Постанова

від 23.04.2012 по справі 22/63

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 № 22/63

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.

за участю секретаря:Дегтярюк Л.О.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3, дов. від 02.04.12 №129,

від відповідача ОСОБА_4, дов. від 01.08.11,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.11 (дата підписання - 23.12.11)

у справі №22/63 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту"

про стягнення заборгованості за надані послуги

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.11 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" (далі - відповідач) про стягнення 70480,34 грн. заборгованості за надані послуги (з яких 55697,55 грн. боргу, 14782,78 грн. інфляційних втрат) задоволено частково. Припинено провадження в частині розгляду вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. основного боргу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25000,00 грн. основного боргу, 14782,78 грн. інфляційних втрат, 704,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з уточненням позовних вимог від 15.12.11 №1325 позивач просив стягнути 30000,00 грн. боргу та 14782,78 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.11 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат. Вважає рішення таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем наведений невірний розрахунок інфляційних втрат за спірний період.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.12 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.03.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 24.02.12) позивачу - 05.03.12 та відповідачу - 06.03.12, долучені до матеріалів справи.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати від 16.03.12 №01-22/3/1 в зв'язку з перебуванням судді Ропій Л.М. на лікарняному до складу колегії суддів введено суддю Буравльова С.І.

14.03.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

19.03.12 у судовому засідання оголошено перерву до 23.04.12.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 23.04.12 №01-22/1/2 в зв'язку з зайнятістю судді Буравльова С.І. в іншому судовому засіданні до складу колегії суддів введено суддю Калатай Н.Ф.

23.04.12 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.04 між позивачем та відповідачем укладено договір №05026/5-05, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язувався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент (відповідач) зобов'язувався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.

Додатком 2 до договору є додаткова угода від 01.04.07 про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується абонентом для приготування гарячої.

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків, визначено договором у підрозділі 2.1, і такий згідно з п.п. 2.1.1 здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування; у випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом; обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника.

В п.п. 2.1.6 договору зазначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом зазначеного пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Перелік лічильників води, по яким було здійснено фіксацію спожитих послуг з водопостачання та водовідведення в періоді з 01.10.05 по 01.07.08, а також акти про зняття показників з приладів обліку, розшифровки рахунків абонента, платіжні вимоги-доручення залучені до матеріалів справи і ними підтверджується факт виконання договору у вказаному періоді.

Згідно з п. 7.1 договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону про його припинення; відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.3.5 договору визначено обов'язок абонента сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах договору.

Згідно з першим реченням п.п. 2.2.1 постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

У відповідності з п. 2.2.4 договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.07.08 сума боргу становила 55697,55 грн., проте під час розгляду справи у суді першої інстанції сума боргу за період з 01.10.05 по 01.07.08 зменшилась до 30000,00 грн. (з врахуванням погашення відповідачем боргу згідно платіжного доручення від 31.10.11 №456 в сумі 17567,86 грн. (часткове погашення заборгованості, що обліковувалась за кодом 5-51025) та згідно платіжного доручення від 31.10.11 №457 в сумі 8129,69 грн. (заборгованість, що обліковувалась за кодом 5-1025).

19.12.11 відповідач сплатив 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №513.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в сумі сплачених коштів не має, то провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в частині стягнення 5000,00 грн. підлягає припиненню саме внаслідок дій, вчинених відповідачем щодо часткового погашення боргу.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню становить 25000,00 грн. за період з 01.10.05 по 01.07.08.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відносно стягнення 14782,78 грн. інфляційних втрат колегія суддів, здійснивши власний перерахунок, робить висновок, що розрахунок позивача, з яким погодився суд першої інстанції, є невірним з огляду на наступне.

З розрахунку позивача вбачається, що для визначення інфляційного збільшення боргу застосовано середній індекс інфляції за весь період заборгованості (з 01.10.05 по 01.07.08). Проте, оскільки згідно п. 2.2.4 договору абонент здійснює оплату вартості послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, то у кожному наступному місяці сума боргу збільшувалась, тому слід застосовувати показник індексу інфляції для кожного місяця окремо на новоутворену суму боргу.

Слід зазначити, що в разі нарахування інфляційних втрат до 01.07.08, показники за червень та липень 2008 року не слід включати у розрахунок.

Таким чином, за прострочення виконання зобов'язання в період з 01.10.05 по 01.07.08 відповідач повинен сплатити на користь позивача 11563,96 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.11 у справі №22/63 зміні в частині стягнення суми інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.11 у справі №22/63 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" основного боргу в сумі 5000,00 грн. припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка 13-А, код 32593540) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код 03327664) 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 11563 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 64 коп. державного мита та 69 (шістдесят дев'ять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ побуту" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка 13-А, код 32593540) 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 23 коп. витрат, пов'язаних з відшкодуванням судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №22/63 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.