Постанова

від 18.04.2012 по справі 5011-9/389-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 5011-9/389-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Коротун О.М.

Зеленіна В.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс»

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.02.2012 р.

у справі №5011-9/389-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна»

про стягнення 76800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна» (далі по тексту - відповідач) про стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 38400,00 грн. та стягнення судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати позивачу грошових коштів за Договором №Р 48 від 01.12.2007 р., який позивач вважає пролонгованим і діючим до 01.12.2011 р., що призвело до виникнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 76800,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року (суддя Літвінова М.Є.) у справі № 35/39 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року (судді: Калатай Н.Ф.- головуючий, Баранець О.М., Синиця О.Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року у справі № 35/39 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року у справі 35/39 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року у справі №35/39 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року справу прийнято до провадження, присвоєно справі №5011-9/389-2012, призначено розгляд справи.

В подальшому позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду у розмірі 111560,44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року згідно договору №Р 48 від 01.12.2007 року.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» 19118,14 грн. збитків, 131,61 грн. державного мита та 40,44 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 250,75 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що договір був пролонгований на 2011 р., а тому стягненню з відповідача підлягають збитки в розмірі 19118,14 грн. за період з 01.12.2010 р. по 02.02.2011 р.; підстави для відшкодування відповідачем збитків (упущеної вигоди) з березня 2011 року відсутні, оскільки з 02.02.2011 р. договір мав бути припинений через два місяці з моменту відмови замовника від договору про надання послуг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. у справі №5011-9/389-2012 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги висновки Вищого господарського суду України по даній справі про те, що дію договору від 01.07.2007 р. продовжено до 01.12.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. у справі №5011-9/389-2012; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. задоволено заяву судді Київського апеляційного господарського суду Синиці О.Ф. про самовідвід.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами ОСОБА_6 №01-22/1/9 від 18.04.2012 р. змінено склад судової колегії.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. у справі №5011-9/389-2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. у справі №5011-9/389-2012 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. у справі №5011-9/389-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна», як замовником, було укладено Договір №Р48 на комплексне прибирання приміщень (надалі по тексту - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець взяв на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень та прилеглої території офісної будівлі замовника, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, а замовник зобов'язувався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного Договору.

Повний перелік та об'єм робіт, а також строковість їх виконання визначена у Додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору,).

Відповідно до п. 2.6. Договору, у кінці місяця, в якому були виконані роботи, виконавець надає замовнику до 3-го числа наступного місяця Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.7. Договору визначено, що при відсутності зауважень до виконаної роботи, відповідач, протягом 2-х банківських днів передає позивачу підписаний зі своєї сторони Акт приймання-передачі виконаних робіт за місяць.

Згідно з п. 4.1. Договору, із змінами, внесеними додатковою угодою №8 від 01.07.2008 року, загальна вартість робіт за місяць за Договором становить 19 200,00 грн.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання, тобто з 01.12.2007 р. та діє до 01.12.2010 р. (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання даного Договору за два місяці до спливу строку його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік.

Пунктом 5.3 Договору передбачено умови, за яких дію договору може бути припинено достроково, в тому числі і у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 5.5 договору, повідомлення про бажання розірвати даний договір в односторонньому порядку повинно бути зроблено однією зі сторін в письмовому вигляді за два місяці до передбачуваного терміну розірвання даного договору.

Як стверджує позивач, 01 грудня 2010 року працівниками охорони ПАТ «Енергобанк» не було допущено працівників позивача до виконання робіт, а тому, того ж дня позивачем було направлено лист №1/01 на ім'я керівника відповідача з проханням пояснити причини не допуску працівників позивача на об'єкт для виконання умов Договору на комплексне прибирання приміщень №Р48 від 01.12.2007 р. Аналогічний лист (претензію вих. № 03/01) було направлено позивачем 03.12.2010 р. на адресу відповідача.

02.12.2010 року позивач отримав лист від відповідача №80-01 від 02.12.2010 р., в якому повідомлялось про те, що останній, в зв'язку із закінченням з 01.12.2010 р. дії Договору не вважає необхідним його продовжувати та просить звільнити приміщення.

Позивач вважає, що Договір на комплексне прибирання приміщень №Р48 від 01.12.2007 р. є пролонгованим на один рік починаючи з 01.12.2010 р. та таким, що продовжує свою дію, а дії відповідача такими, що грубо порушують права позивача та умови Договору, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків - упущеної вигоди у розмірі 111560,44 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, стверджуючи, що позивачу надсилались лист № 80-01 від 02.12.2010 року з актом звірки розрахунків, лист №81-01 від 02.12.2010 року із посиланням на закінчення з 01.12.2010 року дії Договору № Р48 на комплексне прибирання приміщень від 01.12.2007 року, тобто позивач був обізнаний про закінчення дії Договору, але в порушення ч. 4 ст. 633 Цивільного Кодексу України не вживав ніяких заходів для одержання доходів. Окрім цього, відповідач заперечує щодо наданого розрахунку недотриманих прибутків за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року на суму 111 560,44 грн., оскільки, на думку відповідача, позивач не надав в якості доказів жодної відомості про виплату заробітної плати працівникам саме в цей період. Також, відповідач вважає, що не можуть бути належними доказами видаткові накладні, надані позивачем суду, на загальну суму 2690,73 грн., оскільки позивачем не надано доказів, що саме ці товари застосовувались при наданні послуг відповідачу і саме така сума витрат була у попередніх місяцях.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір укладений сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а отже правовідносини мають регулюватися нормами глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання, тобто з 01.12.2007 р. та діє до 01.12.2010 р.

Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання даного Договору за два місяці до спливу строку його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року у справі №35/39, встановлено, що строк дії договору №Р48 на комплексне прибирання приміщень від 01.12.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна», не закінчився, а в силу п. 5.2. Договору був продовжений до 01.12.2011 року (т. 1, а. с. 166).

Даний факт не потребує додаткового дослідження при новому розгляді справи, оскільки вказівки Вищого господарського суду України щодо розгляду даної справи є обов'язковими при новому розгляді справи по суті.

Враховуючи викладене, строк дії Договору було продовжено до 01.12.2011 року, а відтак, дії відповідача відносно відмови у допуску працівників позивача до приміщень для здійснення прибирання є порушенням умов договору (т. 1, а. с. 167).

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За загальним правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право на односторонню відмову від договору про надання послуг встановлено законом, зокрема ст. 907 ЦК України.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Пунктом 5.5. Договору встановлено порядок розірвання договору про надання послуг, а саме зазначено, що повідомлення про бажання розірвати даний Договір в односторонньому порядку повинно бути зроблено однією із сторін в письмовому вигляді за два місяці до певного строку припинення даного Договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Договір є розірваним з 02.02.2011 р., посилаючись на надіслані відповідачем листи №80-1 від 02.12.2010 р. та №81-01 від 02.12.2010 р.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується та вважає, що наявні в матеріалах справи листи відповідача від 02.12.2010 р. за №80-01 та №81-01, лист від 03.12.2010 р. №82-01 не є доказами розірвання Договору в односторонньому порядку, оскільки зміст зазначених листів стосується повідомлення про розірвання Договору з 01.12.2010 р., а не після його пролонгації на наступний рік. Належних доказів на підтвердження того, що позивач у порядку п.5.2 Договору був належним чином повідомлений про бажання відповідача останнього розірвати Договір за 2 місяця до певного строку припинення Договору матеріали справи не містять.

Дані висновки також викладені в постанові Вищого господарського суду України у даній справі (т. 1, а. с. 166).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Незалежно від того, передбачене це право договором чи спеціальною нормою, воно має загальний характер. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною - вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Підставами цивільно-правової відповідальності є протиправність поведінки (дія чи бездіяльність), наявність майнової та (або) моральної шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою, вина особи, яка заподіяла шкоду.

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки (зокрема протиправна дія або бездіяльність особи).

Аналогічні норми наведені також у статті 224 ГК України. Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки строк дії Договору було продовжено до 01.12.2011 року, то дії відповідача з відмови у допуску працівників позивача до приміщень 01.12.2010 р. для здійснення прибирання є неправомірними (встановлено факт протиправної поведінки), що потягло за собою як наслідок неможливість виконати позивачем договірні зобов'язання у вигляді надання послуги, за яку отримати обумовлену договором винагороду.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги розрахунок недотриманого позивачем доходу з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» згідно Договору № Р48 від 01.12.2007 року, наданих позивачем, з урахуванням викладеного у постанові Вищого господарського суду у даній справі (т. 1, а. с. 168), суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають збитки у розмірі 111560,44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права в частині винесенні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 92442,30 грн. збитків, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині відмови позовних вимог, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 р. у справі №5011-9/389-2012 скасувати в частині відмови позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна» (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 33835113, р/р 260003308101 в АБ "Енергобанк" МФО 300272, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/пр. № 43, код ЄДРПОУ 33151169, р/р 260010130859 у АТ "Сбербанк Росії" в м. Києві, МФО 32062) 111560 (сто одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 44 коп. збитків, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1463 (одну тисячу чотириста шістдесят три) грн. 20 коп. судового збору за подання уточненої позовної заяви.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна» (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 33835113, р/р 260003308101 в АБ "Енергобанк" МФО 300272, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Доместік Сервіс» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/пр. № 43, код ЄДРПОУ 33151169, р/р 260010130859 у АТ "Сбербанк Росії" в м. Києві, МФО 32062) 1115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №5011-9/389-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Коротун О.М.

Зеленін В.О.