарук П.А.

Судді                                                                                            Вовк І.В.

                                                                                                      Стратієнко  Л.В.