Постанова

від 24.04.2012 по справі 45/212б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 45/212б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. -доповідач, суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.01.12р. на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.02.12р. у справі№45/212б господарського суду Донецької області за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокурс", м.Донецьк до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Івтекс" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від кредитора:не з'явився від боржника:не з'явився від скаржника:ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. у справі № 45/212б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Івтекс"; ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Івтекс"; припинено провадження у справі № 45/212б.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12р. апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Креатив»та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ в особі Донецької обласної дирекції м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. у справі № 45/212б -залишені без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. у справі № 45/212б про банкрутство залишено без змін.

Не погодившись з Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. та Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12р. у справі № 45/212б, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що арбітражний керуючий Маншиліна Г.О. не виконувала належним чином свої обов'язки як ліквідатора в порушення вимог та приписів Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . При цьому , вважає оскаржену ухвалу суду першої інстанції передчасною, оскаржені процесуальні документи такими , що прийняті в порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 22,41,103,104 ГПК України.

В призначене судове засідання представники ініціюючого кредитора та боржника не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги учасники процесу були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Так, відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 2 ст. 34 цього Кодексу обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами, наявними у справі, Ухвалою від 05.11.2009р. за заявою приватного підприємства "Технологічні системи 2007" м. Донецьк господарським судом Донецької області за загальною процедурою порушена справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Івтекс" внаслідок фінансової неспроможності.

Ухвалою суду за результатами підготовчого засідання від 11.11.2009р. введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий ОСОБА_8, встановлено дату складання реєстру вимог кредиторів та дату попереднього засідання суду щодо розгляду реєстру вимог кредиторів.

В газеті „Голос України" № 220 від 20.11.2009р. опубліковано оголошення про порушення справи № 45/212б про банкрутство ТОВ "Івтекс" .

Ухвалою суду від 04.02.2010р. припинені повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_8 в якості розпорядника майна та призначено розпорядником майна по справі №45/212б про банкрутство ТОВ "Івтекс" арбітражного керуючого Маншиліну Г.О. за письмовою згодою.

Ухвалою за результатами попереднього засідання від 07.10.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів, встановлена дата проведення перших загальних зборів кредиторів на 12.10.2010р. та дата засідання суду з розгляду питання щодо введення подальшої процедури по справі на 14.10.2010р.

Постановою господарського суду від 14.10.2010р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначений арбітражний керуючий Маншиліна Г.О.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2011р. замінено ініціюючого кредитора -ПП „Технологічні системи 2007" м. Донецьк на приватне підприємство „Технокурс" м. Донецьк у зв'язку з укладанням договору відступлення права вимоги (цесії).

18.01.2012 року до місцевого господарського суду надійшов звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс, затверджений на засіданні комітету кредиторів 16.01.2012 р.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Івтекс", відповідно до ст. ст. 22-34 Закону, виконані усі необхідні дії по ліквідації банкрута: вжито всіх заходів на пошук, виявлення, повернення майна боржника, здійснено запити щодо виявлення майнових активів до спеціалізованих державних установ, які здійснюють реєстрацію та облік нерухомого майна, закрито банківські рахунки. Згідно відомостей наданих ліквідатором, у банкрута відсутні будь-які активи, об'єкти нерухомості, цінні папери, транспорті засоби, земельні ділянки, які належать останньому на праві власності.

Згідно з п. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

До вказаного звіту ліквідатором були додані відповіді на подані ним повідомлення і запити щодо виявлення майна банкрута, що свідчить про належне виконання ним своїх обов'язків як особи, що здійснює ліквідаційну процедуру. Разом з цим, майна та інших активів у банкрута не виявлено.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 вищевказаного закону, господарський суд на підставі ст. 40 Закону припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.

Оскільки ліквідатором були проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута, заперечень від кредиторів проти затвердження звіту та ліквідаційного балансу до суду подано не було, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі.

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, а доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" такими -що не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки ухвала господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12р. у справі № 45/212б відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2012р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12р. у справі № 45/212б залишити без змін.

Головуючий суддя: М.Д. Запорощенко Судді: Н.В. Акулова С.В. Владимиренко