Рішення

від 19.11.2008 по справі 35/217-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/217-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.08р.

Справа № 35/217-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина",  м. Дніпропетровськ

до   Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальнакомпанія

                     "Дніпрообленерго",

                     м. Дніпропетровськ

про                стягнення 263 984,78 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Мирошниченко М.О., заст.нач., дов.№ 135/99 від 01.02.2008р.

від відповідача - Тищенко Т.А., заст.нач., дов.№102 від 27.05.2008р.  

                                                      СУТЬ СПОРУ:

          В судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.11. до 13.11.2008р.

  Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати –240815,38 грн, 3% річних –23 169,40 грн, всього 263 984,78 грн.

 Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2005р. у справі №9/164 було визнано недійсним Додаток №14 до договору про постачання електричної енергії №5-ц/35/02/П від 01.01.2002р. та стягнено з відповідача суму 722 806,00 грн, які одержані за недійсним правочином.  В зв'язку з цим у відповідача виникло грошове зобов'язання, яке останній не виконав до цього часу, та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України  за порушення грошового зобов'язання повинен сплатити річні та інфляційні втрати.

  Вказує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007р. у справі №3/361-07 вже були стягнені з відповідача інфляційні втрати та річні за попередній період прострочення платежу до 01.09.2007р.

 Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

         Відповідач у відзиві на позов від 17.10.2008р. та додаткових поясненнях від 20.10.2008р. та 06.11.2008р.  з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на наступне: вимоги не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки рішення суду виконується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», яким не передбачено стягнення з боржника річних та інфляційних втрат. Вказує, що свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на главу 83 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 1214 цього Кодексу передбачено нарахування процентів в разі безпідставного збереження грошей, розмір яких визначається відповідно до вимог ст. 536 Цивільного кодексу України. Наголошує, що строки виконання рішення суду не встановлені законодавством України, тому неможливо визначити момент, з якого наступило прострочення боржника. Вина відповідача в невиконанні рішення суду у справі №9/164 відсутня, оскільки наказ суду знаходиться  на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та виконавче провадження зупинено на підставі ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Також звертає увагу суду на те, що позивач невірно розрахував річні та інфляційні втрати за період прострочення, оскільки не врахував дефляцію в липні-серпні 2008р. та нараховує інфляційні втрати та 3% річних за серпень 2008р., в той час як спір з цього приводу вже вирішено судом у справі №3/361-07.

         За згодою  представників сторін в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2005р. у справі №9/164 було визнано недійсним Додаток №14 від 28.02.2004р. («Графік погашення заборгованості за спожиту електро-енергію») до договору про постачання електричної енергії №5-Ц/35/02/П від 01.01.2002р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Дніпрошина»та Відкритим акціонерним товариством«Енергопостачальна організація «Дніпрообленерго», стягнено з відповідача суму 722 806,00 грн, які одержані за недійсним правочином, та витрати у справі.

       Вказане рішення суду залишено в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2005р., Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2006р. та набрало чинності.

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007р. у справі №3/361-07, яке залишено в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р., Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2008р. та набрало чинності, було встановлено, що грошові кошти в сумі 722 806,00 грн, сплачені позивачем відповідачеві на виконання недійсного правочину Додатку №14 від 28.02.2004р. («Графік погашення заборгованості за спожиту електроенергію») до договору про постачання електричної енергії №5-Ц/35/02/П від 01.01.2002р., отримані відповідачем без достатньої правової підстави. У зв'язку з безпідставним отриманням та збереженням відповідачем грошових коштів, між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання, за яким відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно одержані грошові кошти  у розмірі 722 806,00 грн, а позивач має право вимагати від відповідача виконання цього обов'язку.

       Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

       Отже, факт безпідставного отримання та збереження відповідачем грошових коштів в сумі 722 806,00 грн є встановленим судом та не потребує доведення при розгляді цієї справи.

       Вказаним рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнено 153 423,95 грн збитків від інфляції, 40 576,15 грн – 3% річних за період прострочення платежів з 18.10.2005р. по 31.08.2007р. та витрати у справі.

       В судовому засіданні судом за участю представників сторін вивчено матеріали справи №3/361-07 та встановлено, що 3% річних стягнено за період прострочення платежів з 18.10.2005р. по 31.08.2007р., збитки від інфляції з урахуванням індексу інфляції з листопада 2005р. по липень 2007р. включно.

      В позовній заяві від 24.09.2008р. позивач просить стягнути з відповідача за наступний період прострочення платежу 3% річних –з 01.09.2007р. по 24.09.2008р. в сумі 23 169,40 грн та збитки від інфляції з урахуванням індексу інфляції з листопада 2005р. по червень 2008р. включно за вирахуванням суми 153 423,95 грн, що була стягнена господарським судом у справі №3/361-07, всього в сумі 240 815,38 грн, мотивуючи тим, що відповідач до цього часу не повернув йому безпідставно отримані грошові кошти.  

       Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України  визначено обов'язковість виконання судових рішень, а згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Тобто, відповідач не позбавлений був права у добровільному порядку виконати рішення суду від 01.06.2005р. у справі №9/164 та його заперечення про відсутність вини у невиконанні грошового зобов'язання не ґрунтуються на фактичних обставинах та чинному законодавстві.

          Відповідач не спростовує  факту не виконання рішення суду та не заперечує, що грошові кошти до цього часу не сплатив.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

          3% річних за період прострочення платежу з 01.09.2007р. по 24.09.2008р. складають:

          722 806,00 грн х 3% : 365 днів х 390 днів = 23 169,40 грн.

           Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції  з серпня 2007р. по червень 2008р. включно складають 198 649,68 грн.

          В решті вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 42 165,70 грн судом відхиляються в зв'язку з невірним розрахунком.

          Заперечення відповідача щодо не застосування позивачем індексів інфляції за липень-серпень 2008р. суд вважає також безпідставними, оскільки позивач сам визначає предмет позову, а, отже, і період прострочення, за який він хоче стягнути санкції.

        Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі  3% річних -  23 169,40 грн, інфляційних втрат - 198 649,68 грн.   В решті позову слід відмовити.

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

        Керуючись  ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України господарський суд,-  

ВИРІШИВ :

       Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна

компанія «Дніпрообленерго»–49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе,22,  код ЄДРПОУ 23359034 (п/р 2600430063813 в КБ «Кредит –Дніпро», МФО 305749) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»- 49600,  м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, 24,  код ЄДРПОУ 05768898 (п/р 26009209000100 у ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) 3% річних –23 169,40 грн (двадцять три тисячі сто шістдесят дев'ять грн 40 коп), інфляційні втрати –198 649,68 грн (сто дев'яносто вісім тисяч шістсот сорок дев'ять грн 68 коп),  витрати по сплаті державного мита -  2 218,19 грн (дві тисячі двісті вісімнадцять грн 19 коп)  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –99,12 грн (дев'яносто дев'ять  грн 12 коп).    

       В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.        

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 17 листопада 2008 р.