Рішення

від 18.11.2008 по справі 5/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  5/83

18.11.08

За позовом

ДоПро Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі  Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філіїТовариства з обмеженою відповідальністю «Віконт-К»стягнення  924 грн. 36 коп.

Суддя  Іванова Л.Б.                                                                      

Представники:

Від позивача       Сидоренко О.В. предст. за довіреністю № 073244 від

                            08.04.2008 р.

Від відповідача   не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

      На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт-К»924 грн. 36 коп., з яких 888 грн. 71 коп. заборгованість за період з лютого 2007 р. по червень 2007 р., 35 грн. 65 коп. пеня.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2008 року порушено провадження у справі № 5/83 та призначено розгляд справи на 11.11.2008 року.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2008 року № 5/83 в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено до 18.11.2008 р.

     В судовому засіданні представник  позивача повністю підтримав  позовні вимоги.

     В судове засідання  представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва № 5/83 від 30.09.2008 року та від 11.11.2008 р. не виконав.

      Як вбачається з позовної заяви та довідки про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт-К»до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій № 21-10/5848 від 16.10.2008 р. адреса відповідача: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-Б.

      Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

      Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

      Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

      Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

      У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

      Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

       На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

       Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2000 року між Українським державним підприємством електрозв'язку „Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг КМД (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віконт-К»(далі-відповідач) було укладено договір № 5188609 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а згідно з  пунктом 3.2.8 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські, та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до пункту 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.6 Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.9 Договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні    послуги   надаються   відповідно   до  законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення    договору    між    оператором,  провайдером телекомунікацій  і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно  до основних  вимог  до  договору  про  надання  телекомунікаційних  послуг, установлених НКРЗ;  оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

    Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі     телекомунікаційних     послуг    зобов'язані  дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних  послуг,  що  затверджує  Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних  послуг у разі його укладення,  у тому числі  своєчасно  оплачувати  отримані ними телекомунікаційні послуги.

      Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки  за  телекомунікаційні  послуги здійснюються на  умовах  договору  про  надання   телекомунікаційних   послуг   між  оператором,  провайдером  телекомунікацій  та  споживачем  або без  договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в  разі  одержання  споживачем  замовленої  за  передоплатою  (авансованої)  послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з лютого 2007 р. по червень 2007 р. в сумі 888 грн. 71 коп., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

15 серпня 2007 позивач надіслав відповідачу претензію № 07-07-1389 з вимогою сплатити заборгованість.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач яким-небудь чином відреагував на претензію позивача.

      Матеріалами справи підтверджено, що станом на день пред'явлення позову та розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо сплати за надані телекомунакаційні послуги у розмірі 888 грн. 71 коп. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

      Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

       Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

       У відповідності до пункту 5.8. договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

       Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем нараховано  35 грн. 65  коп. пені, які він просить суд стягнути з відповідача.

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 35 грн. 65 коп. пені, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, тому вимоги в частині стягнення з відповідача 35 грн. 65 коп. пені обґрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню.

       За таких обставин, враховуючи, що відповідач заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у встановлений строк не сплатив, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії обґрунтовані, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

      Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене. Керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

       1.     Позов задовольнити повністю.

       2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт-К» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б; 02166, м. Київ, вул. Мілютенка, буд. 23А, код ЄДРПОУ 03575681) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, код ЄДРПОУ 01189910) 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 71 коп. заборгованості за період з лютого 2007 р. по червень 2007 р., 35 (тридцять п'ять) грн. 65 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      4.  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                                                               Л.Б. Іванова