Постанова

від 06.11.2008 по справі 15/195-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/195-08

 Україна

 Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2008 р.                                                           Справа № 15/195-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Плужник О.В.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Гудименко О.М.

боржника -  Кутовий Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область (вх. № 2294 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.08 р. по справі № 15/195-08

по заяві Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область

про заміну відповідача - Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область правонаступником - Приватним підприємством "Вотрум", м. Охтирка, Сумська область

за позовом Спільного кіпрсько-українського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенит", м. Харків

до Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 136652,33 грн., -

встановила:   

У липні 2008 р. ПП „Тристан” звернулося до господарського суду з заявою, в якій просило суд здійснити по даній справі заміну боржника - ПП „Тристан” його правонаступником –ПП „Вотрум”, посилаючись на те, що рішенням засновника та власника ПП „Тристан” вказане підприємство було реорганізоване шляхом виділення нового суб'єкта господарювання ПП „Вотрум”, яке відповідно до розподільчого балансу і стало правонаступником ПП „Тристан”.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2008р. по справі № 15/195-08 (суддя Гудим В.Д.) заяву Приватного підприємства “Тристан” №106 від 03.07.2008р. про заміну Приватного підприємства “Тристан”  правонаступником  - Приватним підприємством “Вотрум” по справі №15/195-08 за позовом: Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Зенит”, м. Харків, до відповідача Приватного підприємства “Тристан”,  м. Охтирка, про стягнення 136 652 грн. 33 коп. залишено без задоволення.

Боржник з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу та додаткові пояснення по справі, в яких просить ухвалу скасувати, задовольнити заяву ПП "Тристан" про заміну вибулої сторони правонаступником ПП "Вотрум". В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог боржник посилається на те, що обов'язок щодо виконання рішення суду перейшов до ПП „Вотрум” в результаті виділу (ст. 109 ЦК України), а також вважає, що виділ не передбачає припинення право попередника, тобто ПП „Тристан”. Разом з тим, боржник також зазначає, що в результаті виділу ПП „Вотрум” разом з кредиторською заборгованістю було передано майно на суму достатню для її погашення та ін.

Стягувач надав заперечення на апеляційну скаргу, просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись зокрема на те, що ПП "Тристан" не є припиненою юридичною особою, про що свідчить відсутність запису про її припинення в єдиному реєстрі та підтверджується тим, що ПП "Тристан" передало ПП "Вотрум" не все своє майно, а тільки частину за розподільчим балансом. Також зазначає, що кредиторська заборгованість в сумі 111609,19 грн., яка перейшла до ПП "Вотрум", ніяк не пов'язана з сумою стягнення  136652,33 грн. відповідно до рішення господарського суду Сумської області по справі № 15/195-08. Крім того, за твердженнями стягувача, він не давав згоди на заміну боржника у зобов'язанні, як це передбачено нормами чинного законодавства.

Перевіривши  повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі  на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційної скарги  в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свої позиції викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Сумської області від 15.09.2008р. по справі № 15/195-08 без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як встановлено  судом  першої інстанції та вбачається  з  матеріалів  справи, відповідач –приватне підприємство “Тристан” було реорганізовано шляхом виділу, в результаті чого створено нову юридичну особу  - Приватне підприємство “Вотрум”.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

При цьому, матеріали справи  не містять доказів припинення юридичної особи –Приватного підприємства “Тристан”, натомість, як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство “Тристан” передало Приватному підприємству “Вотрум” не все своє майно, а тільки частину за розподільчим балансом.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, господарський суд визначився, що відповідача –Приватне підприємство “Тристан” не можна вважати таким, що вибуло у встановленому рішенням господарського суду від 15.05.2008 р. по справі № 15/195-08 правовідношенні.

Крім того, як свідчать матеріали справи, згідно з додатком № 1 до розподільчого балансу від 21.05.08 р. “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги код рядка (280/620) розшифровка (відомість) зобов'язань, що передаються до ПП “Вотрум” (а.с. 133), заборгованість відповідача перед Спільним кіпрсько-українським товариством з обмеженою відповідальністю “Зенит” визначена в  сумі 111609 грн. 19 коп., тоді як рішенням господарського суду Сумської області від 15.05.08 р. у справі № 15/195-08 встановлено, що сума заборгованості Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Зенит” перед позивачем становить 138136 грн. 85 коп., в тому числі 110 950 грн. 60 коп. основного боргу, 8768 грн. 13 коп. пені, 1647 грн. 43 коп. –3% річних, 15 286 грн. 17 коп. інфляційних збитків, 1366 грн. 52 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Беручи до уваги, що матеріалами справи не підтверджується факт вибуття боржника –Приватного підприємства “Тристан” як сторони у встановленому господарським судом правовідношенні, а також те, що відповідач не подав доказів наявності факту правонаступництва, документів на підтвердження припинення існування реорганізованого підприємства або доказів отримання згоди кредитора –Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Зенит” на переведення боргу Приватного підприємства “Тристан” на Приватне підприємство “Вотрум”, господарський суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства “Тристан” №106 від 03.07.2008р. про заміну Приватного підприємства “Тристан”  правонаступником  - Приватним підприємством “Вотрум” по справі №15/195-08 за позовом: Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Зенит”, м. Харків, до відповідача Приватного підприємства “Тристан”,  м. Охтирка, про стягнення 136 652 грн. 33 коп. задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

Оскаржена ухвала суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ній, узгоджуються з приписами норм матеріального права, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, та відповідають процесуальним правовим нормам.

В спростування доводів боржника, викладених у заяві Приватного підприємства "Тристан" про заміну відповідача - Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область правонаступником - Приватним підприємством «Вотрум», а також доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зауважити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Сумської області від 15.05.2008 р. по справі № 15/195-08 позов задоволено повністю шляхом стягнення з Приватного підприємства “Тристан", м. Охтирка на користь Спільного кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Зенит”, м. Харків, 110 950 грн. 60 коп. основного боргу, 8768 грн. 13 коп. пені, 1647 грн. 43 коп. –3% річних, 15 286 грн. 17 коп. інфляційних збитків, 1366 грн. 52 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили та виданий наказ.

У липні 2008 р. ПП „Тристан” звернулося до господарського суду з заявою, в якій просило суд здійснити по даній справі заміну боржника - ПП „Тристан” його правонаступником –ПП „Вотрум”.

В обґрунтування цієї заяви боржник послався на те, що згідно рішення засновника та власника ПП «Тристан»від 26.12.2007р. № 792 Приватне підприємство «Тристан»було реорганізовано шляхом виділу нового суб'єкта господарювання та створено у результаті виділу нову юридичну особу у формі приватного підприємства, про що були внесені відповідні зміни.

В силу приписів пункту 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична  особа  вважається  створеною  з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З  моменту  реєстрації  юридичної особи,  що створена шляхом виділу,  вона стає  суб'єктом  прав  та обов'язків,   що  перейшли  до  неї  відповідно  до  розподільного балансу.

Нова юридична особа – Приватне підприємство «Вотрум»було зареєстровано 23.05.2008р., про що свідчить копія довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців АБ № 494753 та серії АБ № 106501.

Згідно наявного у справі розподільчого балансу Приватного підприємства «Тристан», затвердженого засновником та власником Приватного підприємства «Тристан»Гамзаєвим А.А. 21.05.2008р. вбачається, що кредиторська заборгованість за товари, послуги, що передаються до Приватного підприємства «Вотрум»по кредитору СКУ ТОВ «Зенит», становить 111609,19 грн.

Проте, колегія суддів вважає, що боржник не надав як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів в підтвердження переходу суми боргу, пені та інших сум від ПП «Тристан»до ПП «Вотрум», які були стягнуті з ПП «Тристан»на користь Спільного кіпрсько-українського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенит", м. Харків саме за рішенням господарського суду Сумської області від 15.05.2008 р. по справі № 15/195-08.

Крім того, згідно розподільчого балансу ПП «Тристан»передало ПП «Вотрум»лише суму боргу в розмірі 111609,19 грн., тоді як за рішенням господарського суду з ПП «Тристан»на користь стягувача у даній справі окрім боргу в сумі 110950,60 грн. було стягнуто ще 8768 грн. 13 коп. пені, 1647 грн. 43 коп. –3% річних, 15 286 грн. 17 коп. інфляційних збитків та суму судових витрат у справі. Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в даному випадку, розподільчий баланс не містить жодних посилань на те, що борг на стадії виконавчого провадження передається саме за рішенням суду по даній справі або по Договору поставки № 200 від 05.12.2006р., який є предметом даного господарського спору. При цьому, боржник не представив жодних доказів в підтвердження того, що ПП «Вотрум»буде сплачувати грошові кошти стягувачеві саме на виконання наказу господарського суду у даній справі.    

Матеріалами справи також підтверджується, що рішення власника ПП «Тристан»про реорганізацію підприємства шляхом виділу нового суб'єкта господарювання та створення у результаті виділу нової юридичної особи у формі приватного підприємства було прийняте 26 грудня 2007 року, а Спільне кіпрсько-українське товариство з обмеженою відповідальністю «Зенит»звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства «Тристан»у квітні 2008 року. Таким чином, боржник протягом тривалого часу, зокрема на стадіях досудового врегулювання спору, судового процесу та на стадії виконавчого провадження, не заперечував проти своєї участі у справі в якості відповідача (боржника). Будь-яких заяв та повідомлень про реорганізацію юридичної особи шляхом виділу боржник стягувача жодним чином не повідомляв, а лише на стадії накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні звернувся до господарського суду із заявою про заміну відповідача - Приватного підприємства "Тристан" правонаступником –ПП «Вотрум». Між тим, слід зауважити, що боржникові –ПП «Тристан»було відомо про видачу господарським судом наказу та про обов'язковість його виконання відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад правосуддя є обов'язковість рішень суду.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що рішення, ухвали, постанови  господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У своїй апеляційній скарзі боржник вказує на те, що за розподільчим балансом ПП «Тристан»від 21.05.2008 р., який міститься в матеріалах справи, до ПП «Вотрум»перейшла кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги яка становить 111609,19 грн. Проте вказані посилання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки боржник не наводить жодних правових обґрунтувань стосовно того, що вказана кредиторська заборгованість пов'язана з сумою стягнення 136652,33 грн. відповідно до рішення господарського суду Сумської області по справі № 15/195-08.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у  разі  вибуття  однієї  з  сторін  державний  виконавець  з власної   ініціативи   або   за   заявою  сторони,  а  також  сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну  сторони її правонаступником.  Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження,  обов'язкові  тією мірою,   в  якій  вони  були  б  обов'язковими  для  сторони,  яку правонаступник  замінив.

Однак, з урахуванням вказаних норм, доводи  боржника щодо заміни його у виконавчому провадженні правонаступником не знайшли свого підтвердження.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставинам, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, вимоги стягувача та боржника повинні бути підтверджені  відповідними доказами.

За таких обставин та приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками господарського суду Сумської області, вважає, що підстави для задоволення заяви Приватного підприємства “Тристан” про заміну Приватного підприємства “Тристан”  правонаступником  - Приватним підприємством “Вотрум” відсутні, оскільки її вимоги не підтверджені належними доказами та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Таким чином, ухвала господарського суду винесена у відповідності до чинного законодавства і повинна бути залишена в силі, а вимоги, викладені Приватним підприємством “Тристан” в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 25, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106, 110, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тристан", м. Охтирка, Сумська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2008р. по справі           № 15/195-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Плужник О.В.