4/165
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.11.08 р. Справа № 4/165
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача – не явився,
від відповідача – Смирнов В.М. – за довіреністю від 03.10.08р.,
за позовом - Приватного підприємства “Торговий Дім Європацукор” смт. Іваничі
Волинської області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія
Донбас-Індустрія” м. Донецьк
про стягнення 41657,50грн. заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних
в с т а н о в и в :
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 41657,50грн., з яких: 35000,00грн. – повернення передплати, 5973,25грн. - інфляційні витрати, 684,25грн. - 3% річні.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №54/11 від 16.11.2007року, рахунок-фактуру №кк-000241 від 16.11.2007року на суму 84996,00грн., який виставлений відповідачем позивачу для оплати, платіжне доручення №364 від 19.11.2007р. на суму 45000,00грн. в обґрунтування перерахування коштів позивачем, претензію-вимогу №16/07 від 19.12.2007р., в якій позивач повідомляє відповідача, що відпала необхідність у поставці товару та просить повернути кошти, платіжне доручення №34 від 08.02.2008року на суму 10000,00грн., яким частково повернуті кошти позивачу.
Відповідач погодився з позовними вимогами в частині повернення 35000грн., але заперечує проти нарахування на цю суму інфляційних витрат та річних відсотків на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, вважаючи відсутніми у нього грошових зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №54/11 від 16.11.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором відповідач взяв на себе зобов'язання постачальника, а саме: поставити покупцю вапняк для цукрової промисловості фр.30-80, виробництва Комсомольського рудоуправління у кількості 1000тон за ціною 139,20грн. за 1 тону з ПДВ та залізничним тарифом (п. 1 договору), а позивач повинен був за цим же договором оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати залізничного тарифу, а товар - по факту відвантаження, протягом 3 банківських днів, після повідомлення постачальником відвантаженої кількості товару та номерів вагонів (п. 9 договору).
Сторонами в договорі не передбачений конкретний строк поставки товару, але у відповідності до п. 4 договору відвантаження продукції покупцю здійснюється тільки після надання попереднього письмового замовлення покупця із зазначенням виду продукції, обсягу поставки, повних відвантажувальних реквізитів.
Відповідачем (постачальником) у відповідності з п.9 договору виставлений позивачу для оплати залізничного тарифу ст.Іваничи рахунок-фактура №кк-000241 від 16.11.2007р. на суму 84996,00грн.
2
Позивач платіжним дорученням №364 від 19.11.2007року перерахував на рахунок відповідача не всю суму, як вказано у рахунку-фактурі, а частину - 45000,00грн., тобто порушив умови п. 9 договору. Крім цього у призначені платежу платіжного доручення вказано, що оплаті здійснюється не за залізничний тариф, а за доломіт згідно рахунку-фактури №кк-000241 від 16.11.2007р.
Позивачем 19.12.2007р. на адресу відповідача направлена претензія-вимога №51, в якій позивач повідомляє відповідача, що відпала необхідність у поставці товару та просить повернути перераховані кошти.
Відповідач платіжним дорученням №34 від 08.02.2008року повернув позивачу 10000,00грн., а решта в сумі 35000грн. залишились неповернутими.
Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК), передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
У відповідності з частиною 2 статті 693 ЦК якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, але не передав товар (не виконав обумовлені дії) у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Приймаючи до уваги, що позивач відмовився від виконання договору в подальшому, не сплатив всю суму, яка була вказана у рахунку-фактурі №кк-000241 від 16.11.2007р. постачальником, відпала необхідність у поставці вапняку за тим, що закінчився сезон переробки цукрових буряків, господарський суд, враховуючи частину повернених відповідачем коштів в сумі 10000грн. задовольняє вимоги позивача в частині стягнення залишених неповернутими 35000грн.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення стягнути з відповідача 5973,25грн. - інфляційних витрат, 684,25грн. - 3% річних з посиланням на норми статті 625 ЦК, суд відмовляє з огляду на наступне.
Стаття, на яку посилається позивач, вимагає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Прострочення боржника прописано законодавцем у статті 612 ЦК. Так, порушенням зобов'язання є, зокрема, прострочення боржника, яке пов'язано перш за все з недотриманням ним строків виконання зобов'язання, який може бути визначений календарною датою або закінченням відповідного періоду часу, або вказівкою на певну подію, яка обов'язково має настати. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк (термін), встановлений договором або законом.
Договором же сторони прямо передбачили, що поставка мусить бути після проплати позивачем 100% залізничного тарифу. Як вбачається з матеріалів справи, саме позивачем порушені ці умови договору, так як він не перерахував всієї суми за виставленим йому рахунком: виставлявся рахунок №кк-000241 від 16.11.2007р. на суму 84996,00грн., а сплачений пл.дорученням №364 від 19.11.2007року тільки 45000грн. Крім цього, суд бере ще і до уваги той факт, що позивач відмовився від виконання поставки вапняку для цукрового виробництва без будь-яких пояснень. Можливий несприятливий для позивача правовий наслідок у зв'язку із втратою інтересу для кредитора зокрема тоді, коли поставка товарів прострочена з вини постачальника. А, оскільки позивач не виконав умови договору щодо оплати всієї суми за залізничний тариф, самостійно відмовився від подальшого виконання договору, господарський суд визначає відсутніми порушення з боку відповідача такого зобов'язання, як прострочення. Крім цього стаття 625 ЦК України стосується лише відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов'язання. Оскільки за загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає тільки за наявності вини особи, яка порушила зобов'язання, і ця вина презумується, тому позивач повинен довести, що виконання зобов'язання стало неможливим з вини саме відповідача.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством, тобто прямо пропорційно задоволеної суми.
3
На підставі ст.ст.526,530,625,693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Приватного підприємства “Торговий Дім Європацукор” смт. Іваничі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Донбас-Індустрія” м. Донецьк про стягнення 41657,50грн. заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Донбас-Індустрія” м. Донецьк-83069, вул. Старобешевська, 114 (поштова адреса: 83014, м. Донецьк, вул. Павших Комунарів, 63/1), ЄДРПОУ 33702992 на користь Приватного підприємства “Торговий Дім Європацукор” смт. Іваничі Волинської області-45300, вул. Заводська, 18, ЄДРПОУ 33971572 борг в сумі 35000грн., державне мито – 350,00грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 10.11.2008року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу
1-відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2368847 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні