Постанова

від 14.10.2008 по справі 12/123

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/123

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

14.10.08                                                                                           Справа  № 12/123

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Якімець Г.Г.

                                                            Зварич О.В.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2008р.

у справі № 12/123

за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріамонт», м.Трускавець

про стягнення 64347,15 грн.

За участю представників:

позивача: Дякон Б.Р.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2008р. у справі № 12/123 відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріамонт», м.Трускавець про стягнення 64347,15 грн.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не представлено доказів, що саме відповідач отримував матеріальні цінності за видатковими накладними, оскільки відсутні доручення на отримання таких матеріальних цінностей. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

Скаржник, позивач у справі, не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, позов задоволити з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, подав заяву про застосувати строків позовної давності, вказавши, що позивачем при подачі позову до Господарського суду Львівської області пропущено трьохрічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, оскільки позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 2001р. по 2004р., а до суду він звернувся лише 26.05.2008р.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не скерував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріамонт»про стягнення 64347,15 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несплати вартості товару, переданого позивачем відповідачу за видатковими накладними у період з 2001р. по 2004р.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивач не представив доказів того, що саме відповідач отримував матеріальні цінності, оскільки відсутні доручення на отримання таких матеріальних цінностей, як того вимагає Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. Тобто суд дійшов висновку, що недотримання вимог вказаної інструкції при передачі матеріальних цінностей (передача продавцем цінностей без отримання довіреності) не може свідчити про фактичну передачу цих цінностей покупцю - в даному випадку відповідачу.

Зазначений висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи виходячи з наступного.

В матеріалах справи знаходяться засвідчені належним чином копії видаткових накладних на передачу позивачем відповідачу матеріальних цінностей (а.с.18-75), з яких вбачається, що матеріальні цінності були отримані керівником ТзОВ «Адріамонт», у зв'язку з чим в графі «отримав»видаткових накладних міститься підпис керівника, засвідчений відтиском печатки відповідача. Зразок підпису керівника ТзОВ «Адріамонт»міститься також в інших документах, які є в матеріалах справи: акти звіряння взаєморозрахунків, довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до ч.5 ст.65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Таким чином, видаткові накладні на передачу матеріальних цінностей, підписані керівником ТзОВ «Адріамонт»та засвідчені печаткою відповідача є належним доказом того, що відповідач отримав зазначені в цих накладних матеріальні цінності.

Як вбачається з акту звіряння взаєморозрахунків між філією ЗАТ «Трускавецькурорт»ПМТП та ТзОВ «Адріамонт»за 1 квартал 2006р., підписаного сторонами та засвідченого відтисками печаток ЗАТ «Трускавецькурорт»та ТзОВ «Адріамонт»(а.с.76), заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2006р. складала 106142,02 грн., з них, як стверджує позивач, 64347,15 грн. за промислові товари, яка є сумою позову. Однак, як вставлено судом апеляційної інстанції за наявними у справі копіями видаткових накладних, підписаних керівником ТзОВ «Адріамонт»та засвідчених печаткою відповідача, належними доказами підтверджується лише заборгованість на суму 60754,24 грн.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою № 667 від 11.04.2008р. про сплату боргу в сумі 64347,15 грн. до 24.04.2008р.(а.с.79). Однак, така вимога залишена відповідачем без відповіді.

Докази на спростування чи погашення документально підтвердженої суми боргу у розмірі 60754,24 грн. у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було пропущено строк позовної давності і з цієї підстави відмовив у позові.

Проте такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 ЦК України визначено випадки переривання строку позовної давності. Зокрема одним з таких випадків є вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

У даному випадку вчиненням дії, яка свідчить про визнання відповідачем боргу, є підписання ним та засвідчення відтиском печатки відповідача акту звіряння взаєморозрахунків між ТзОВ «Адріамонт»та ЗАТ «Трускавецькурорт»станом на 31.03.2006р. на суму 106142,02 грн. Вчинення такої дії боржником є підставою для переривання строку позовної давності.

Відповідно до ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, початок перебігу строку позовної давності до вимог ЗАТ «Трускавецькурорт»необхідно обчислювати з 31.03.2006р.

Виходячи з наведеного, на момент звернення ЗАТ «Трускавецькурорт»з позовом до суду строк позовної давності не сплив.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не заявляв про застосування судом першої інстанції позовної давності, проте, в порушення норми ст.267 Цивільного кодексу України, суд все ж застосував її з власної ініціативи.

Заявлена відповідачем до суду апеляційної інстанції заява про застосування позовної давності не приймається колегією до уваги, не лише з підстави, що така не заявлялась в суді першої інстанції, а й з мотивів переривання перебігу позовної давності.

Відтак, позовні вимоги, апеляційна скарга підлягають задоволенню частково, рішення місцевого господарського суду –скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 60754,24 грн. боргу, як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець задоволити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2008 року у справі № 12/123 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 60754,24 грн. боргу.

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адріамонт»(м.Трускавець Львівської області, вул.Стебницька, 61, код ЄДРПОУ 31077267) на користь Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»(м.Трускавець Львівської області, вул.Біласа, 13, код ЄДРПОУ 30322940, р/р 260073013486 в АБ «Національні інвестиції»м.Київ МФО 300498) - 60754,24 грн. боргу, 607,54 грн. на відшкодування сплаченого державного мита; 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст.116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                            Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.