Постанова

від 23.04.2012 по справі 35/362

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 № 35/362

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Корсакової Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Ідеал -2007"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012

у справі № 35/362 (Літвінова М.Є.

за позовом Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо"

до Державне територіально галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

ТОВ "Ідеал -2007"

про стягнення 5743,50 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення представника відповідача 1, суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва № 35/362 від 18.01.2012р. позов ПАТ «Вінницяоблпаливо» до ДТГО «Південно-Західна залізниця», ТОВ «Ідеал 2007» про стягнення 5 743,50 грн. задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини їх неявки. Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, наявність повідомлення відділення поштового зв'язку про отримання сторонами ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду, неявку представників 20.02.2012, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу у відсутність представників що не з'явились.

Розглянувши справу за правилами розділу XII Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, в зв'язку з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 20.07.2011р., за договором № 213 від 01.04.2011 року ТОВ «Ідеал 2007» по залізничній накладній № 53559753, в напіввагон № 60221231, відвантажило 68,14 тони вугілля антрацит на адресу Вороновицького паливного складу ПАТ «Вінницяоблпаливо».

У залізничній накладній №53559753 зазначено, що вантаж завантажено навалом, завантаження нижче рівня бортів у вологому стані, розміщено і закріплено згідно п. 3-9, п. 3,4.3,4.1,7,8 гл.2 гл.1 прил.14 СМГС (графа 20); вантаж марковано вапном (графа 7).

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що перевірка поставленого товару виявила його нестачу, в зв'язку з чим спричинені збитки в розмірі 5 743,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що з прибуттям вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці напіввагон був відчеплений на комісійну перевірку та переважування на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №20882, 20905 від 23.07.2011. Під час переважування було встановлено недостачу вантажу -вугілля проти документів на 6 840 кг., про що складено комерційний акт АА № 057112/553. Відповідно до Акту №422 від 23.07.2011 вагон № 60221231 технічно справний. Покладаючи відшкодування збитків на відповідача, суд вказав на те, що відповідачем-2 не були вжиті заходи щодо ущільнення та розрівнювання вантажу, що, в силу властивостей вантажу, могло привести до порушення цілісності захисного маркування та утворення поглиблень, а також допущені помилки при заповненні накладної, внаслідок чого визначити фактичну масу вантажу, неможливо.

Заперечуючи проти рішення, відповідач 2 наполягає на тому, що судом не враховано ту обставину, що завантаження товару відбувалось з участю відповідача 1, вантаж був маркований ізвестковим розчином, що свідчить про вжиття заходив щодо недопущення втрати вантажу. Таким чином, нестача товару відбулась не з його вини, а збитки повинні покладатись не на відправника, а на перевізника, тобто ДТГО ПЗЗ. Крім того, позивачем не виконано умови договору щодо виклику представника відповідача 2 у випадку нестачі вантажу та його зважуванні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відправник згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, згідно ст. 24 Статуту залізниць України, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи.

Як встановлено судом першої інстанції, з комерційного акту АА № 057112/553 від 23.07.2011 випливає, що навантаження нижче бортів 100 мм., на поверхні вантажу маються виборки: справа за ходом поїзда над 1-2-3 люками довжиною 4500мм, шириною 1200мм, глибиною 400 мм; над 4-5-6 люками довжиною 7500мм, шириною 1200мм, глибиною 250 мм, над 7-ми люками довжиною 1600 мм, на всю ширину вагона, глибиною 400 мм. Просипання вантажу відсутнє. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Об'єм кузова 76 м. куб. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, в місяцях виборок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Зважування вагона здійснене 24.07.2011 на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 16.05.2011). При зважуванні виявилось брутто 84300 кг., тара з бруса 23000 кг., нетто 61300 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6840 кг. В документі вказана тара 22000 кг., яким засобом визначена не вказано, фактично на вагоні на брусі тара 23000 кг. Зважування вагона здійснювалось двічі.

Відповідно Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. Якщо вантаж не був ущільнений, це призводить до його зсуву та просідання. Захисне маркування вапном в таких випадках взагалі втрачає сенс.

Дані про ущільнення вантажу мали бути внесенні у графу 4 зворотної сторони накладної, між тим, накладна не місить даних про застосування катку для ущільнення та розрівняння вантажу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, та якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Теж саме зазначено у пункті 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 року № 04-5/601, в якому визначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що ст. 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Ідеал 2007» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2012р. у справі № 35/362- без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Корсакова Г.В.

26.04.12 (відправлено)