Постанова

від 24.04.2012 по справі 24/363

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2012 р. справа №24/363

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012р. (повний текст від 10.02.2012р.) у справі №24/363 (суддя Величко Н.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк

про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події, в сумі 28 067,71грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк, про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події, в сумі 28 067,71грн.

Рішенням від 08.02.2012р. у справі №24/363 господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок тим, що матеріалами справи підтверджений факт вини працівника відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної події, внаслідок якої зазнав матеріальної шкоди страхувальник позивача. Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати позивачем страхувальнику 28 067,71грн. (за вирахуванням 350,00грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження), проте відсутні докази відшкодування відповідачем в порядку регресу вказаної суми, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області у справі №24/363 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано відзиву відповідача на позовну заяву, в якому містились відомості щодо відсутності трудових відносин між підприємством відповідача та винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на момент її скоєння, а також докази в підтвердження відсутності на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди у власності відповідача транспортного засобу, на якому вона була скоєна. Крім того, як зазначає скаржник, внаслідок невірного інформування помічником судді про дату та час проведення судового засідання, відповідач був позбавлений можливості бути присутнім у суді та користуватись належними йому процесуальними правами. Вищевказані обставини, на думку заявника, свідчать про неповне дослідження судом першої інстанції всіх матеріалів та обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування винесеного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, 03.04.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача б/н від 03.04.2012р. про застосування строку позовної давності, в якому ТОВ «Герц»посилаючись на дату скоєння ДТП -05.11.2008р., керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, просить застосувати строк позовної давності у справі №24/363, оскільки, на його думку, він сплив 05.11.2011р., тоді як позов було подано 12.12.2011р.

Судовою колегією у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду суду першої інстанції (ч.3 ст. 101 ГПК України). Крім того, відповідач в порушення ст. 101 ГПК України не обґрунтував неможливості заявлення відповідного клопотання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно довідки №101 від 11.11.2008р. УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, 05.11.2008р. о 16год.20хв. на 113км+890м на а/д Слов'янськ -Маріуполь сталась дорожньо-транспортна пригода за участю екскаватора НОМЕР_3, належного ТОВ «Герц», яким керував ОСОБА_3, та автомобіля Шевролет Авео НОМЕР_2, належного ОСОБА_4.

Вказаною довідкою зафіксовано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Шевролет отримав механічні пошкодження, а також встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.

9.11.2008р. стосовно ОСОБА_3 було складено протокол ДО 959433 про адміністративне правопорушення, а постановою Старобешівсього районного суду Донецької області від 22.12.2008р. №3-7078/2008 №3-7268/2008 його було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст.124, 122-2 КУАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136грн.

Разом з цим, вищевказаною постановою встановлений факт зіткнення екскаватора JCB4CX номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, із автомобілем Шевролет Авео, номерний знак НОМЕР_2, тоді як згідно матеріалів справи, позивачем було застраховано автомобіль Шевролет Авео з державним номером НОМЕР_2.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. позивача було зобов'язано надати ухвалу Старобешівського районного суду про виправлення помилки у постанові від 22.12.2008р. №3-7078/2008 №3-7268/2008 стосовно державного номера пошкодженого внаслідок ДТП Шевролет Авео. Однак, 02.04.2012р. позивач надав апеляційному господарському суду довідку Старобешівського районного суду Донецької області №3174 від 02.04.2012р. про те, що оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.ст.124, 122-2 КУпАП утилізовано, суд позбавлений можливості визначити, чи дійсно в постанові суду малась помилка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до калькуляції №3645/8 від 27.03.2009р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевролет Авео НОМЕР_2 склала 23 682,30грн. з ПДВ., а згідно додатку до калькуляції №3645/8 від 18.12.2008р., протоколу огляду транспортного засобу від 18.12.2008р. та страхового акту №55086 від 24.03.2009р. розмір завданого об'єкту страхування збитку склав 28 067,71грн.

Так, згідно договору №Д12/09-01 добровільного страхування транспортних засобів, укладеного 12.09.2008р. між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»(правонаступник -ПАТ «УСК «Гарант Авто»згідно Статуту, затвердженого протоколом чергових зборів акціонерів №38 від 20.04.2011р., зареєстрованого Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 28.04.2011р.), (страховиком) та ОСОБА_4 (страхувальником), останнім було застраховано автомобіль Шевролет Авео SA69Y чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, про що ОСОБА_4 було видано поліс №19G-0246222

Пунктом 3.1.1 договору сторони узгодили, що страховик бере на себе зобов'язання за умовами цього договору відшкодовувати страхувальнику прямі збитки, що виникли внаслідок пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.7.1 договору, відшкодуванню підлягають реальні (прямі) збитки, понесені страхувальником, які обумовлені цим договором, виключаючи упущену вигоду, витрати на оренду чи найм іншого транспортного засобу, моральні збитки і т.ін.

Крім того, згідно п.4.7 договору, безумовна франшиза за цим договором -це частина збитків, що не відшкодовується страхувальником, встановлена у відсотках від страхової суми на момент оформлення страхового полісу на відповідний рік страхування. Безумовна франшиза вираховується із суми страхового відшкодування по кожному страховому випадку. У разі страхових випадків, визначених у п.п.3.1.1 договору за наявності повної чи часткової вини водія застрахованого транспортного засобу, безумовна франшиза складає 1% страхової суми, без наявності вини у вчиненні ДТП -0,5% (п.п. 4.7.2 договору).

Відповідно до п.4.6 договору, страховою сумою сторони визначили 70 210,00грн.

Згідно п. 7.7 договору, страховик зобов'язався виплатити страхове відшкодування протягом 15 робочих днів після складання страхового акта. Розмір збитку визначається страховиком за участі страхувальника на основі документа, де визначено перелік знищених або викрадених складових частин вартості нового транспортного засобу (самого транспортного засобу); документа складеного компетентними органами, про час, обставини і причини знищення, пошкодження або викрадення складових частин транспортного засобу (самого транспортного засобу в цілому) (п. 7.8 договору).

Розмір збитків визначається аварійним комісаром страхової компанії відповідно до обсягу необхідних відновлювальних робіт внаслідок страхового випадку при пошкодженні транспортного засобу (п. 7.11).

Строк дії договору сторони погодили у п. 4.9 - з 14.09.2008р. по 13.09.2009р.

Таким чином, оскільки відповідно до умов договору настав страховий випадок, позивач на підставі заяви власника пошкодженого автомобіля №55084 від 10.11.2008р. та вищевказаного страхового акту виплатив страхове відшкодування за ремонт авто НОМЕР_2 в сумі 28 067,71грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1870 від 15.07.2009р. на суму 13 067,71грн., №1367 від 24.04.2009р. на суму 10 000,00грн. та №1583 від 13.05.2009р. на суму 5 000,00грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивач звертався до відповідача із заявою №1127 від 05.12.2011р. про повернення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за матеріальний збиток, завданий в результаті дорожньо-транспортної події на суму 28 067,71грн., на що відповідач листом б/н від 14.12.2011р. відповів про неможливість здійснення такого відшкодування через те, що ТОВ «Герц»не є особою, яка повинна нести регресну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки екскаватор, за участю якого сталась пригода, на момент скоєння ДТП ТОВ «Герц»не належав, а особа, яку було визнано винною у скоєнні даної пригоди, на момент її скоєння у трудових відносинах з ТОВ «Герц»не перебувала.

Таким чином, на теперішній час сума страхової виплати позивачу не відшкодована.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Згідно з ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За приписами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1191 цього Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також положеннями ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право власності відповідача на екскаватор JCB4CX НОМЕР_3. Дійсно, в довідці №101 від 11.11.2008р., протоколі ДО 959433 від 9.11.2008р. та постанові Старобешівського районного суду Донецької області зазначено, що екскаватор JCB4CX НОМЕР_3 належав ТОВ «Герц», а ОСОБА_3 працював у ТОВ «Герц»трактористом.

Натомість згідно листа Інспекції державного технічного нагляду виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №078/1270 від 23.03.2012р., станом на момент скоєння ДТП -05.11.2008р. екскаватор-навантажувач JCB4CX SITEMASTER державний номер НОМЕР_3 знаходився на обліку в Інспекції державного технічного нагляду виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за ТОВ «Укіо Банк Лізинг».

У відповідь на запит суду стосовно наявності укладених з відповідачем договорів лізингу від ТОВ «Укіо Банк Лізинг»надійшли пояснення №10/04 від 19.04.2012р. про те, що 14.06.2007р. між ТОВ «УКІО Банк Лізинг»та ТОВ «ГЕРЦ «СТРОЙ»(ЄДРПОУ 34053516) був укладений договір фінансового лізингу №KL 070635, предметом якого, в тому числі, був екскаватор-навантажувач JCB 4CX SM серійний номер JCB4CXMA71328438, номерний знак НОМЕР_3. Станом на 05.11.2008р. зазначений екскаватор перебував у користуванні ТОВ «ГЕРЦ «СТРОЙ»(код ЄДРПОУ 34053516). На підтвердження викладеного ТОВ «Укіо Банк Лізинг»було надано копію договору фінансового лізингу, копію акту прийому-передачі та копію свідоцтва про реєстрацію екскаватора-навантажувача.

Крім того, 10.04.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла відповідь Державної інспекції сільського господарства України №33-9-12/1288 від 03.04.2012р., в якій остання повідомила про те, що станом на 05.11.2008р. екскаватор JCB4CX державний номер НОМЕР_3 був зареєстрований за ТОВ «Констракшн Машинері»(номерний знак 11942КС) та був знятий з обліку 17.07.2007р.

Вищевикладене свідчить про те, що станом на момент скоєння ДТП -05.11.2008р. -автомобіль, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідачу, ТОВ «Герц», не належав.

До того ж, у судовому засіданні 19.03.2012р. ОСОБА_3 надав апеляційному господарському суду копію трудової книжки, відповідно якої станом на 05.11.2008р. він працював машиністом екскаватора у ТОВ «Герц «Механізація»(ЄДРПОУ 35099153). Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.03.2012р. за вказаним ідентифікаційним кодом обліковується Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙПРОГРЕС 2010».

За таких обставин, матеріалами справи не доведено, що станом на момент скоєння ДТП особа, яку було визнано винною у її скоєнні (ОСОБА_3), знаходилась у трудових відносинах з підприємством відповідача.

Крім того, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач звертається із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 34053579.

Натомість згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за даним кодом - 34053579 - станом на 20.03.2012р. обліковується Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц»Інвест», м. Донецьк, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк, має код ЄДРПОУ 30255576.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що і Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙПРОГРЕС 2010», і Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц», і Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» Інвест»мають за юридичну адресу: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а.

Однак, вказана обставина не впливає на вищевстановлені факти відсутності у власності будь-якого з вказаних підприємств екскаватора JCB4CX державний номер НОМЕР_3 станом на 05.11.2008р., а також не спростовує відсутність у вказаний час трудових відносин між ТОВ «Герц»чи ТОВ «Герц»Інвест»та ОСОБА_3

Отже, незважаючи на те, що згідно з ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки, з огляду на пред'явлення позову до неналежного відповідача, позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант Авто»в особі Донецької філії про стягнення з ТОВ «Герц»28 067,71грн. компенсації здійсненої страхової виплати є необґрунтованими, не доведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012р. у справі №24/363 всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи та не відповідає нормам матеріального права.

Разом з цим, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок невірного інформування відповідача про час розгляду справи, а також недослідження наданого останнім відзиву на позовну заяву не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджений факт належного повідомлення відповідача про дати та час судових засідань з розгляду справи №24/363, а згідно штампу канцелярії господарського суду Донецької області вказаний відзив було отримано судом о 10год.20хвил., тоді як згідно протоколу судове засідання з розгляду справи №24/363 було завершене з винесенням рішення о 9год.30хвил. Крім того, розгляд справи було двічі відкладено за клопотанням відповідача.

Так, відповідно до ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати:

1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, встановлене ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, оскільки, за висновком судової колегії, відповідач мав достатньо часу для підготовки та направлення до господарського суду вмотивованого відзиву на позовну заяву та надання відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Між тим, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального права судова колегія вважає обґрунтованими, у зв'язку з чим дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012р. у справі №24/363.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012р. (повний текст від 10.02.2012р.) у справі №24/363 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012р. (повний текст від 10.02.2012р.) у справі №24/363 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк, про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події, в сумі 28 067,71грн. -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Київ, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант Авто», м. Донецьк, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», м. Донецьк, 804,75грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М 'ясищев

Надруковано примірників-6

1-у справу

2-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС