Постанова

від 23.04.2012 по справі 6/118/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 6/118/2011

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргмін і К" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі№ 6/118/2011 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оргмін і К" провідшкодування 94017,60 грн. збитків та стягнення 8555,60грн. пені,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. № 53-ЮР-278 від 29.12.2007),

від відповідача: не з'явились,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.09.2011 (суддя Василенко Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 6/118/2011 (колегія суддів у складі: Мєзєнцев Є.І. -головуючий, Зубченко І.В. -доповідач, Марченко О.А) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргмін і К" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" 94017,60 грн. збитків, 8555,60 грн. пені, витрат з оплати державного мита 1025,73 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргмін і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 15.09.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі 6/118/2011, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами обох інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанції встановлено, що між ТОВ "Карпатнафтохім" та ТОВ "Оргмін і К" 10.06.2008 укладений договір підряду № 49-026/08 на виконання робіт з капітального будівництва (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору, позивач доручає, а відповідач зобов'язується у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов договору забезпечити на свій ризик виконання будівельно-монтажних робіт (далі - БМР) з будівництва установки виробництва ПВХ потужністю 300 тис. тн в рік, а саме: корпусу № 654 (будівельний об'єкт С420) та корпусу № 655 (будівельний об'єкт С430).

Згідно з пунктом 17.1 договору, відповідач гарантував відповідність якості закінчених робіт, що поставляються за даним договором, вимогам, визначених у проектній та нормативній документації для даного виду робіт, умовам договору та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Відповідачем умови договору щодо якості виконаних робіт виконані неналежним чином, що спричинило додаткові витрати позивача, пов'язані з недоліками, допущених відповідачем.

Позивачем виявлені недоліки у якості робіт, здійснених відповідачем під час виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті корпусу № 655, а саме відбулося просідання ґрунтів та основи підлоги, просідання фундаментів під обладнанням, пошкодження основи підлоги в результаті просідання ґрунтів.

На виконання умов договору позивач листом № 01/2-030 від 19.03.2010 запросив представників відповідача для складання та підписання дефектного акту виконаних робіт у корпусі № 655 установки виробництва ПВХ.

Спеціалісти відповідача прибули на будівельний майданчик і брали участь у проведенні обстеження дефектних робіт у корпусі № 655. Проте складений за результатами даного обстеження дефектний акт від 07.04.2010 представниками відповідача не підписаний.

Разом з цим, в листі № 48 від 07.04.2010 відповідач зазначив, враховуючи порушення норм вимог СНиП 2.03.01-84 "Будівельні норми та правила. Бетонні та залізобетонні конструкції" і пункта 17.4 договору підряду 49-026/08 від 10.06.2008, дефекти спричинені внаслідок неправильної експлуатації або неправильності інструкції щодо експлуатації змонтованих конструкцій об'єкта будівництва, розроблених самим позивачем або залученими ним третіми особами і порушення позивачем вимог СНиП 2.03.01-84 (пункт 17.4 договору).

Згідно з пунктом 17.5 договору, якщо між позивачем та відповідачем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин по вимозі будь-якої із сторін може бути проведена незалежна експертиза. Висновок незалежної експертизи є кінцевим та перегляду не підлягає.

Не погодившись з аргументами викладеними відповідачем, позивач листом № 21/09-167 від 15.04.2010, у відповідності до пункту 17.5 договору, повідомив відповідача про проведення незалежної експертизи зі спірних питань із залученням КНВП "Львівбудакадемія".

За результатами обстеження спеціалістами КНВП "Львівбудакадемія" корпусу № 655 складено технічний висновок щодо причин виникнення дефектів з виконання робіт при влаштуванні підлог, і підтверджено обсяг робіт викладених у дефектному акті та спрямованих на виправлення та приведення конструктиву підлоги у відповідність до проектних вимог.

Зазначений технічний висновок КНВП "Львівбудакадемія" та дефектний акт листом № 62/1-166 від 03.09.2010 позивач направив відповідачу, який відповідач отримав 14.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки строки усунення відповідачем дефектів (недоліків) у виконаних БМР умовами договору не встановлені, на думку позивача, недоліки підлягали усуненню у строки, встановленні у дефектному акті (30 днів з моменту його отримання).

У зв'язку з тим, що відповідачем недоліки у встановлений строк не усунені, позивач уклав додаткову угоду до договору № 49/0-0921/08 (ГП 22/10) від 04.11.2008 з ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд" ВАТ "Глобал-Інжінірінг" на виконання додаткового обсягу будівельно-монтажних робіт по недоліках в корпусі № 655 установки виробництва ПВХ-С потужністю 300 тис. тн в рік допущених відповідачем.

У період з листопада 2010 року по березень 2011 року ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд" ВАТ "Глобал-Інжінірінг" усунуло недоліки будівельно-монтажних, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 94017,60 грн. Позивачем вказані роботи оплачені в повному обсязі, і останній вважає, що зазначені витрати є для нього збитками, пов'язаними з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Крім цього, за неусунення дефектів у виконаних підрядних роботах у встановлений строк, позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до пункту 18.3.2 в сумі 8555,60 грн.

Оскільки відповідач порушення закону не усунув та збитки позивачу не відшкодував, останній звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідачем на виконання договору виконані певні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень, листопад 2008 року та січень 2009 року, підписаними уповноваженими представниками сторін без доповнень та зауважень.

Разом з цим, незавершений будівництвом об'єкт к-с 655 був переданий відповідачем позивачу, а потім, позивачем - ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд", а також передані технічні висновки ВАТ "Геотехнічного інституту", що вбачається з акту передачі незавершеного будівництва (т.1 а.с. 105)

Відповідно до вказаного технічного висновку, середня щільність сухого ґрунту складає 1,594 г/см. куб.

Згідно з пунктом 17.3 договору, виявлені в період гарантійного строку недоліки оформляються дефектним актом, підписаного сторонами із визначенням термінів їх усунення. Якщо відповідач не з'явиться без поважних причин для складання дефектного акту у визначений позивачем строк, позивач має право залучити до складання акта, з визначенням строків усунення дефектів, незалежних експертів, повідомивши про це відповідача. Акт, складений без участі відповідача, надсилається йому для виконання протягом 5-ти днів після складання. Відповідач усуває недоліки зазначені в дефектному акті за свій рахунок, за винятком випадків, передбачених пунктом 17.4 договору.

Пунктом 17.4 договору встановлена відповідальність відповідача за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єктах будівництва) і змонтованих конструкція протягом гарантійних строків, якщо не буде доведено, що недоліки виникли внаслідок певних обставин, перерахованих у договорі.

У зв'язку з тим, що позивачем були виявлені недоліки у зданих відповідачем роботах, позивач листом № 01/2-030 від 19.03.2010 запросив представників відповідача для складання та підписання дефектного акту по виконаних роботах у корпусі № 655 установки виробництва ПВХ, а саме: просідання ґрунтів та основи підлоги, просідання фундаментів під обладнанням, пошкодження основи підлоги в результаті просідання ґрунтів.

Спеціалісти відповідача брали участь у проведенні обстеження дефектних робіт у корпусі № 655. Проте складений за результатами обстеження дефектний акт від 07.04.2010 ними не підписаний. (т.1 а.с. 41).

Листом № 48 від 07.04.2010 (т.1 а.с. 40) відповідач зазначив, що дефекти виконаних робіт утворилися, у зв'язку з тим, що протягом 16-ти місяців об'єкти підпадали під дії атмосферних осадків і тим самим підлога була пошкоджена. Крім цього, відповідач вказував на недоліки проектної документації, наданої позивачем.

Відповідач виконував роботи на підставі проектно-кошторисної документації позивача, згідно з якою одним з конструктивних елементів будівельно-монтажних робіт по корпусу та № 655 є влаштування основ підлог (витяг з ПКД 03-3068-4240-655-АР, т. 1 а.с. 135).

У відповідності з вищевказаним, основою підлоги служить грунт, ущільнений до щільності сухого ґрунту 1,65 т/м. куб. (1,65 г/см. куб.) і втрамбованим у нього шаром щебеню на глибину 40 мм.

Відповідачем умови кошторисної документації в цій частині не дотримані, що підтверджується і положеннями вказаних вище висновків.

Так, відповідачем визначений коефіцієнт ущільнення 0,99625 (1,594/1,6=0,99625), що є неприпустимим.

Допущені дефекти є скритими, що підтверджуються вказаними висновками.

Згідно з СНиП 3.02.01-87 "Земляні споруди, основи і фундаменти", коефіцієнтом ущільнення є відношення досягнутої щільності сухого ґрунту до максимальної щільності сухого ґрунту отриманої в приладі стандартного ущільнення по ГОСТ 22733-77 "Ґрунти. Методи лабораторного визначення максимальної плотності".

Визначені у 2010 році КНВП "Львівбудакадемія" коефіцієнти ущільнення ґрунтів зворотної засипки виконані з дотримання ГОСТ 22733-77 "Ґрунти. Методи лабораторного визначення максимальної плотності" та ДБН В.2.3-4:2007 "Автомобільні дороги. Проектування і будівництво" (коефіцієнти ДБН В.2.3-4:2007 "Автомобільні дороги. Проектування і будівництво" аналогічні СНиП 3.02.01-87 "Земляні споруди, основи і фундаменти") виконані з дотриманням діючих вимог та правил, а саме: шляхом відношення досягнутої щільності сухого ґрунту до максимальної щільності сухого ґрунту отриманої в приладі стандартного ущільнення та становить 0,90 (підлоги) і 0,86 (прифундаментні зони), що не відповідає вимогам ПКД (03-3068-4240-655-АР лист 9), СНиП.

Фактично відповідачем при виконанні певних робіт припущені випадки відступлення від проектної документації, що спричинило наявність дефектів.

Згідно з пунктом 17.1 договору, відповідач гарантує відповідність якості закінчених робіт, що виконуються за договором, вимогам, визначених у проектній та нормативній документації для даного виду робіт, умовам договору та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Початок гарантійного строку - дата підписання акта Державної приймальної комісії. При цьому, згідно з останнім реченням даного пункту договору: "Гарантія якості поширюється на всі конструктивні елементи і роботи, виконані відповідачем за договором".

Відповідно абзацу 7 пункту 1 статті 1 договору, гарантійний строк - період часу протягом якого відповідач гарантує якість виконаних робіт у відповідності з діючими нормами і правилами, технічної документації, умовам договору.

Як підтверджують наведені обставини, сторонами в договорі не передбачений певний строк для усунення недоліків припущених підрядником.

Відповідно до частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Разом з тим, у дефектному акті визначено, що термін виконання робіт з усунення дефектів складає 30 днів з моменту отримання акта.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем дефектний акт був отриманий 14.09.2010, але недоліки не усунені.

Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для і використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який повинен відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Стаття 860 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Оскільки відповідачем дефекти не усунені, позивач 23.11.2010 уклав з ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд" ВАТ Глобал-Інжінірінг" додаткову угоду № 3 до договору № 49/0-0921/08 (ГП 22/10) від 04.11.2008. Вказана додаткова угода передбачала виконання додаткового обсягу будівельно-монтажних робіт по недоліках в корпусі № 655 установки виробництва ПВХ-С потужністю 300 тис. тн в рік допущених відповідачем.

У період з листопада 2010 року по березень 2011 року ДП "ЛК-УкрНафтогазбуд" ВАТ Глобал-Інжінірінг" усунуло виявлені дефекти, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 94017,60 грн. Відповідач оплатив вказану суму (платіжне доручення № 1441 від 05.04.2011 (т.1. а.с. 79).

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

В розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України, згідно з пунктом 1 якої, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач повинен виконати якісні роботи на користь позивача та у випадку наявності дефектів усунути виявлені недоліки, що ним в повному обсязі зроблено не було, у зв'язку з чим позивач був вимушений укласти договір з іншою підрядною організацією для усунення недоліків, допущених відповідачем та оплатити додатковий обсяг робіт.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, щодо задоволення позовних вимог в частині в частині стягнення 94017,60 грн. збитків.

Щодо стягнення з відповідача 8555,60 грн. пені за несвоєчасне усунення недоліків, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з пунктом 18.3.2 договору, сторони узгодили, що при несвоєчасному усунені підрядником за свій рахунок недоробок, що виникли з його провини і виявлених під час приймання робіт або в період гарантійної експлуатації у відповідності з архітектурно-технічним паспортом об'єкту, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,05 % вартості (договірної ціни) робіт, необхідних для усунення недоробок, за кожен день прострочення.

У даному випадку недоліки допущені з вини відповідача, і останній у встановлений в дефектному акті 30-денний строк за власний рахунок недоліки не усунув, у зв'язку з чим нарахування відповідачем неустойки є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача 94017,60 грн. збитків та 8555,60 грн. пені.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргмін і К" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 6/118/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 6/118/2011 залишити без змін.

Головуючий, суддя:Капацин Н.В. Судді:Бернацька Ж.О. Кривда Д.С.