Постанова

від 07.02.2012 по справі 24/363

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012 № 24/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

ОСОБА_1

при секретарі

судового засідання: ОСОБА_2

за участі представників

сторін:

позивача: не з'явився; про день, час та місце розгляду

справи був повдомлений належним чином;

відповідача: не з'явився; про день, час та місце розгляду

справи був повдомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги: Приватне акціонерне товариство „Страхове товариство „ГарантіяВ»

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р.

у справі № 24/363 (суддя Шевченко В.Ю.)

позивач: Приватне акціонерне товариство „Страхове товариство „ГарантіяВ»

відповідач: Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 725,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „СТ „ГарантіяВ» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ „НАСК „ОРАНТАВ» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 725,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, 20.10.2011 р. ВАТ „НАСК „ОРАНТАВ» (відповідач) звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого Рішення було допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права.

Ухвалою КАГС від 08.11.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В., Мартюк А.І. прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ „НАСК „ОРАНТАВ» на Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363, розгляд справи призначено на 29.11.2011 р.

Також, не погоджуючись із вищевказаним Рішенням суду першої інстанції, 09.11.2011 р. ПАТ „СТ „ГарантіяВ» (позивач) звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права, та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалами КАГС від 18.11.2011 р. у тому ж складі колегії суддів, відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ „СТ „ГарантіяВ» на Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363, об'єднано апеляційні скарги сторін в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2011 р.

У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме зайнятістю судді Мартюк А.І. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 28.11.2011 р. № 01-23/3/4 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 29.11.2011 р. № 24/363 відкладено розгляд справи на 15.12.2011 р. в порядку п. 1. ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представиків сторін та ненадходженням до суду зворотніх поштових повідомлень про їх виклик до призначеного судового засідання.

У зв'язку з находженням судді Борисенко І.В. на лікарняному, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 15.12.2011. р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Шипко В.В.

У судове засідання від 15.12.2011 р. представники сторін повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою КАГС від 15.12.2011 р. № 24/363 відкладено розгялд справи на 17.01.2012 р. в порядку п. 1. ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та ненадходженням до суду зворотніх поштових повідомлень про їх виклик до призначеного судового засідання. Окрім того, зобов'язано позивача надати до наступного судового засідання претензію або будь-який інший документ, що був направлений відповідачу (до порушення провадження у даній справі) з вимогою про добровільну сплату заподіяних страхових збитків в порядку регресу.

У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме зайнятістю судді Остапенко О.М. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 16.01.2012 р. № 01-23/3/2 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

У судове засідання від 17.01.2012 р. представник позивача втретє не з'явився, вимоги Ухвали суду від 15.12.2011 р. не виконав.

Присутній у судовому засіданні від 17.01.2012 р. представник відповідача - ВАТ „НАСК „ОРАНТАВ» подав письмову Заяву б/н та б/д про відмову від апеляційної скарги на Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363, яка колегією суддів розглянута та задоволена.

Крім того, у судовому засіданні від 17.01.2012 р. представником відповідача було подано Клопотання про продовження строку розгляду даної справи в порядку ст. 69 ГПК України, яке також розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 17.01.2012 р. № 24/363 прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги на Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363, продовжено строк розгляду даної справи за клопотанням сторони, відкладено розгялд справи на 07.02.2012 р. в порядку п. 1. ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та неподання ним витребуваних документів.

У судове засідання від 07.02.2012 р. представник позивача не з'явився, цього ж дня через канцелярію суду, на виконання вимог Ухвали суду від 15.12.2011 р., надав копію претензії б/н від 12.05.2009 р. про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 19 725,00 грн., без доказів її направлення відповідачу. Апеляційний перегляд даної справи просить здійснити за наявними у ній матеріалами та за відсутності його представника. Вимоги своєї апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить колегію суддів їх задовольнити.

У судове засідання від 07.02.2012 р. представник відповідача також не з'явився, через канцелярію суду надав письмовий Відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач стверджує, що доводи апеляційного оскарження є безпідставними та необґрунтованими, а тому, просить колегію суддів залишити без змін оскаржене в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ПАТ „СТ „ГарантіяВ» , Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363 скасувати, прийняти нове судове рішення у даній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Місцевим господарським судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2008 р. ПАТ "Страхове товариство "Гарантія" та гр. ОСОБА_3 (надалі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - Договір) № 5-1090/07.025, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки В«ДачіяВ» , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

07.07.2008 р. на 23-му км. автодороги Львів-Самбір відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля В«ВАЗ 2108В» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 14.08.2008 р. гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України (арк. с. 19).

Матеріальний збиток, завданий власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склав 19 725,00 грн., що підтверджується Висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлюваного ремонту № 595 від 21.08.2008 р. та рахунком-фактурою № СФ-029 від 04.08.2008 р. (арк. с. 20-31).

За матеріалами справи вбачається також і те, що на виконання умов Договору страхування позивач, на підставі Заяви страхувальника від 26.08.2008 р. та страхового Акту № 182 від 05.03.2009 р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 19 725,00 грн. шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_5, що підтверджується платіжними дорученнями № 2079 від 26.12.2008 р. та № 321 від 10.03.2009 р. (арк. с. 15, 17).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що в зв'язку зі скоєнням ДТП гр. ОСОБА_4, який є страхувальником відповідача, та виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування в сумі 19 725,00 грн., у позивача, в розумінні ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування", виникло право вимагати від відповідача як у особи, відповідальної за завдані збитки їх відшкодування.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву зауважив про необхідність застосування до спірних правовідносин загального строку позовної давності, який за приписами ст. 257 ЦК України складає три токи. За твердженнями відповідача, нявні між сторонами правовідносини, тобто, перехід права вимоги до винуватця ДТП від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. При суброгації, за ствердженям відповідача, перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. Таким чином, відповідач стверджував, що перебіг строку позовної давності у даному випадку скінчився, оскільки ДТП сталося 07.07.2008 р.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що в серпні 2008 року позивач був належним чином поінформований про шкоду спричинену страхувальнику внаслідок ДТП, яка має бути ним відшкодована.

Факт скоєння ДТП з вини страхувальника відповідача - гр. ОСОБА_4 був встановлений 14.08.2008 р. (Постанова Золочівського районного суду Львівської області).

Вартість відновлювального ремонту встановлена Висновком спеціаліста № 595 від 21.08.2008 р. та рахунком-фактурою № СФ-029 від 04.08.2008 р.

Повідомлення страхувальника позивача - гр. ОСОБА_3 про страховий випадок одержано позивачем 08.07.2008 р. реєстровий № 1569, а Заява про виплату страхового відшкодування - 26.08.2008 р.

А відтак, за оцінкою місцевого господарського суду, позивач вже в цей час був поінформований, що внаслідок ДТП яке сталося 07.07.2008 р., порушене і його право як особи зобов'язаної здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі із власних коштів.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку початок перебігу строку позовної давності слід відраховувати від дати вкоєння ДТП, тобто з 07.007.2008 р.

За оцінкою місцевого господарського суду, оскільки, позов ПАТ "Страхове товариство "Гарантія" був зданий на пошту 31.08.2011 р. а надійшов до господарського суду 05.09.2011 р. то має місце пропуск встановленого законодавством 3-річного строку позовної давності.

А тому, Господарський суд м. Києва, зважаючи на приписи ст.ст. 256, 261, 262, 263, 264 та 267 ЦК України дійшов висновку про те що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 19 725,00 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди, що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди слід відмовити, за пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів вважає зроблений місцевим господарським судом висновок, який покладено в основу оскарженого Рішення хибним та таким що не відповідає нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Як визначено в ст.993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 ЗУ "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже зазначалося, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції судів, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотньої вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу і з моменту сплати за основним зобов'язанням починається перебіг строку позовної давності. Переміна сторони у зобов'язанні при суброгації не змінює терміну позовної давності.

Разом з тим, за оцінкою колегії суддів, місцевий господарський суд, посилаючись на закінчення строку позовної давності, не вірно застосував положення ст. 262 ЦК України, відповідно до яких, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, внаслідок чого на підставі ч. 1 ст.261 ЦК України прийшов до висновку про закінчення строку позовної давності 07.07.2008 р. (дата скоєння ДТП), що, в свою чергу, і стало підставою для суду у відмові в позові.

В силу приписів ст.ст. 256, 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

А тому, за оцінкою колегії суддів, строк позовної давності у даному випадку починає свій перебіг з 26.12.2008 р., оскільки саме в цей день позивачем було сплачено страхувальнику страхове відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах ВГСУ від 23.08.2011 р. № 5019/438/11, від 21.12.2011 р. № 16/267.

Приймаючи до уваги те, що позивач звернувся з позовом до суду 31.08.2011 р. (дата підтверджується поштовим конвертом, за яким позов направлено до господарського суду), строк позовної давності спливає 26.12.2011 р., таким чином не має підстав кваліфікувати у даному випадку пропуск строку позовної давності.

За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при визначенні спливу строку позовної давності.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363, та прийняти нове судове рішення про задоволення позову. Оскільки, позивачем надано у повному обсязі докази в обґрунтування позовних вимог про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 19 725,00 грн.

Розмір пред'явленого страхового відшкодування відповідачем не оспорювався.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „ГарантіяВ» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 р. № 24/363 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення в наступній редакції:

„Позов Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „ГарантіяВ» задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ» (04050, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „ГарантіяВ» (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) 19 725 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 25 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.В»

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ» (04050, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „ГарантіяВ» (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) 98 (дев'яносто вісім) грн. 63 коп. -судового збору за апеляційним оскарженням.

Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 р. № 24/363 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 р. № 24/363 може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 24/363 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

ОСОБА_1