Рішення

від 12.11.2008 по справі 28/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/66

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.11.08 р.                                                                                                       Справа № 28/66                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвої К.О.    

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-стиль”,

                      ЄДРПОУ 30209116, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Интерпак”,

                           ЄДРПОУ 31330879, м.Донецьк

про стягнення 4416 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: Козіна І.В. на підставі довіреності б/н від 08.10.2008р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

        Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз-стиль”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк, про стягнення грошових коштів за не отриману продукцію в розмірі 4416 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рахунок-фактуру №И-00000371 від 14.08.2008 р., платіжне доручення №233 від 14.08.2008 р., лист №012/21 від 05.09.2008р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.10.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.09.2008р. порушив провадження у справі № 28/66 та призначив її розгляд на 09.10.2008р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані господарським судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями на всі адреси, що вказані у позовній заяві.

Як встановлено судом, в позовній заяві вказана адреса відповідача: 83122, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 246а/58.

Відповідно до довідки №14/4-20/1773 від 16.10.2008р. Головного управління статистики у Донецькій області та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.10.2008 р.  юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак” є адреса: 83122, Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вул.Куйбишева, буд.246а, кв.58.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

        Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач клопотанням без номеру та дати, що надійшло до господарського суду Донецької області 31.10.2008р., пред'явив додаткові позовні вимоги про стягнення неустойки за користування грошовими коштами  в розмірі 130 грн. 67 коп.  Тобто, позивач подав додаткові позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки, зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами.  Крім того, позивач  змінив позовні вимоги заявивши про стягнення з відповідача 4416 грн. 00 коп. попередньої оплати.

      Одночасно, 31.10.2008р. до суду надійшло клопотання про застосування засобів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у межах позовних вимог по цій справі. Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач посилається на те, що неприйняття таких засобів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

        Суд приймає до уваги зазначені клопотання та розглядає справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  позивача, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк було виставлено рахунок-фактуру №И-00000371 від 14.08.2008р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз-стиль”, м.Донецьк, відповідно до якого останній повинен здійснити оплату за вироби, а саме за гофролист (1950-1050) в кількості 420 одиниць, гофролист (2150-1050) в кількості 180 одиниць та гофролист (2250-1050) в кількості 120 одиниць грошові кошти на загальну суму 4416 грн. 00 коп. Рахунок був дійсний до сплати до 14.08.2008р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що платіжним дорученням №233 від 14.08.2008р., який міститься в матеріалах справи, на виконання виставленого відповідачем рахунку-фактури №И-00000371 від 14.08.2008р. позивачем на рахунок відповідача було перераховано попередню оплату в сумі 4416 грн. 00 коп. В призначені платежу вказано: за гофролист відповідно до рахунку-фактури И-00000371 від 14.08.2008р.

Проте, за твердженням позивача, відповідач вказану продукцію на загальну суму 4416 грн. 00 коп. так і не поставив, на підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4416 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.  Правочин вважається  таким,  що  вчинений  у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений правочин відповідно до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України.   

Одночасно, зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.10.2008 р.  вбачається, що 31.03.2008р. в господарському суді Донецької області було порушено справу №27/95Б про банкрутство Товариства  з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк.

Згідно відомостей ДП „Інформаційні судові системи” на теперішній час відповідач не визнаний банкрутом,  за змістом ухвали господарського суду Донецької області від 31.03.2008р. по справі №27/95Б було введено, зокрема, мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства  з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк.

Відповідно до ст.1 Закону України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 вказаного закону встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки. Виконання яких забезпечується на загальних засадах. Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За зобов'язаннями поточних кредиторів, згідно з загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, за  приписом  частини  другої  статті 14  Закону України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  не розглядаються  і  вважаються  погашеними  саме  вимоги  конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі. Вимоги поточних кредиторів на підставі зазначеної норми не можуть вважатися погашеними.

       Таким чином, враховуючи те, що  позивач є  поточним кредитором (зобов'язання відповідача перед позивачем виникли після  порушення справи про банкрутство), в зв'язку з чим, позивач  не позбавлений права стягувати заборгованість та неустойку  з відповідача в позовному порядку.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

   Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами  виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є,  в тому числі,  договори та інші правочини.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За твердженням позивача, відповідач продукцію, а саме гофролист (1950-1050) в кількості 420 одиниць, гофролист (2150-1050) в кількості 180 одиниць та гофролист (2250-1050) в кількості 120 одиниць на загальну суму 4416 грн. 00 коп. так і не поставив, на підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4416 грн. 00 коп.

Відповідно ч.2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2   ст. 530 Цивільного кодексу України  встановлено правило, відповідно до якого, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Позивачем 05.09.2008р. був виставлений відповідачу лист №012/21 від 05.09.2008р. з вимогою повернути грошові кошти в сумі 4416 грн. 00 коп. Відповідно до напису, що міститься на вказаному листі, він був отриманий відповідачем 05.09.2008р. за вх.№85. Даний факт відповідачем не спростований.

Одночасно, як встановлено судом, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач погодися з тим, що станом на 02.10.2008р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-стиль”, м.Донецьк складає 4416 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

        Оскільки відповідач не з'явився в судові засідання та не представив суду доказів направлення продукції на загальну суму 4416 грн. 00 коп. або доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 4416 грн. 00 коп., суд робить висновок, що вказана продукція до теперішнього часу позивачу не поставлена, попередня оплата в сумі 4416 грн. 00 коп. позивачу не повернута, в зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 130 грн. 67 коп. за користування грошовими коштами відповідно ст. 550 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право  на  неустойку  виникає  незалежно  від  наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

        Крім того, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.  

         Таким чином, неустойка (пеня, штраф) за своєю правовою природою є  забезпеченням виконання зобов'язань.   

         Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі і неустойка,  вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.

Враховуючи той факт, що сторонами письмово не було передбачено такого виду відповідальність за невиконання зобов'язань, як сплата неустойки, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-стиль”, м.Донецьк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк неустойки в розмірі 130 грн. 67 коп. за користування грошовими коштами не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

31.10.2008р. до суду надійшло клопотання про застосування засобів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у межах позовних вимог по цій справі. Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач посилається на те, що неприйняття таких засобів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням  клопотання про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у межах позовних вимог по цій справі, вважає його таким, що не підлягає задоволенню на підставі того, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача грошових коштів, а також, вказане клопотання засноване лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є можливо у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 66, 75, 82, 84, 85   Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю „Союз-стиль”, м.Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Интерпак” (83122, Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вул.Куйбишева, буд.246а, кв.58, ЄДРПОУ 31330879, р/р №26000001000066 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ” м.Донецьк. МФО 377777) на користь Товариства з обмежено відповідальністю „Союз-стиль” (83014, м.Донецьк, вул.Лівобережна, 20, ЄДРПОУ 30209116, п/р №26007959676329 в філіалі Першого Українського Міжнародного банку в м.Донецьку, МФО 335537) попередню оплату в сумі 4416 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 99 грн. 08 коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 63 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.      

В судовому засіданні 12.11.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.